(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

Photo: facebook / Верховна Рада України

Мовна інспекція. Парламент почав розглядати чотири мовні законопроекти

У Верховній Раді почали  розглядати чотири мовних законопроекти. 1 жовтня голова ВР Андрій Парубій заявив під час погоджувальної ради: «Я буду пропонувати розглянути закон про мову в Україні за повною процедурою, щоб доповідачі за всіма чотирма законопроектами мали можливість виступити. Щоб ми змогли їх обговорити за повною процедурою та під час обговорення вибрати один й ухвалити його в першому читанні. А на його базі зможемо почати підготовку до другого читання». Тож, процес обговорення може затягнутися на кілька робочих днів.

Передісторія. 28 лютого 2018 року Конституційний Суд визнав закон «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI (також відомий як закон Ківалова-Колесніченка) неконституційним. Закон розширював права використання регіональних мов в Україні. Згідно із ним на території, де поширена регіональна мова, вона ставала ще однією мовою місцевих органів державної влади. Закон діяв з 5 червня 2012 року.

Ще під час обговорення проект закону Ківалова-Колесніченка викликав обурення громадськості. Перша спроба його скасування відбулася одразу після перемоги Євромайдану, згодом своє слово сказав суд.

Саме через скасування попереднього мовного закону Парубій висловився, що зараз в Україні є «вакуум, який треба заповнити».

Фаворит
Для «заповнення вакууму» існує чотири законопроекти, які пройшли комітети – 5556, 5669, 5670 і 5670-Д. Останній є доопрацьованою версією законопроекту 5670, про що й говорить літера «Д» у номері законопроекту. Серед його ініціаторів – нардепи Ірина Подоляк, Вікторія Сюмар, Ігор Луценко та інші.

5670-Д або ж «Проект Закону про забезпечення функціонування української мови як державної» – довгий час був фаворитом серед мовних законопроектів і саме його підтримувала частина авторитетних мовних активістів. 

Згідно із законом, усі телеканали й радіостанції повинні мовити українською, а іноземна мова має дублюватися за допомогою синхронного або послідовного перекладу. Телебачення й радіо зможуть мати частину іншомовного контенту. 20% – якщо транслюють на понад половину українських областей, й 10%, якщо ні.

Також законопроект-фаворит зобов’язує книговидавців друкувати державною не менше аніж 50% від усієї продукції.

Photo: facebook / Олег Федонюк

Найбільш одіозним виявилося положення щодо введення в Україні посади Уповноваженого із захисту державної мови та мовного інспектора в кожній з областей. Але одна з ініціаторок законопроекту, нардепка Ірина Подоляк зауважила, що «інспекторів» із закону приберуть.

«Хочемо прибрати з закону інститут мовних інспекторів. Тут російська пропаганда перемогла, і через маніпуляції ці інспектори стали, так би мовити, подразником для певних народних депутатів», – заявила Подоляк.

Альтернатива від БПП

Попри популярність законопроекту 5670-Д, нардеп від БПП Вадим Денисенко заявив, що його фракція планує підтримати законопроект №5556 «Про мови в Україні». Ініціаторами цього законопроекту є Ярослав Лесюк, Оксана Білозір, Богдан Дубневич та інші. На відміну від 5670-Д, цей законопроект зачіпає питання мов національних меншин. Також він дозволяє використання кримськотатарської мови в Криму на рівні з державною. Російська мова в законопроекті не згадується.    

На підтримку цього законопроекту 3 жовтня з’явився колективний лист від письменників, вчених та громадських діячів. Серед 149 підписантів уже померлі на момент публікації листа Левко Лук’яненко, Іван Драч та Мирослав Попович.

Невдовзі виконавчий директор фонду «Відродження» Євген Бистрицький написав у Facebook, що не підписував цього звернення.

«Оскільки мене питають, чи підписувався я на підтримку законопроекту №5556 «Про мови в Україні», повідомляю, що я не пам’ятаю, як, гадаю і окремі інші підписанти, що ставив свого підпису під зверненням щодо нього. Первинно ця інформація була несподіванкою», – написав він.

Розколи і ворожнечі

Ще один законопроект – 5669 – ініціювали нардепи Марія Матіос, Михайло Головко, Андрій Іллєнко та інші.

Один із перших пунктів цього проекту називає спроби запровадження офіційної багатомовності «діями, спрямованими на розпалювання міжетнічної ворожнечі, мовний розкол країни, порушення конституційного ладу і територіальної цілісності України».

А от співголова фракції «Опозиційний Блок» Юрій Бойко звинуватив у розколі країни всі чотири винесені в Раду законопроекти.

«Це закони, які ведуть до подальшого розколу суспільства. Вони абсолютно не потрібні людям. Люди повинні спілкуватися на тій мові, на якій вони звикли», – заявив нардеп. Відповідно, жодному з чотирьох законопроектів не доведеться чекати підтримки з боку фракції «Опозиційний блок».

Розгляд «мовних законопроектів» у Верховній Раді може тривати дуже довго.

Доповнено: Станом на 15 годину 4 жовтня Верховна Рада прийняла за основу законопроект №5670-Д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». До другого читання у законопроекті можуть з’явитися зміни.

 

Читайте також:
Мовні санітари. Люди, які зробили захист української мови своєю роботою

Про автора

Журналіст Zaborona.com