Мінкульт розпочав перевірку у Почаївській лаврі: чи означає це виселення УПЦ МП

• Комплекс храмів є найбільшою православною святинею на заході країни та другою після Києво-Печерської лаври в Україні. 
• Частина споруд ще у грудні 2003 року передали в безоплатне користування Українській православній церкві Московського патріархату.
• У червні 2024 року на території лаври розпочала роботу спеціальна комісія.

Саме проведення перевірки Мінкультом не означає виселення Московського патріархату. Однак якщо порушення таки будуть знайдені, це може стати приводом для розірвання договору оренди. Після цього вже реально ініціювати виселення. Також приводом можуть стати результати розслідування правоохоронців: обшуки проводили вже принаймні двічі.

Заборона розповідає про обшуки та перевірки в релігійних спорудах, а також про те, до чого це може призвести.

Свято-Успенська Почаївська лавра: що перевіряє Мінкульт у червні-2024

У Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику розпочала роботу комісія Міністерства культури та інформаційної політики України. Перевіряють стан збереження державного майна, яке у грудні 2003 року передали в безоплатне користування Українській православній церкві Московського патріархату, повідомили у МКІП.

Йдеться про комплекс споруд Почаївської лаври. Перевірка триватиме до 29 червня, а за її результатами складуть відповідні акти.

«Такі перевірки та огляди мають відбуватися періодично й системно. Це фактично спостереження за тим, в якому стані знаходяться наші національні пам’ятки. Нас цікавить стан збереження будівель, а також те, наскільки відбувається дотримання техніки пожежної безпеки. Крім того, нас цікавить ще й збереженість ікон, іконостасів, інших речей, які є невід’ємною частиною пам’яток комплексу. Всі ці речі описані й все це підлягає перевірці», — пояснила начальниця відділу координації діяльності закладів культури департаменту культурної спадщини МКІП Ольга Рутковська. 

Саме проведення перевірки не означає виселення Московського патріархату: вони мають проводитись раз на кілька років, тож сама по собі це стандартна процедура. Однак якщо порушення таки будуть знайдені, це може стати приводом для розірвання договору оренди, а вже після цього почнеться процедура виселення.

Московський патріархат: виселення з Почаївської лаври

Служба безпеки України ще наприкінці листопада 2022 року провела низку обшуків у монастирях та храмах, які підпорядковуються Українській православній церкві Московського патріархату. Серед них була і Почаївська лавра, що на Тернопільщині. Це найбільша православна святиня на заході України та друга після Києво-Печерської лаври загалом. 

На території багатьох храмів знайшли пропагандистські матеріали, які заперечують існування українського народу, мови, та самої України як держави. 

Вже у березні 2023 року тоді ще міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що МКІП почало процес повернення Почаївської лаври під контроль держави. Однак, ймовірно, йшлося не про увесь комплекс. Річ у тім, що Почаївська лавра —  це 18 споруд. Шість із них перебуває на балансі Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника, решту у 2003 році передали в безоплатне користування Українській православній церкві московського патріархату. Договір про оренду, за словами заступника директора заповідника Ігора Деревінського, уклали на 49 років. 

Однак Ткаченко наголошував на тому, що йдеться про церкву, з якою закінчився договір оренди. Керівником державного заповідника навіть було подано позов до суду про те, щоб повернули храм. Це сталося після того, як намісник монастиря УПЦ МП на території Почаївської лаври митрополит Володимир не пустив представників заповідника до церкви. За законом це кваліфікується як перешкоджання користуванню майном держави. Тож до поліції було подано офіційне звернення і мало бути відкрите кримінальне провадження щодо.

Згодом директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника Вадим Микулич заявив, що на рівні керівництва держави ще не ухвалене рішення щодо долі Почаївської лаври.

Обшуки у храмах УПЦ МП на Тернопільщині: що знайшла СБУ у 2023 році

Служба безпеки України вже у листопаді 2024 року провела повторні обшуки на території Почаївської лаври. Вони були ініційовані у межах кримінального провадження щодо причетності керівництва Лаври до розпалювання національної ворожнечі та ненависті.

«За даними слідства, представники Почаївської лаври оприлюднили на сайті монастиря публікацію, в якій ображали національну честь та гідність іудеїв, а також розпалювали релігійну ворожнечу до представників усіх церков, окрім УПЦ. Крім того, у цьому дописі клірики УПЦ (МП) поставили під сумнів існування України як суверенної держави окремо від Росії», — розповіли в СБУ.

Експертиза підтвердила наявність у тексті інтернет-публікації висловлювань, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу та ненависть. Розслідування триває.

Також зауважимо, що у квітні 2023 в ВРУ зареєстрували проєкт звернення до уряду про розірвання з УПЦ МП договору оренди щодо споруд монастиря. 

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради також рекомендував перевірити дотримання умов договору про використання УПЦ МП споруд Почаївської лаври.

Почаївська лавра: цікаві факти

Почаївська Успенська лавра була будована, згідно з офіційною версією, 1240 року. Через напад монголо-татарської орди ченці з Києва тікали і оселялись у різних місцях. Одним з таких і стала Почаївська гора. Спочатку вони жили у печерах, але згодом розбудували цілий комплекс.

Інші цікаві факти:

• певний час лавра була у підпорядкуванні греко-католицької церкви. Успенський собор  — головний у комплексі — збудований саме у цей період;
• відому ікону Почаївської Божої Матері було короновано Папою Римським у 1773 році;
• 1831 року, після польського повстання, монастир повернувся у православ’я;
• у лаврі є книга про історію святині українською мовою. Але деякі сторінки з історії обителі пропущені. Зокрема, не згадується про XVIII століття, коли лавра була одним із найголовніших осередків українського культурного руху;
• за СССР храм діяв як святиня Російської православної церкви. З 1988 до 1990 року намісником лаври був нинішній митрополит і глава УПЦ (МП) Онуфрій (Березовський);
• коли було проголошено незалежність України, намісником лаври став єпископ Яків (Панчук), який підтримував Київський патріархат. Одним із перших його рішень було запровадження богослужінь українською. Проти нього піднявся бунт серед богослужителів і Якова вигнали з монастиря.

Раніше Заборона розповідала про процес виселення УПЦ МП з Києво-Печерської лаври. Верхня лавра (Успенський собор, Трапезний храм преподобних Антонія та Феодосія Печерських) вже перейшли у користування ПЦУ.