Що буде з аварійним мостом Патона та що не так з мостобудівництвом в Україні - Заборона
Читаєте зараз
Міст Патона спричиняє транспортний колапс у Києві, але ремонтувати його не можуть. Ось чому

Міст Патона спричиняє транспортний колапс у Києві, але ремонтувати його не можуть. Ось чому

Що буде з аварійним мостом Патона та що не так з мостобудівництвом в Україні

Нещодавно на мосту Патона, який поєднує лівобережний Київ з правим берегом, сталась чергова поломка: просто під ним прорвало магістральну тепломережу, що була збудована ще 1962 року. У 2017 році міст визнали аварійним, і через це існує загроза повного автомобільного колапсу. Що чекає на міст Патона, чому він опинився в аварійному стані та що не так з мостобудуванням в Україні — розповідає Заборона.


Щось пішло не за планом

Міст Патона був збудований 1953 року та названий на честь керівника й академіка Національної академії наук та власне інженера Євгена Патона, який його спроєктував. Він мав без проблем прослужити як мінімум 100 років. Однак щось пішло не так, і вже на 64-му році експлуатації міст визнали аварійним.

«У Києві мости — це вузьке місце. Вони мають величезне навантаження, — пояснює в розмові з Забороною член технічної ради «Укравтодору» та експерт з питань транспорту Дмитро Беспалов. — Кожен міст пропускає по собі 120 і більше тисяч автомобілів на добу — це величезна кількість. Коли вони проєктувались, думаю, розрахункове навантаження закладало десь 30 тисяч автомобілів у день. Наші мости не відпрацьовують термін у 100 років через понаднормове навантаження. Ми не очікували на таку автомобілізацію і навантаження від автомобілів і вантажівок».

Реставрація замість ремонту

У зв’язку з аварійним станом міст Патона потребує капітального ремонту, однак, як виявилось, з цим є великі проблеми. За словами Дмитра Беспалова, міст має статус пам’ятки архітектури, а, за українським законодавством, на таких пам’ятках заборонено проводити капітальний ремонт чи реконструкцію — дозволено лише реставраційні роботи та звичайний ремонт.

«Звичайний ремонт у цьому випадку не зарадить. От капітальний — допоміг би, тому що він передбачає відновлення всіх розрахункових показників. Тобто ця балка має тримати цю плиту з таким-то навантаженням, і це треба відновити. Практично це означає, як правило, заміну. Але для мосту Патона капітальний ремонт неможливий, тому що це пам’ятка архітектури — їх можна лише реставрувати», — пояснює Беспалов.

Саме реставрацію і запланували в мерії Києва — так відповіли Забороні в «Київавтодорі». Там зазначили, що станом на сьогодні було проведено процедуру закупівлі робіт з розробки проєктно-кошторисної документації для реставрації мосту Патона і наразі визначають переможця торгів. Строк, за який переможець торгів матиме провести проєктні роботи, — 20 місяців.

Чи можуть міст Патона закрити повністю і що з цим робити

На мосту Патона вже досить давно обмежили рух транспорту. Для того щоб знизити навантаження на міст, там зменшили кількість смуг для руху транспорту. Однак чи може масштабний ремонт або навіть реставрація призвести до повного закриття руху на мосту? Та куди в такому разі дівати транспорт, що рухається цим мостом щодня?

За словами Дмитра Беспалова, у жодного київського мосту немає альтернативи й безболісно зупинити рух хоча б по одному з них не вийде.

«Якщо і закривати міст Патона на реконструкцію повністю, потрібно компенсувати провізну здатність через Дніпро іншими способами, — каже він. — Можливо, для цього треба дочекатись Подільського мосту — він якимось чином візьме на себе частину навантаження. Крім того, здається, обіцяють добудувати Дарницький міст. Зараз він повноцінно не під’єднаний до мережі. По-друге, можна закрити міст Патона, а по мосту метро пустити тільки громадський транспорт, щоб компенсувати провізну здатність. Щоб та сама кількість людей могла дістатись правого берега, але не обов’язково на автомобілі», — пояснює експерт.

У «Київавтодорі» запевняють, що не планують повністю закривати міст під час реставрації, і кажуть, що до початку цих робіт балансоутримувач мосту проводить постійні ремонти, завдяки чому можна не перекривати рух.

Чому в Україні постійні проблеми з мостобудуванням

В Україні ціла низка проблемних мостів. Один з найвідоміших — у Запоріжжі, який з’єднує місто через річки Дніпро і Старий Дніпро. Його будівництво розпочалось ще далекого 2004 року, однак і досі не завершилося. Коли президентом став Володимир Зеленський, запорізький міст потрапив до його флагманської програми «Велике будівництво». Зараз міст обіцяють добудувати вже 2021 року.

Ще однією яскравою історією є будівництво Подільського мосту в Києві, що має з’єднати Поділ та лівобережну частину Києва. Його почали будувати ще 18 років тому, однак лише зараз процес на завершальній стадії. За останні роки будівництво мосту та транспортної розв’язки для нього суттєво пришвидшилось, але супроводжується постійними корупційними скандалами.

Виникали скандали і з меншими проєктами. Наприклад, у вересні 2019 року президент Володимир Зеленський уклав парі з мером Дніпра Борисом Філатовим, за яким мер обіцяв закінчити ремонт центрального мосту, а в іншому разі — піти у відставку. Міст відремонтували, однак пізніше стосовно цих робіт було розпочате кримінальне провадження за фактом можливого привласнення бюджетних коштів. 

2017 року в Києві обвалилась частина Шулявського мосту, і мер Віталій Кличко пообіцяв його швидко полагодити. Новий міст побудували, однак кількість корупційних скандалів навколо цього будівництва залишила масу запитань.

Мостобудування в Україні постійно пов’язане або з занадто дорогими та затягнутими проєктами, або з корупційною складовою. Чому так відбувається? 

«Справа не в мостах, а в тому, що це величезний складний будівельний проєкт. Втілення таких проєктів потребує чимало часу — наприклад, 10 років, — каже Дмитро Беспалов. — Термін  планування, проєктування, будівництва, скажімо, в Німеччині становить 10 років. У нас за 10 років може змінитись 20 відповідальних за цей об’єкт, а стільки відповідальних — це жодного відповідального».

Нагору