Читаєте зараз
ОБСЄ згортає місію в Україні. На що це вплине (і чи вплине взагалі)

ОБСЄ згортає місію в Україні. На що це вплине (і чи вплине взагалі)

Ilona Kivva
Автор:
  • 28 квітня в ОБСЄ заявили про згортання своєї роботи в Україні.
  • З 15 березня інституція працювала у новому форматі й могла б допомогти притягнути Росію до відповідальності у міжнародних судах.
  • На місію, що фіксувала порушення прав людей та ведення бойових дій з 2014 року, наклала вето Росія.

Організація з безпеки й співробітництва в Європі (ОБСЄ) остаточно закрила діяльність Спеціальної моніторингової місії в Україні. Мандат, який давав місії працювати, заблокувала Російська Федерація. З 15 березня 2022 року інституція почала працювати за Московським механізмом, що був покликаний зафіксувати злочини держави-терористки в Україні.

Заборона розповідає про завершення місії ОБСЄ в Україні, на що це вплине та які функції виконувала інституція. 


РФ заблокувала роботу моніторингової місії

28 квітня 2022 року чинний голова ОБСЄ-міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау та генеральна секретарка організації Хельга Марія Шмід оголосили про негайне припинення Спеціальної моніторингової місії (СММ) в Україні.

«Це нелегке рішення. Ми розглянули всі можливі варіанти політичного діалогу з державами-учасницями [ОБСЄ] для поновлення мандату СММ, але позиція Російської Федерації не залишала нам іншого вибору», — зазначив Рау.

31 березня 2022 року на засіданні Постійної ради ОБСЄ у Європі Росія заблокувала продовження діяльності місії на роботу в Україні. Держава-агресор наклала вето на одностайне рішення 57 держав-членів організації щодо продовження мандата.

Читати більше новин в Telegram

Чим займалася ОБСЄ в Україні

ОБСЄ — міжнародна організація, яка проголосила своєю головною метою збереження миру й розвиток демократії на європейському континенті. Організація заснована 1 серпня 1975 року підписанням Гельсінського заключного акту, але тоді вона називалася Нарадою з безпеки та співробітництва в Європі. Через 20 років її перейменували на Організацію з безпеки та співробітництва в Європі. Нині у складі 57 країн-членів, серед яких і Росія.

Основні напрямки діяльності ОБСЄ:

  • питання, що стосуються безпеки в Європі;
  • співробітництво в галузі економіки, науки, технологій та довкілля;
  • співробітництво в гуманітарній та інших сферах (права людини, інформація, культура, освіта).

Спеціальна місія в Україні була організована 21 березня 2014 року. Вона складалася з цивільних спостерігачів, а також міжнародних працівників з держав-учасниць ОБСЄ, що працювали без зброї. Команди здійснювали моніторинг позмінно, щоб забезпечити постійну присутність на місцях.

СММ ОБСЄ в Україні була єдиною групою міжнародних спостерігачів, що постійно розміщувалися у зоні конфлікту на Донбасі.

Які завдання були покладені на місію в Україні:

  • збирати інформацію і доповідати про ситуацію в зонах бойових дій;
  • здійснювати моніторинг дотримання прав людини та основних свобод і надавати підтримку для їх дотримання;
  • слідкувати за гуманітарною ситуацією для уникнення кризи;
  • налагоджувати контакти з місцевими, регіональними та центральними органами влади, громадянським суспільством, а також з місцевими жителями;
  • сприяти діалогу для зниження напруженості та нормалізації обстановки у зоні бойових дій;
  • ведення звітів про ситуацію конфлікту та ймовірні військові злочини.

У 2021 році групи моніторингу забезпечили приблизно 400 режимів тиші, що дозволило ремонтувати й утримувати критичні об’єкти цивільної інфраструктури на сході України.

Роботу СММ неодноразово критикували, зокрема, й український уряд. Так, у 2016 році стався скандал через присутність деяких спостерігачів на весіллі бойовика. У 2019 був звільнений ще один співробітник ОБСЄ після того, як він відкрито висловив свої антиукраїнські погляди.

Критиці піддавалися і звіти ОБСЄ: того ж 2019 року офіційний Київ заявляв, що місія недостатньо пише активність РФ у Чорному морі, а щотижневі звіти недостатньо обширно висвітлюють поточну ситуацію на Донбасі.

Попри це, звіти ОБСЄ мали важливе значення у документуванні ситуації у зоні ООС до 24 лютого 2022 року та на всій території України після. Ба більше, З березня 2022 року 45 держав-учасниць ОБСЄ активували Московський механізм щодо вторгнення РФ в Україну. Місія у новому форматі розпочала роботу 15 березня.

«Звіт цієї місії матиме [мав би] юридичне значення для притягнення до відповідальності винних у національних і міжнародних судах чи трибуналах, а саме в Міжнародному кримінальному суді, який вже розпочав попередньо досліджувати питання. Але не тільки. Цей звіт має стати важливим кроком для звернення стягнення на майно РФ і пов’язаних з нею осіб, корпорацій і установ для відшкодування збитків, завданих російською агресією», — пояснив Національний радник з юридичних питань, керівник відділу верховенства права Координатора проєктів ОБСЄ в Україні Олександр Водянніков.

Раніше Заборона розповідала про ідею створення спеціального трибуналу для суду над Володимиром Путіним та його головорізами, закріплену резолюцією ПАРЄ.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору