Онлайн-казино, НБУ та заправки: ТСК в Раді розголосила приголомшливий схематоз

• До держбюджету України за 2022 рік надійшло 1.9 млрд грн від грального бізнесу, це лише близько 1.2% від доходу. В СБУ кажуть, 95% компаній не платять нічого.
• Більшість незаконних переказів онлайн-казино проводили дев’ять банків.
• У ВРУ створили спеціальну слідчу комісію (ТСК), яка розслідує справу. Вона не має повноважень щодо арештів, але може передати матеріали справи Офісу генпрокурора.  

Деякі компанії, які займаються онлайн-казино в Україні, найчастіше використовують дві схеми для відмивання грошей. Для однієї треба обов’язкова участь мереж супермаркетів, заправних станцій тощо, бо гроші проводять як зарплати працівникам. У другій ключовий учасник — це банк, через який гроші виводяться на фіктивні рахунки або проходять під фейковими кодами транзакцій.

Заборона розповідає про злочинні схеми, завдяки яким гральний бізнес уникає сплати податків.

Тіньові виплати через банки, супермаркети і АЗС: як працює метчинг

До державного бюджету України за 2022 рік надійшло 730 млн грн з доходів грального бізнесу та 1.166 млрд грн ліцензійних зборів, що разом складає близько 1.9 млрд грн. Сукупний оборот сфери (легальний та нелегальний) становить 12-15 млрд грн тільки на місяць і 180 млрд грн на рік. Тобто сплачуються тільки близько 1.2% податків з обороту. При цьому дані СБУ свідчать, що 95% таких компаній не платять податки взагалі, розповів член тимчасової слідчої комісії з цього питання у Верховній Раді Олексій Жмеренецький.

Найпопулярніша схема для обходу податкових зборів, за його словами, метчинг — це система виплати тіньових зарплат. Її в Україні нібито запустили шість банків у змові зі співробітниками НБУ, мережами супермаркетів та автозаправних станцій. 

«Коли гравець якогось онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує свої віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для якоїсь випадкової приватної особи, а фактично йдуть якомусь продавцю магазину чи прибиральниці заправки. Цей переказ гравця може висіти тижнями у платіжній системі до визначення кінцевого отримувача, тож зарплата умовної прибиральниці заправки надходить у вигляді переказів від випадкових гравців казино частинами», — пояснив Жмеренецький.

Замість цієї чорної зарплати магазини та заправки видають гральним компаніям готівку. Далі за ці гроші компанії купують зерно в так званих чорних фермерів. Воно вивозиться за кордон, а виручка від продажу йде власникам гральних компаній. Також гроші можуть виводитися через криптовалюту.

У такий спосіб, за оцінками СБУ, щороку відмивається близько 54 млрд грн на рік, або 30% з обороту грального бізнесу:

• 25% від цієї суми, тобто близько 13 млрд грн, йде на хабарі та заробіток всіх посередників злочинної схеми;
• 5% — на нелегальну рекламу гральних інструментів;
• 70%, або 36 млрд грн — чистий прибуток.

Це означає, що тільки завдяки цій схемі держбюджет щороку втрачає близько 10 млрд гривень.

Міскодінг: коротко про схему

Ще одна популярна схема називається міскодінг. Суть у тому, що коли гравці поповнюють рахунки на гральних сайтах для ставок, ці платежі надходять у банк з іншим кодом, наприклад, купівля квітів чи фільмів.

Інший варіант — гравці перераховують гроші банку із правильним кодом транзакції (7995), але тоді фінустанова направляє їх на фіктивні рахунки.

В Україні у такий спосіб, за словами Жмеренецького, працювало дев’ять банків, із яких шість — системно. Ці фінустанови нібито обслуговували більшість усіх незаконних переказів, що стосуються сфери. А один працює таким чином досі.

«У схемах масово задіяні платіжні термінали (пейбокси), ночами на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. У злочинних схемах задіяно 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів. До вересня 2022 року ніхто з органів влади “не знав” про існування цих схем. Нацбанк не помічав, що по рахунках ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту. Державний Фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій, бо виявляється саме банки та фінансові компанії мають їм про таке повідомляти», — пояснив член ТСК у Верховній Раді.

Раніше Заборона розповідала про скандальні звільнення в українському уряді, що почалися 23 січня 2023 року, та офіційні і журналістські розслідування щодо цих чиновників.