Нова криза між Варшавою та Києвом: чому припинити блокаду польсько-українського кордону буде нелегко

Ситуація з блокуванням трьох пунктів пропуску з Україною з боку польських перевізників залишається напруженою. З 23 листопада протестувальники розширили страйк на четвертий ПП «Медика — Шегині» та заявили про намір продовжити блокаду до 1 лютого 2024 року. Переговори представників української та польської влади не дали результату. А в Євросоюзі заговорили про можливе покарання для Польщі, якщо та не дасть раду ситуації зі свого боку. Та поки політики розбираються, на польському кордоні помирають українці.

Як Україна стала заручницею внутрішньополітичних чвар у Польщі, хто стоїть за страйком та коли чекати розблокування кордону — дізнавалася редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Кордон України та Польщі: блокада фур 

6 листопада 2023 року перевізники з Польщі розпочали страйк на кордоні з Україною, заблокувавши три пункти пропуску для проїзду вантажного транспорту: «Корчова — Краковець», «Гребенне — Рава-Руська» та «Дорогуськ — Ягодин». 

Серед основних вимог протестувальників — повернення для українських перевізників дозволів на двосторонні та транзитні перевезення до держав ЄС, які були скасовані «транспортним безвізом».

Серед інших вимог:

• посилити правила перевезень для іноземних перевізників;
• заборонити компаніям з капіталом поза межами ЄС реєструватися у Польщі;
• отримати доступ до української системи «Шлях»;
• створити окрему чергу для машин з ЄС у системі «єЧерга»;
• виділити на всіх кордонах окрему чергу для порожніх фур.

16 листопада представники української та польської влади вчергове провели переговори щодо розблокування пунктів пропуску на кордоні. Проте спільного рішення із перевізниками знайти не вдалося.

Після цього на ситуацію також відреагували у Брюсселі. Як інформує польське видання Rmf24 з посиланням на джерела, Єврокомісія може розпочати проти Польщі процедуру покарання за те, що Варшава не може розв’язати проблему страйків польськими перевізниками. Та які саме штрафи можуть накласти, поки не повідомляється.

Доки перемовини тривають, один із лідерів польських перевізників, Рафал Меклер, заявив, що протестувальники вирішили продовжити блокаду пункту пропуску (ПП) «Ягодин — Дорогуськ» на українсько-польському кордоні до 1 лютого 2024 року. Окрім того, він повідомив про розширення блокади на четвертий ПП «Медика — Шегині» з 23 листопада.

Смерті водіїв вантажівок

На жаль, через довготривалий страйк польських перевізників на польському кордоні вже померло двоє українських водіїв. Перший випадок стався 11 листопада неподалік пункту пропуску «Дорогуськ — Ягодин»: очікуючи на перетин кордону, помер 54-річний водій вантажівки. Про другий випадок стало відомо 23 листопада. За даними віцепрезидента Асоціації міжнародних автоперевізників Володимира Баліна, вночі на стоянці у Корчові помер 56-річний водій.

«Є інформація від польської поліції — попередньо це була природна смерть. Хоча йому було всього 56 років. Але подробиці будуть уже від медиків», — розповів Володимир Балін у коментарі Забороні.

Щодо умов, в яких нині перебувають наші перевізники, Балін розповідає, що найгірша ситуація зараз на ПП «Дорогуськ» та «Гребене», умови для більш комфортного очікування є тільки на кордоні з боку села Корчова.

«Там є організована стоянка під охороною, поруч є магазини, місця для відпочинку, туалет та душ. У Гребеному та Дорогуську вони живуть у черзі на дорозі, умов немає, лише біотуалети поставили», — сказав він. Зараз також з’явилася інформація, що на ПП збільшили пропускну здатність вантажівок у бік України з однієї машини на годину до шести. Та ця інформація вимагає підтвердження, повідомив Балін. 

Проблеми на кордоні зі Словаччиною

Щоб не чекати у чергах, ті, у кого є можливість, їдуть до словацьких та угорських кордонів, але й там українським перевізникам обіцяють проблеми. 21 листопада словацькі перевізники влаштували попереджувальну акцію протесту та блокували єдиний пункт пропуску «Вишнє Нємецке — Ужгород». Станом на 22 лютого рух було відновлено. Однак, як повідомили у спілці автоперевізників Словаччини UNAS, це була лише пауза, поки очікують результатів переговорів між ЄК, представниками Польщі та України, які мали відбутися 22 листопада. UNAS також намагається долучити до спільного блокування кордону і своїх угорських колег.

Своєю чергою, в уряді Словаччини заявили, що виступають проти таких дій місцевих перевізників та обіцяють провести консультації з Міністерством внутрішніх справ Словаччини для запобігання такому протесту.

Хто стоїть за страйком: Україна стала жертвою політичних баталій

Офіційним організатором блокування кордону Польщі з Україною виступає Рафал Меклер — власник компанії Rafał Mekler Transport, яка займалася міжнародними перевезеннями, зокрема у Білорусь та Росію. Він також є головою люблінського осередку ультраправої та антиукраїнської партії «Конфедерація», яка на останніх виборах пройшла до польського Сейму з результатом у 7% голосів та активно підтримує протестувальників. Але не лише вони зацікавлені у ситуації, розповідає в коментарі Забороні кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. 

За його словами, причини криються у тому, що найближчими днями у Польщі може змінитися влада і новий уряд очолить голова партії «Громадянська коаліція» Дональд Туск. Відповідно, до опозиції відійдуть партія чинного прем’єра Матеуша Моравецького «Право і справедливість» та «Конфедерація».

«Відомо, що до страйку зараз приєднується об’єднання польських фермерів “Ошукане село”, яке пов’язане з партією “Конфедерація”. Саме цей рух був причетний до акцій фермерів пів року тому, що призвело до “зернової кризи” з Україною. Тому ми можемо констатувати, що лідери цієї політичної сили зацікавлені у цьому протесті», — пояснює Желіховський.

Але на зерновому конфлікті політичні бали перед парламентськими виборами 15 жовтня заробляла і ПіС: «Зараз, коли йдеться про ймовірну зміну влади, я не виключаю, що ПіС та “Конфедерація” пішли на негласний ситуативний союз. Допускаю, що поки буде формуватися уряд, та й протягом усього перебування Туска на посаді прем’єр-міністра, вони чинитимуть перешкоди його правлінню, щоби його політична сила втратила підтримку серед поляків. Сам же ймовірний прем’єр Дональд Туск опинився у своєрідній розтяжці, де з одного боку ЄС та Україна, а з іншого — його виборці», — додає експерт-міжнародник.

Туск, на його думку, не може зараз відкрито піти проти протестувальників. Адже, по-перше, там також є частка його електорату. А по-друге, його партія підписала коаліційну угоду з Польською селянською партією, яка захищає інтереси польських фермерів — тепер вони є союзниками, проти яких він також не піде. Особливо зараз, коли Туску необхідно отримати вотум довіри, об’єднати уряд та керувати країною.

На жаль, за словами Станіслава Желіховського, політичні чвари у Польщі тільки розпочинаються напередодні місцевих виборів у 2024 році та президентських — у 2025-му, і Україна стала їхньою жертвою.

Вантажі на кордоні з Польщею: коли розблокують

Вийти на якесь рішення можна буде після формування нового уряду в Польщі та за посередництвом Європейського Союзу.

«Можливо, перевізники зможуть отримати для себе певні преференції — тільки так я вбачаю розв’язання питання. Польські страйкарі від початку висунули вимоги, які неможливо виконати, і тут, окрім фінансових стимулів для них та фермерів, інших варіантів я не бачу», — каже експерт-міжнародник.

Поки ж Брюссель, імовірно, не вживатиме жорстких заходів, але якщо ситуація не вирішиться, на Польщу можуть накласти санкції. Зараз офіційні особи у Брюсселі мають вивчити правові підстави щодо можливого порушення певних процедур проти Варшави. Не виключене накладення санкцій на Польщу. Своєю чергою, Україна може ініціювати розгляд справи про порушення з боку Польщі, якщо проблема не буде розв’язана, вказує Желіховський.

Асоціація міжнародних автоперевізників знайшла адвокатів, які готові виступити в польських судах в інтересах наших перевізників, щоб у судовому порядку припинити страйк.«Зараз вони роблять відповідні запити щодо дозволів на проведення страйку та збирають факти порушення перевізниками умов, які вони самі оголошували. Від Мінінфраструктури ми маємо інформацію, що є факти блокування гуманітарних вантажів, які передаються польській владі та Європейській Комісії, що також є порушенням з боку страйкарів. Далі будемо розбиратися», — заявив Володимир Балін.