На деокупованих територіях виявили масові поховання. Чи можуть бути там рідні: як дізнатися

• Групи слідчих ексгумували більше 1000 загиблих українців, знайдених в могилах у звільнених регіонах.
• Судмедексперти беруть біоматеріал на місці. Далі проводять порівняння ДНК-профілів в автоматичному режимі.
• ЗСУ звільняють все більше територій, отже більше стане і відомостей про нові злочини російської армії.

На деокупованих територіях України в 2022 році знайдено 21 місце масових поховань. Правоохоронці кажуть, що особу загиблих нерідко неможливо встановити. Тож якщо є підозра, що рідні могли опинитися на територіях, де йшли бої або окупація, варто здати зразки ДНК. Зробити це можуть тільки батьки або діти після офіційного дозволу від слідчого.

Заборона розповідає про загиблих українців, а також про те, як проходить ідентифікація тіл та як шукати рідних. 

Ексгумувано понад 1000 українців — Нацполіція

В 2022 році прокуратура виявила 54 катівні й зафіксувала понад 5 000 випадків катувань на деокупованих територіях. Також розслідується 855 справ щодо воєнних злочинів проти дітей, 10 з яких за фактами сексуального насильства, пише ZMINA.

Також було виявлено 21 масове поховання на звільнених територіях чотирьох регіонів України:

• Донецька область — три (ексгумовано 278 цивільних та 37 військовослужбовців ЗСУ);
• Київська область — 14 (177 тіл);
• Харківська — два (ексгумовано 451 цивільного та 44 українських військових);
• Херсонська — два (46 тіл).

«Більшість тіл мають вогнепальні поранення та мінно-вибухові травми. Вказати точну кількість неможливо у зв’язку з незавершенням експертних досліджень, призначених з метою встановлення причин загибелі», — розповіли у Нацполіції.

Головне слідче управління Національної поліції не веде облік померлих, знайдених в будівлях та на вулицях звільнених регіонів. Тож точну кількість загиблих встановити поки неможливо. Втім, слідчі попередньо називають такі дані:

• Донецька — 4746;
• Харківська — 3784;
• Миколаївська — 2207;
• Київська — 2072;
• Чернігівська — 899;
• Луганська — 815;
• Херсонська — 686;
• Сумська — 341;
• Житомирська — 283;
• Запорізька — 66.

ДНК-експертиза в Україні: як знайти загиблих рідних

Через серйозні пошкодження тіл та високий ступінь розкладання опізнати загиблих рідних буває вкрай складно. Найнадійнішим методом є ДНК-експертиза, але ініціювати її за власним бажанням неможливо, розповіли у Міністерстві охорони здоров’я України.

Водночас є чіткий алгоритм дій, який допоможе з пошуками:

1. потрібно звернутись за місцем свого проживання у відділ поліції із заявою про зникнення або пошук кровних родичів;
2. cлідчий виносить постанову про відбір зразків біоматеріалу у рідних та призначення експертизи для виділення ДНК-профілю;
3. зразки можуть відібрати безпосередньо у відділеннях судово-медичної лабораторії або за дорученням суду. 

Важливо! Здати біоматеріал можуть тільки кровні родичі: батьки чи діти зниклої людини.

«У померлих зразки відбираються судово-медичними експертами, які передають їх для опрацювання в науково-дослідний центр МВС. Там виділяється ДНК-профіль і зразкам присвоюється унікальний ідентифікатор. Порівняння ДНК-профілів постраждалого та родичів проводиться в автоматичному режимі. У разі виявлення збігів родини інформують», — пояснили у МОЗ.

Таке впізнання проходить важко і повільно через велику кількість загиблих та відключення електрики, розповіла BBC працівниця лабораторії на Харківщині Вікторія Іонова, яка займається ідентифікацією тіл за масових поховань в Ізюмі. 

Також ускладнює роботу те, що багато тіл сильно обгоріли. «При найбільших ступенях опіків генетичний матеріал майже відсутній. Ми відправляємо фрагменти кісток, але іноді експерти не можуть взяти з них генетичний зразок і просять надати щось ще. Тому все так повільно», — пояснив судмедексперт Олег Подорожний.

Раніше Заборона розповідала про українського захисника Сергія Сову, тіло якого знайшли у місці масового поховання під Ізюмом, а також про фотографію журналістки, яка допомогла ідентифікувати воїна.