Читаєте зараз
Наступ на Харків та Київ — дезінформація чи реальна загроза? Хто і навіщо роздуває «можем повторить»

Наступ на Харків та Київ — дезінформація чи реальна загроза? Хто і навіщо роздуває «можем повторить»

Svitlana Hudkova

Час від часу на шпальтах світових ЗМІ з’являються публікації з сенсаційними заявами щодо перебігу війни в Україні. Посилаючись на анонімні джерела чи то в українському військово-політичному командуванні, чи то в стані ворога, чи то в західних спецслужбах, журналісти з точністю мало не до дня прогнозують нові наступи на Київ. Або повідомляють про плани РФ здійснити масштабну атаку на Луцьк чи Львів. Нещодавно британське The Telegraph наполохало Україну наступом російських військ на Харків вже 15 січня. 

Інформація була оперативно спростована Харківською обласною військовою адміністрацією, військовим командуванням та українською розвідкою. Так, ситуація на Куп’янському напрямку довгий час залишається напруженою, але накопичення ворожих сил, яке могло б стати ударною силою, не спостерігається.

Втім, наша робота — перевірити по максимуму. Тож чи таки є загроза ще одного масштабного наступу РФ, разом з експертами розбиралася редакторка Заборони Світлана Гудкова. І вишеньки: хто стоїть за публікаціями-лякалками та яка їхня кінцева мета, а також як відрізнити вкид від реального попередження.


Росія йде на Харків: загроза наступу

Проведення масштабної операції на тому чи іншому напрямку визначають за інформацією про накопичення необхідної кількості сил та засобів для завдання удару. Українські спецслужби в режимі реального часу відстежують пересування та скупчення ворожих військ, тому таку інформацію майже неможливо приховати, каже в коментарі Забороні військовий оглядач Денис Попович.

Денис Попович. Фото:  Денис Попович / Facebook

Експерт підтверджує, що ворог не полишає спроб просунутись та повернути собі Куп’янськ: «Для них це важливо з логістичного та інформаційно-політичного погляду. Але ці спроби тривають з літа 2023 року».

Читати більше новин в Telegram

В Головному управлінні розвідки Міноборони України зазначають, що росіяни все ж здійснюють певне накопичення сил та засобів на Купʼянському напрямку. Потенційно це може свідчити про те, що армія РФ має намір активізувати наступальні дії саме на цій ділянці фронту. «Водночас ми не можемо говорити, що росіяни готують цей наступ саме на 15 січня», — сказав представник ГУР МО Андрій Черняк.

У будь-якому випадку ситуацію контролюють спецслужби та військові. А військовий оглядач не виключає, що опублікована інформація про наступ на Харків була спрямована на те, щоб «донести до наших партнерів реальність загрози, аби спонукати їх до найшвидшого розв’язання питання про постачання зброї».

Денис Попович не бачить загроз для північно-східного напрямку, зокрема щодо можливості росіян знову піти в наступ на Київ.

«Росіянам потрібно багато військ, щоб наступати на Київ, Харків, Суми та Чернігів, тим паче що кордон на київському напрямку укріплюється. Поки що немає інформації про приготування подібного масштабу. А немає військ — значить, нема і наступу. Звісно, не можна виключати якісь нестандартні ходи, але характер їхніх наступальних дій під Авдіївкою, на Куп’янському напрямку, під Бахмутом свідчить саме про те, що вони наступають переважно масою військ. Поки що немає підстав думати, що вони чинитимуть якось інакше», — наголосив експерт.

Водночас Попович зауважує, що за наявності резервів росіяни можуть зібрати таку масу військ та спробувати повторити похід на Кив. І попри те, що зараз таких ознак немає, немає й гарантії, що це неможливо в майбутньому. «Але обстріли та діяльність ДРГ цілком можливі, й до таких дій противник буде вдаватись. Тому на це потрібно звертати увагу», — резюмує він.

Дезінформація чи попередження про реальну загрозу

 Ігор Соловей. Фото: Ігор Соловей / Facebook

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей в коментарі Забороні пояснює, що всю опубліковану в тому чи іншому іноземному виданні інформацію не можна стригти під одну гребінку. Загалом для появи подібних сенсаційних повідомлень є три причини:

  • Реальне попередження

«Наш досвід показує, що іноземні медіа часто публікують інформацію, яка правдива, але яку через офіційні канали не сприйняли в Україні. Пам’ятаємо, скільки публікували інформації про широкомасштабний наступ РФ перед 24 лютого 2022 року. В Україні ці всі публікації називали фейками. Але, як стало відомо пізніше, таким чином іноземні спецслужби попереджали про небезпеку», — нагадує експерт з інформаційної безпеки.

  • Некомпетентність журналістів та джерел

«Конкретно щодо публікації про повторний наступ на Харків, в якій іноземні журналісти посилалися на джерела в оточенні ЗСУ, можу сказати, що в Збройних силах служать люди, які мають різний рівень доступу до інформації. Часто буває так, що в межах своєї компетенції люди володіють інформацією, але не мають конкретики. Своєю чергою, іноземні журналісти подають як сталий факт інформацію від джерела, яке, можливо, має неперевірену або неповну інформацію, що з їхнього боку трошки непрофесійно. Це може свідчити про те, що медіа не до кінця розуміє реалії та не хоче вдаватися у специфіку роботи росіян. Тому в пошуках ексклюзивів та сенсацій наші колеги часто роблять голосні заяви, базуючись на неперевіреній та частковій інформації», — пояснює Соловей.

  • Російський вкид

За словами експерта, росіяни свідомо запускають інформацію про підготовку наступу, аби змусити українську сторону перегрупуватися та перекинути частину військ на цей напрямок, тим самим відтягнувши сили від тих напрямків, де насправді можливий удар. 

«Розганяючи цю інформацію по своїх медіа, росіяни намагаються залякати українців, щоби ті або втікали, або здавалися. Інформаційна війна — це постійний динамічний процес, в якому немає початку та кінця. Тому наразі точно не можна сказати, що Україна перемогла в цьому процесі. Та на мою думку, успіхи в цьому напрямі є, адже росіяни не досягли жодної цілі, яку ставила перед собою російська пропагандистська машина на початку війни», — каже він.

Інформаційна гігієна

Універсального рецепта, як можна відрізнити фейкову інформацію від правдивої, немає. Експерт з інформаційної безпеки радить аналізувати кожне видання та публікації окремо, оцінювати авторів матеріалу, їхні джерела, та зважати на повідомлення від офіційних державних структур.

Звісно, Україна вживає всіх необхідних заходів для боротьби з російською пропагандою і має успіхи у цьому напрямі, вважає Ігор Соловей, — українці не довіряють російським медіа. Однак РФ не припиняє своїх спроб і йде в обхід: робить вкиди в українське інформполе через західні медійні майданчики. Це потрібно розуміти та критично ставитися як до публікацій в іноземних ЗМІ, так і до репостів в українських.

«Щоби відбивати інформаційну агресію росіян, нам потрібна більша консолідація з нашими партнерами шляхом створення міжнародної коаліції в інформаційній сфері на зразок військової. Необхідно об’єднуватися, тому що це питання загрози не лише для України, але й для Заходу, проти якого РФ продовжує воювати гібридними методами», — зауважує експерт.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій