Може призвести до загибелі всього живого: вчені виявили ще одну загрозу танення льодовиків

• На льодах осідає величезна кількість вулканічного попелу і хімікатів, які виникають внаслідок людської діяльності: виробництва, вихлопні  гази тощо.
• Через підвищення глобальної температури все більше й більше замерзлих ландшафтів у світі тане — відбувається повторне вивільнення забруднювачів.
• Довгий час вважалося, що сполуки у кризі заморожені, і хімічні реакції припиняються або сильно сповільнюються, як у холодильнику.

У льодах, особливо на полюсах Землі, хімічні сполуки розпадаються і входять у реакції між собою набагато швидше, ніж у воді. Причина в ультрафіолетовому випромінюванні. За десятиліття різноманітні речовини накопичилися у айсбергах і льодовиках, змінилися і стали в рази небезпечнішими. Якщо глобальне потепління посилиться, їх вивільнення призведе до катастрофічних наслідків.

Заборона розповідає про відкриття вчених.

Хімічна загроза у льодах Антарктиди: висновки дослідників

На льодовиках впродовж десятиліть осідає пилок, вулканічний попіл, а також речовини, які виникли внаслідок діяльності людства. Забруднення спостерігається навіть на Північному полюсі, але набагато більші масштаби в Антарктиді, пише Wired.

Коли айсберги та льодовики тануть, хімікати, що потрапили всередину, викидаються назад у моря, водні шляхи та повітря. Це завдає серйозної шкоди екосистемам,  призводить до руйнування озонового шару, а також сприяє глобальному потеплінню.

«Через підвищення глобальної температури все більше й більше замерзлих ландшафтів у світі тане. В Альпах і Гімалаях ми вже спостерігаємо повторне вивільнення старих забруднювачів, які були замкнені в льоду протягом багатьох десятиліть», — каже хімік з Ланкастерського університету Кріспін Халсол.

Команда вченого провела низку досліджень і виявила, що окрім осівших речовин, в навколишнє середовище виділяються і набагато більш небезпечні сполуки. Замерзла вода на полюсах Землі є осередком хімічних реакцій. 

«Ультрафіолетове світло, яке випромінює Сонце, викликає хімічний розпад концентрованих забруднюючих речовин. Без нього сполуки залишаються відносно інертними, як їжа у морозильній камері. Але під ультрафіолетовим випромінюванням ми бачимо більш швидкі темпи розпаду в льоді, ніж у воді. Вони можуть проявлятися більш помітно на полюсах, де в певні частини року сонячне світло може бути 24 години», — пояснив Холсалл.

Приклади небезпечних сполук, що швидше розпадаються таким чином:

• гваякол та диметоксибензол — молекули в лісовому димі;
• альдрин — перетворюється на більш токсичну хімічну речовину дільдрин;
• вихлопні гази, або поліциклічні ароматичні вуглеводні гази;
• мікропластик — тут є і позитивний момент, адже в інших умовах на розпад пластику потрібні століття. Тож відкриття може допомогти вченим знайти методи швидшого його руйнування. Але, розбиваючи мікропластик на дедалі дрібніші шматочки, лід також може розносити його у річки і океани.

Отже коли льодовики на полюсах тануть, оброблені сонячним світлом небезпечні речовини викидаються в навколишнє середовище. У певний момент забруднення може стати настільки сильним, що призведе до вимирання усього живого.

«Подумайте. Ми руйнуємо забруднюючу речовину. Це добре. У деяких випадках це так. Але ми виявили, що у більшості випадків продукти, на які перетворюються молекули, можуть бути більш токсичними. Ми хочемо заздалегідь зрозуміти, що станеться, якщо використовувати це в масових масштабах і викидати в навколишнє середовище», — каже співавторка дослідження Аманда Граннас.

Вчені вже розпочали додаткові досліди, щоб краще зрозуміти принцип таких хімічних реакцій та знайти спосіб їх зупинити або ж зменшити шкідливий вплив.

Раніше Заборона розповідала про вплив глобального потепління та інших катаклізмів на поширення різноманітних хвороб. Науковці з’ясували, що клімат позначається на понад половині інфекцій.