Читаєте зараз
Нагірний Карабах капітулював: чому взагалі Вірменія і Азербайджан воюють за регіон

Нагірний Карабах капітулював: чому взагалі Вірменія і Азербайджан воюють за регіон

Ilona Kivva
Автор:
  • 19 вересня 2023 року у ​​Карабаському регіоні розпочалися бойові дії. Вимагав від Вірменії повністю вивести війська та розпустити уряд невизнаної республіки.
  • Єреван закликав російських так званих миротворців та Радбез ООН вжити заходів для припинення агресії Азербайджану. Росія фактично відмовилася. 
  • Вже 20 вересня уряд Нагірного Карабаху підписав угоду про припинення вогню, яка фактично означає капітуляцію.

У Карабасі живуть переважно вірмени, але в радянські часи регіон входив до Азербайджанської РСР. З 1937 року територія отримала статус Нагірно-Карабаської автономної області. Конфлікт між Вірменією й Азербайджаном за контроль над регіоном триває понад 30 років.

Заборона розповідає про дводенну війну у регіоні, а також про суть протистояння між двома державами.


Ескалація між Азербайджаном і Вірменією 19-20 вересня

Азербайджан 19 вересня 2023 року розпочав антитерористичні заходи локального характеру у ​​Карабаському регіоні.

«В рамках заходів із застосуванням високоточної зброї на передній лінії та в глибині виводяться з ладу позиції формувань збройних сил Вірменії, їх довготривалі вогневі точки, а також бойові засоби та об’єкти військового призначення. Ми ще раз заявляємо, що громадянське населення та об’єкти громадянської інфраструктури не є цілями, з ладу виводяться лише легітимні військові цілі», — повідомили в Міноборони Азербайджану.

У відомстві заявили, що останньою краплею стали підриви на мінах 19 вересня цивільного автомобіля та військової автівки. Кілька людей загинули. Сторона стверджує, що диверсанти систематично мінують цивільні шляхи, а вірменська армія укріплює бойові позиції. Азербайджан вимагав від Вірменії повністю вивести війська з Нагірного Карабаху та розпустити уряд Арцаху (так Вірменія називає регіон). 

Читати більше новин в Telegram

Про заходи було поінформовано командування миротворчого контингенту РФ та керівництво Спільного турецько-російського моніторингового центру.

Рада безпеки Вірменії скликала засідання під головуванням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, а МЗС закликало російських миротворців та Радбез ООН вжити заходів для припинення агресії Азербайджану. Міноборони країни стверджувало, що вірменської армії в Нагірному Карабасі немає. 

Також було подано звернення до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з вимогою зобов’язати Азербайджан припинити обстріл всіх цивільних об’єктів та населених пунктів.

У регіоні близько 2 000 російських військових, задача яких — контролювати дотримання припинення вогню на території Карабаху та Лачинський коридор, тобто єдиний шлях, що з’єднує Карабах та Вірменію.

Нагірний Карабах: капітуляція 20 вересня

У результаті дводобового конфлікту влада невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки прийняла пропозицію припинити вогонь і капітулювала. 

Умови такі:

  • виведення вірменських підрозділів, що залишилися, і військовослужбовців із зони розгортання російського миротворчого контингенту;
  • розформування та повне роззброєння військових «армії оборони Нагірного Карабаху»;
  • виведення важкої техніки та озброєнь з території Нагірного Карабаху з метою їхньої якнайшвидшої утилізації;
  • питання «про реінтеграцію, забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху, а також питання забезпечення життєдіяльності населення Нагірного Карабаху в рамках Конституції Азербайджану, згідно з досягнутою домовленістю обговорюватимуться на зустрічі між представниками місцевого вірменського населення та представниками центральної влади Азербайджанської Республіки, яка місті Євлах 21 вересня 2023 року та в ході наступних зустрічей»;
  • у Степанакерті (столиці НКР) визнали центральну владу Азербайджану;
  • Азербайджан має надати коридор для евакуації.

Нагірний Карабах: суть конфлікту

Конфлікт між Вірменією й Азербайджаном за контроль над Нагірно-Карабаським регіоном триває вже понад 30 років. Однією з ключових причин є етнічний склад населення. 

В Карабасі живуть переважно вірмени, але в радянські часи регіон входив до Азербайджанської РСР за пропозицією турецького лідера Ататюрка. З 1937 року територія отримала статус Нагірно-Карабаської автономної області. Наприкінці 1980-х років, коли почався процес розпаду Радянського Союзу, регіональний парламент Нагірного Карабаху проголосував за те, щоб стати частиною Вірменії — вже на початку 1990-х років в регіоні спалахнула війна. 

Для врегулювання у 1992 році створили Мінську групу ОБСЄ: медіаторами діалогу виступили РФ, США та Франція. Сторони вже у 1994 році підписали Бішкекський протокол, який передбачав припинення вогню. Неформально регіон з того часу контролювала вірменська влада (в країні регіон називають Арцах). 

Війна за території поновилася у вересні 2020 року. Бої розгорнулися на двох напрямках: на півночі й півдні Карабаху. Зіткнення військових тривали 44 дні — кількість загиблих з обох сторін сумарно склала близько 7 000 людей. У результаті азербайджанські війська зайняли місто Шуша, що за 14 км від столиці регіону Степанакерта. Через Шушу також проходить Лачинський коридор — дорога, що пов’язує Карабах з Вірменією. 

Азербайджан майже унеможливив виїзд цивільного населення Карабаху до Вірменії з грудня 2022 року. Єреван та Баку за посередництва Кремля 9 листопада 2022 року підписали тристоронній договір про припинення вогню.

Раніше Заборона розповідала про причини давнього конфлікту на Балканах. Косово тривалий час була провінцією Сербії.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій