«Море пішло». Життя навколо зниклого Каховського водосховища у серії фотографій Олександра Рупети
У листопаді 2023 року український фотограф Олександр Рупета здійснив подорож вздовж правого берега Дніпра від острова Хортиця у Запоріжжі до західної частини Херсонської області. Щоб глибше дослідити наслідки теракту на Каховській ГЕС на довкілля, Олександр відвідав державні інституції в Одесі та Києві, де науковці вивчають вплив зникнення води з Каховського водосховища на екологію і тваринний світ Півдня України.
Великий Луг під водою
Місцеві називали [Каховське] водосховище морем. 6 червня 2023 року внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС вода з водосховища пішла, і Каховське море перестало існувати.
Величезний план побудови ГЕС у 1950-х роках і створення резервуара, що мав стати найбільшим водосховищем у світі, був одним з тих масштабних радянських проєктів, які не зважали на збереження довкілля і людського життя.
При заповненні резервуара довжиною 230 км і шириною до 25 км під водою залишилась територія Великого Лугу, важлива історична спадщина становлення українського козацтва.
За 65 років інфраструктура міст Півдня України та сільське господарство стали залежними від існування Каховського водосховища.
Сьогодні чимало науковців та істориків виступають проти відновлення греблі та за збереження Великого Лугу. Проте деякі з них зізнаються, що для таких висновків інформації зараз надто мало. З часу підриву греблі було організовано лише дві науково-дослідні експедиції на територію колишнього водосховища, причому другу довелося перервати через обстріли.
Як живе лівий берег Дніпра після трагедії на Каховській ГЕС
Перебувати на березі колишнього водосховища небезпечно — лівий берег Дніпра поки що залишається під контролем армії РФ. Від щоденних обстрілів руйнуються прибережні поселення, гине мирне населення. З розповідей військових, села на прилеглих територіях геть знищено: ворог обстрілює буквально все, що рухається.
Брак інформації стосується і тваринного світу. Чимало науковців і дослідників виїхали з окупованих територій на підконтрольну частину України. З небагатьма, що залишилися, зв’язок не підтримують.
До зниження рівня води ширина водосховища між Нікопольською набережною та Запорізькою АЕС на протилежному березі складала понад 10 кілометрів. Науковий співробітник Хортицького заповідника Олег інспектує берег острова Хортиця у Запоріжжі в пошуку археологічних артефактів, які з відходом води опинилися на поверхні. Вулиця на березі Дніпра в Херсоні, що була повністю затоплена. Через постійні обстріли цієї частини міста майже всі будинки тут пустують. Будівництво однієї з ланок магістральних водогонів для областей, які постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС, Дніпропетровська область. Парафіяни затопленої церкви в мікрорайоні Херсона Острів сидять за столом після ранкової молитви. Щотижня вони збираються у віддаленому районі міста для недільної молитви. Біолог Сергій фіксує зміну рівня води в Херсонській області з моменту підриву дамби. Він вважає важливим зафіксувати результати для ретроспективного відновлення динаміки повені. На основі свого дослідження Сергій підготував презентацію, яку використовують Український гідрометцентр, Українська природоохоронна група, Міністерство довкілля та Інститут географії. Багатоповерхівки мікрорайону Острів, територія якого відділена Дніпром від решти міста. Через підрив ГЕС перші поверхи будинків були затоплені. На Острові майже не залишилося мешканців. За кілька кілометрів, на лівому березі, стоять російські війська. В селищі Біленьке Запорізької області рівень води після підриву ГЕС знизився на понад 5 метрів. Сергій (68 років) охороняє територію Херсонської дослідної метеорологічної станції, яка не діє після підтоплення.
Співробітник Національного науково-природничого музею НАН України демонструє череп сліпака — гризуна, розповсюдженого на території лівого берега Дніпра, що була затоплена після підриву ГЕС. Зараз немає жодної можливості дослідити долю цих тварин.
Український науковий центр екології моря в Одесі займається аналізом забруднення води внаслідок підриву Каховської ГЕС. Працівник Одеського інституту екологічних досліджень Юрій Олейник аналізує зразки води з Миколаївської та Херсонської областей після підриву Каховської ГЕС.
Дно Каховського водосховища поблизу села Мар’янське, Дніпропетровська область. Заступник директора Нікопольського краєзнавчого музею Мирослав спускається на дно колишнього водосховища, Дніпропетровська область. Через військові дії та мінну небезпеку вихід на територію колишнього водосховища для цивільних заборонений. Мирослав, як краєзнавець, користується нагодою зробити фотографії й зібрати зразки для досліджень.
Голова ГО «Томаківська Січ» Микола (75 років) і директор нікопольського відділення Інституту козацтва Мирослав (65 років) на березі колишнього водосховища та історичному місці Запорозької Січі проголошують традиційний козацький тост, Дніпропетровська область. Брати Богдан (14 років) і Діма (10 років) живуть у мікрорайоні Острів, що найбільше постраждав від підриву Каховської ГЕС. Попри наслідки затоплення та постійні обстріли, вони не планують залишати свій дім. Пістолет і ніж, залишені мародерами на підлозі будинку, в який вони навідувались.
Прилеглі до Дніпра вулиці Херсона були повністю затоплені. Через російські обстріли мешканці не поспішають повертатися у своє житло.
Про автора:
Олександр Рупета — український фотограф-документаліст, який працює по всьому світу. Його найбільше цікавить соціальна антропологія та теми соціальних конфліктів з акцентом на особистість. Олександр знімає історії про політичне, культурне та соціальне життя в Європі, Африці, Азії та на Близькому Сході. Його роботи охоплюють такі чутливі теми як військове протистояння, життя людей з інвалідністю та охорона здоров’я в менш розвинених країнах, переслідування релігійних громад та ЛГБТ-спільноти, життя етнічних меншин, охорона тварин, роботизація тощо.
