Інтернет в усьому світі стає значно менш вільним, і сама демократія перебуває під загрозою через його вплив. Зазвичай вважають, що онлайн-простір є місцем заперечення культурних кордонів, а люди часто використовують соціальні мережі як інструмент емансипації і самовираження, де вони діляться думками, фотографіями та успіхами. Але в деяких країнах активність на соціальних платформах стає підставою для винесення штрафів і вироків до ув’язнення, особливо щодо вразливих груп суспільства. Незалежне казахстанське видання Vlast.kz написало про те, як це відбувається – ми публікуємо їхній матеріал.
«Інкубатор сил зла»
У вересні апеляційний суд Єгипту залишив у силі вирок на три роки позбавлення волі Манар Самі, молодій єгиптянці, звинуваченій в «підбурюванні до аморальності та розпусти» за розміщення відеороликів у соціальній мережі TikTok. Раніше було відкладено розгляд апеляції двох інших єгипетських дівчат, популярних у соцмережі, – Ханін Хоссам і Мавади Аль-Адхам.
Улітку Аль-Адхам, 22-річна студентка, була засуджена до двох років ув’язнення після того, як її визнали винною в порушенні сімейних цінностей. Вона була арештована в травні після публікації відеороликів у TikTok та Instagram, на яких підспівувала відомим пісням і танцювала. Прокурор вважав її відео непристойним. У Мавади понад 3 млн підписників у TikTok і 1,6 млн – в Instagram. «Вона лишень хотіла бути популярною, – журиться Рахма, її старша сестра. – Вона не зробила нічого поганого, моя сестра не злочинниця».
Аль-Адхам – одна з п’яти дівчат, засуджених до однакового тюремного терміну і штрафу розміром близько $20 тис. Більшість цих дівчат належить до нижчого соціально-економічному класу й є легкою здобиччю для кримінального переслідування, оскільки у них мало ресурсів і немає зв’язків, щоб захистити себе в суді. Наприклад, Манар Самі, що зобов’язана виплатити такий самий великий штраф і внести заставу розміром 20 тис. єгипетських фунтів ($1250), змусила свою матір продати побутову техніку для збору коштів.
Протягом десятиліть єгипетська влада посилювали цензуру і репресії щодо правозахисників та політичних дисидентів. В останні роки уряд зміцнив контроль над тим, що єгиптяни кажуть і роблять в інтернеті, ухваливши цілу низку репресивних законів задля «захисту національної безпеки» та «боротьби з тероризмом». Він охоплює закон про боротьбу з тероризмом 2015 року – інструмент для переслідування активістів і правозахисників. Наступний крок до всеосяжного контролю над онлайн-простором був зроблений в 2018 році з ухваленням ще двох драконівських документів: закону «Про регулювання ЗМІ», який дав владі більше повноважень блокувати їх і наражати на цензуру (включно з лідерами громадської думки з аудиторією понад 5000 осіб), і закону «Про кіберзлочинність».
На думку єгипетського уряду, інтернет є «інкубатором сил зла», і тому за ним потрібно уважно стежити. У листопаді 2019 року прокуратура на додаток до попередніх законів створила підрозділ нагляду й аналізу, щоб шпигувати за діями користувачів інтернету та соціальних мереж, як-от TikTok. Прокуратура гіперболічно описала свою місію як боротьбу з «потенційними небезпеками, що загрожують нашій молоді через цифрові платформи, які не підлягають жодному регулюванню». Коли почали заарештовувати популярних тіктокерів, прокуратура заявила, що Єгипет тепер має, крім суші, моря і повітря, четвертий «кіберкордон» – «той, який вимагає внесення радикальних змін у законодавчий процес, а також в адміністративні та судові практики», і який потребує «цілковитого стримування та захисту, як і будь-який інший кордон».
Ціна мовчання
У Єгипті до таких кримінальних справ ставляться по-різному. Деякі в цій переважно мусульманській, консервативній країні вважають відео непристойними. Інші кажуть, що дівчата просто розважалися і не заслуговують на в’язницю. Правозахисні організації розглядають арешти дівчат як чергову спробу влади обмежити свободу самовираження й ознаку того, що правозахисна організація Amnesty International назвала «новою репресивною тактикою контролю над кіберпростором». За словами активістів, у Єгипті перебувають десятки тисяч політичних в’язнів, зокрема ліберали, ісламісти, журналісти та правозахисники. При цьому президент Єгипту Абдель Фаттах ас-Сісі наполягає, що в його країні немає в’язнів сумління.
Серед тих, хто закликає звільнити дівчат, – Єгипетська комісія з прав і свобод, що базується в Каїрі. Її виконавчий директор Мохаммед Лотфі каже, що в цій справі є виразні ознаки гендерної дискримінації. «Жінкам дозволено виражати себе в соціальних мережах тільки відповідно до диктату держави. Їх звинувачують у порушенні сімейних цінностей, але ніхто ніколи не визначав останні». Згідно з єгипетським законодавством, звинувачення в «підбурюванні до розпусти» застосовується щодо цілої низки злочинів. Прокуратура часто визначає звинувачення як щось «таке, що суперечить традиціям та моралі єгипетського суспільства». Популярність TikTok в Єгипті різко зросла в останні місяці, особливо після обмежень на пересування, введених урядом для стримування поширення коронавірусу, йдеться в звітах прокуратури. Навіть якщо їх відпустять, Лотфі каже, що дівчатам вже зробили попередження. «Влада ясно дали зрозуміти: ви не вільні казати або робити все, що вам подобається, навіть якщо ви взагалі не говорите про політику. Є лінії, які не можна перетинати».
Закони з розмитими формулюваннями, спрямовані на жінок-інфлюенсерів у TikTok, а також на феміністські і ЛГБТ-спільноти, які криміналізують свободу самовираження, показують, що єгипетська влада підняла внутрішні репресії на абсолютно новий рівень. Тепер під прицілом перебувають не тільки опозиційні політики і журналісти, а й всі, хто виступає проти несправедливості або публікує відео в TikTok для задоволення. Це середовище придушення обмежує свободу вираження поглядів, вселяє страх перед репресіями і стигматизує жінок, феміністські та ЛГБТ-спільноти в Єгипті. Люди видаляють акаунти в соціальних мережах і закривають онлайн-групи солідарності, побоюючись подальших репресій. Переслідуючи жінок за самовираження в інтернеті, прокурори, втім, не розслідують онлайн-повідомлення про зґвалтування та сексуальні домагання. Хоча арешти через активність у TikTok стали проводитися майже одночасно з появою історій про сексуальне насильство в інтернеті.
Випадок із груповим зґвалтуванням в готелі Fairmont, який дістав великий резонанс, викликав шок в єгипетському суспільстві. Сторона держобвинувачення постійно ігнорувала заклики жінок і активісток до розслідування цієї справи. Коли суд нарешті ухвалив рішення, він постановив затримати трьох ключових свідків. Цим жінкам тепер висунуті звинувачення в підбурюванні до розпусти, вживанні наркотиків і спробі завдати шкоди гідності єгипетської держави. Відтепер жінки змушені думати двічі, перш ніж використовувати інтернет, щоб розповідати правду.
Одна з активісток поділилася своїм побоюванням із виданням The Guardian про те, що в Єгипті можуть початися ще більш абсурдні арешти – щоб залякати і змусити людей замовкнути. «Послання від держави звучить так: «Ви хотіли жіночу революцію, – і ось якою вона буде».
Кіберзлочин і кара
Але схожі проблеми виникають не тільки в Єгипті. Уряди Ірану, Росії, Венесуели, Білорусі, Китаю, Камбоджі та багатьох інших країн вже неодноразово робили кроки, щоб змусити замовкнути незалежні голоси, стверджуючи тим самим, що тільки держава може визначати, що є правда, а що – вигадка. У червні 2017 року Китай почав застосовувати правила, що забороняють деяким акаунтам у соціальних мережах публікувати новини без дозволу. А в Ірані в січні 2017 року адміністраторів груп Telegram з більш ніж 5000 підписників зобов’язали реєструватися в уповноважених органах влади. Росія вперше застосувала цю тактику в законі 2014 року, який вимагав від блогів з більш ніж 3000 відвідувачів на місяць реєструватися як ЗМІ.
Ще один показовий випадок переслідування жінок за публікації в соцмережах стався в Ірані. Іранська кіберполіція, відома як FATA, в травні 2020 року оголосила, що жінки, зокрема публічні персони з безліччю підписників, порушують закон країни, коли з’являються без хіджабу на фотографіях і відео в соціальних мережах. Такі порушення FATA кваліфікує як «девіантну поведінку». Відомство також уточнило, що звинувачення в злочинах, скоєних в інтернеті, висуваються відповідно до закону «Про комп’ютерні злочини», який був ратифікований в 2009 році. Наголошується, що «моральні злочини або заохочення аморальності» є частиною цих злочинів і немає жодної різниці між злочинами, що здійснюються в реальному житті, і злочинами в інтернеті.
Широко висвітлювалася в світових ЗМІ історія арешту Маеде Ходжабрі. Повідомляється, що її акаунт, дія якого була припинена, мав понад 600 тис. підписників. У липні 2018 року Ходжабрі з’явилася в програмі на державному телеканалі разом з іншими ув’язненими, де вони зробили те, що активісти називають вимушеними зізнаннями, – це часто використовувана іранською владою тактика. Державне телебачення показувало молоду жінку з розмитим обличчям, заплакану і тремтячу. «Це не для привернення уваги, – казала вона. – У мене не було жодного наміру заохочувати інших робити те саме… Я займаюся тільки гімнастикою». Того ж дня Шапарак Шаджарізаде, яка в січні публічно зняла хустку на знак протесту проти обов’язкового носіння хіджабу, оголосила на своїй сторінці в Instagram, що суд засудив її до 20 років ув’язнення, з яких зрештою залишили 2 роки перебування у в’язниці.
Фатема Хішванд, більш відома за своїм ім’ям в Instagram Сахар Табар, прославилася після публікації фотографій, на яких вона нагадувала «зомбі-версію Анджеліни Джолі». Хішванд була заарештована в кінці 2019 року за такі злочини, як блюзнірство і підбурювання до насильства. Дівчина потрапила в міжнародні заголовки в 2017 році, коли її сильно відредаговані фотографії в Instagram стали вірусними. Відтоді її аккаунт вилучений. Навесні цього року повідомлялося, що в ув’язненні Фатема заразилася коронавірусом.
Більшість жінок, заарештованих в Ірані за самовираження в інтернеті, були користувачками Instagram. Ця соціальна мережа залишається однією з найпопулярніших у країні й однією з небагатьох іноземних платформ, зміст яких не зазнає блокувань. Хоча саме там з’являються мільйони фотографій жінок без хіджабів. «Для багатьох іранців Instagram – це вікно в світ, шлях до свободи – свободи вираження поглядів, а також свободи думки», – сказав Ентоні Белланджер, генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів. Але ще в 2015 році іранські чиновники почали фокусувати свою цензуру на жінках і чоловіках, які пропагували ліберальний спосіб життя. Іранська влада має припинити переслідувати жінок за самовираження, зокрема в інтернеті, і скасувати дискримінаційні закони, як-от обов’язковий дрес-код для жінок, переконані у правозахисній організації Human Rights Watch.
