'

УПЦ МП досі не виїхала з Лаври: як так сталося

Daniil Tsarevskyi
  • Українська православна церква Московського патріархату досі використовує приміщення Києво-Печерської лаври.
  • Суд зобовʼязав УПЦ МП звільнити 79 обʼєктів ще в серпні 2023 року.
  • Верхня лавра (Успенський собор, Трапезний храм преподобних Антонія та Феодосія Печерських) вже перейшли у користування ПЦУ.

Приміщення Нижньої лаври досі знаходяться у користуванні Московським патріархатом, оскільки тривають суди щодо розірвання договору оренди. УПЦ МП подала апеляцію на рішення, яке зобовʼязувало її покинути приміщення заповідника. 

Заборона розповідає про продовження епопеї з Лаврою.

Московський патріархат досі в Лаврі: що кажуть у МКІП

У Києво-Печерській лаврі частина приміщень досі використовується чоловічим монастирем Української православної церкви Московського патріархату. Підконтрольна Росії УПЦ МП користується ними для релігійних потреб, розповіли у Міністерстві інформаційної політики та культури.

УПЦ МП займає приміщення Нижньої лаври — це житлові келії, трапезні та культові споруди. При цьому з 16 обʼєктів їх вже виселили: завершити процес остаточно не можуть, оскільки досі тривають суди щодо розірвання договору оренди.

Києво-Печерська Лавра. Фото: офіційний сайт Лаври

Читати більше новин в Telegram

«Питання законності розірвання договору про використання монастирем зайнятих приміщень розглядається в судах. Рішення судів першої інстанції були винесені на користь Заповідника. Наразі триває судовий розгляд апеляційних скарг монастиря», — йдеться у відповіді МКІП на запит.

Варто зазначити, що Верхня лавра (Успенський собор, Трапезний храм преподобних Антонія та Феодосія Печерських) Вже передали у користування Православній церкві України. Вона із січня 2023 року проводить там богослужіння.

Києво-печерська лавра: вся історія з УПЦ МП

Керівництво національного заповідника «Києво-Печерська лавра» ще наприкінці грудня 2022 року повідомило УПЦ МП, що не продовжує договір оренди на Успенський та Трапезний собори, який закінчився 31 грудня 2022 року. 

Вже у березні-2023 заповідник надіслав патріархату лист про повне розірвання договору оренди. Священників попросили покинути лавру до 29 березня — наступного дня Кабмін ухвалив постанову, якою повернув собор у власність держави.

Пізніше намісник Свято-Успенського монастиря Павло (Лебідь) заявив, що УПЦ МП не має наміру виселятися з Києво-Печерської лаври. Також у мережі з’явилося відео з його служби, на якій він закликав вірян «до останнього відстоювати свої права». 

СБУ 1 квітня вручила йому підозру за двома статтями кримінального кодексу: розпалювання міжрелігійної ворожнечі (с. 161) та поширення матеріалів, які виправдовують російську агресію (ст. 436-2). Він під цілодобовим домашнім арештом.

Комісія МКІП почала роботу, якій активно перешкоджали священники, зокрема, не впускали перевіряючи до будівель. Через це 25 квітня 2023 року Господарський суд Києва постановив забезпечити безперешкодну роботу держкомісії.

Комісія Міністерства культури 5 червня 2023 року постановила передати у власність держави, тобто заповідника, 79 обʼєктів. Відповідну вимогу про невідкладне повернення майна було направлено УПЦ. 

Однак священнослужителі продовжили займати Лавру і справа перейшла до суду. В серпні 2023 року Господарський суд Києва зобовʼязав Московський патріархат повернути приміщення заповідника, а також затвердив законність розірвання договору оренди. Тривають апеляційні судові розгляди.

Виселення Московського патріархату з храмів: яка процедура

Собор Києво-Печерська лавра — це історична памʼятка, яка перебуває у державній власності. Нею опікується заповідник, який підпорядковується Міністерству цифрової трансформації та культури. УПЦ МП — лише орендатор приміщень. Така ж система працює і з іншими хмарами, що мають такий же статус.

Процедура виселення Московського патріархату відбувалася (і відбувається) у кілька етапів. Ось кілька основних на прикладі Лаври:

  • Служба безпеки України у листопаді 2022 року провела низку обшуків на території Лаври: шукали диверсантів, російські методички тощо. Це, ймовірно, стало приводом для розірвання договору оренди (принаймні, таку ж процедуру застосували у випадку з Почаївською лаврою та низкою інших храмів);
  • МКІП, яке опікується заповідником, надіслало офіційне повідомлення про завершення співпраці з УПЦ МП;
  • далі має проводитися опис майна — цим займалася спеціальна комісія при МКІП;
  • далі релігійна організація впродовж трьох днів з моменту отримання лист повернути майно. Її представники відмовилися прийняти акт через канцелярію, тож всі документи відправили поштою та в електронному форматі;
  • відмова за законом це кваліфікується як перешкоджання користуванню майном держави. У такому випадку відбувається суд, який має постановою приписати виконати акт;
  • рішення суду, як і будь-яке інше, можна оскаржувати — що у результаті і зробило УПЦ МП.

«Згідно з процедурою, є процес апеляції цих рішень – і в УПЦ будуть його застосовувати. Вони нам вже повідомили про те, що будуть оскаржувати ці рішення в апеляційних інстанціях», — коментувала тоді рішення суду керівниця юридичної служби МКІП Олена Земляна.

Раніше Заборона розповідала про каплицю московського патріархату на місці Десятинної церкви. Суд постановив, що УПЦ МП збудувала храм без відповідних дозволів і споруда є самовільною будівлею.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій