(c) 2018  ГО “Крос Медіа” – Усі права захищено

«Озброєні і небезпечні»: Поні проти насильства. Колонка Оксани Казьміної

З 31 січня до 17 березня ​у просторі IZONE проходить виставка-серіал ​«Озброєні та небезпечні»​ – серія експериментального кіно, яке досліджує мілітаризацію сучасного українського суспільства. Заборона є основним медійним партнером заходу. Поки триває виставка, ми надаємо слово учасникам проекту. Одна з них – режисерка кіно та медіа художниця Оксана Казьміна.

Свій фільм «Надзвичайна Сквірт» я вирішила створити у формі утопічного мокюментарі, що розповідає історію про людину із суперздібностями. Такий жанр дає змогу, використавши метафору і гумор, влучно поцілити в той аспект у темі радикалізації нашого суспільства, який особисто мене хвилює найбільше. Це – маскулінність поширених зараз в Україні насильницьких практик, домінуючий патріархальний дискурс із його бінарними уявленнями про світ (він-вона, сильний-слабкий, друг-ворог, чорне-біле). Саме тому моя героїня – жінка (образ якої втілює не лише жінок, а усіх тих, хто живе поза бінарністю і не вписані в норми гетеронормативного світу), її супер-зброя не вбиває, а видозмінює, деконструює, і зброя ця – її власна тілесність.

Що саме і як деконструює Надзвичайна Сквірт? Передусім – ідею про те, що світ поділений на добре та погане (які завжди наперед відомі та чітко визначені), і що добре перебуває у постійній небезпеці, саме тому його потрібно захищати усіма можливими способами. Як вона це робить? Перетворюючи агресивних поборників за «добре» на поні, героїнь мультсеріалу My Little Pony.

Героїні мультика My Little Pony – діти, які мають різні чарівні здібності, і живуть у своєму казковому світі без дорослих, тобто без тих, хто опікується ними, хто розповідає, як правильно, і нав’язує модель поведінки. Поні стикаються із різними труднощами, але мають вирішувати їх самі за допомогою власних розмірковувань про те, як потрібно вчинити у кожній окремій ситуації, і перемагають вони зазвичай не тому, що слідують якійсь універсальній моралі, а тому, що відчувають емпатію одна до одної, і це породжує солідарність у їхніх діях.

У своїй книзі «Квір – мистецтво неуспіху», яка певною мірою надихнула мене на цю роботу, Джек Халберствам аналізує жанр мультиплікації. На його думку, багато мультиків саме через те, що їхньою аудиторією є діти, які досліджують світ напряму, без наперед заданих алгоритмів, є по своїй суті квірними – такими, що підважують закони гереторонормативного світу. «В Пошуках Немо», «Шрек», «Історія Іграшок» – у всіх цих історіях головні герої_ні – хтось, хто не має сім’ї (чи загубились), а також такі, хто не вписуються реальність, що їх оточує. Але в результаті саме ця виключеність допомагає їм подолати труднощі. І меседж таких мультиків не «полюби себе так_ою як є (вписавшись у норму)», а «солідаризуйся з усіма різними, на основі емпатії та взаємодопомоги». Саме такі аспекти дитячості як квірність та її потенціал, цікавили мене під час створення фільму.

Мій фільм – не пропаганда насильства у відповідь на насильство, а спроба запропонувати альтернативні способи думання про світ. Я подумала, що якщо я маю створити героїню нашого часу, на противагу тим широко тиражованим образам спортивних похмурих ідейних молодиків, то це буде жінка, і її сила буде у спроможності квірувати норму. До чорного додаються рожевий, голубий та фіолетовий, бінарність стає нескінченною варіативністю, зброя перетворюється на метафан і на святкування життя, агресивні нормативні люди стають казковими створіннями, які вже не живуть за принципом «всі незнайомі інші – вороги, поки не доведуть протилежного».

Перетворення на поні відбувається на секс-вечірці, тому що патріархальний дискурс (підваження якого є основною темою фільму) побудовано на розподілі світу на статі, сексуальна поведінка яких чітко детермінована.

Будь-які сексуальні практики чи поведінка, що порушують цю «струнку» картину світу, автоматично стають загрозливими явищами, які вважають за потрібне викорінювати. У моєму фільмі, за свідченнями одного з новообернених поні, це була приватна вечірка, де «люди займалися сексом у найрізноманітніший спосіб». Де ще наляканим усім «іншим» агресивним людям перетворюватись на поні, як не на такій секс-вечірці?

Читайте також: «Озброєні та небезпечні»: Емоційна наруга