Читаєте зараз
«Уся їхня влада тримається на страху». Партизани і колаборанти в окупованому Херсоні

«Уся їхня влада тримається на страху». Партизани і колаборанти в окупованому Херсоні

hromadske

Росіяни захопили Херсон 1 березня. Протягом чотирьох місяців окупаційна влада намагається схилити містян до співпраці: переслідує, викрадає і вбиває. Однак Херсон бореться з перших днів: спочатку люди виходили на мітинги, нині — діють через підпілля. У місті підривають авто колаборантів та розвішують листівки з попередженнями для них. Hromadske розповідає, чим живе місто та які перспективи деокупації Херсону.


«Я тебе затягну в кущі й просто тут зґвалтую»

Оксані [імʼя змінено] ставало все більш лячно. Вона постійно бачила інформацію про обшуки, викрадення людей, пошуки зниклих: «У Херсоні лякаються не звуків вибухів, а коли шумно заїжджає автівка у двір або гучно грюкнули двері у під’їзді». 

За словами жінки, російські солдати в місті почуваються господарями. Херсонці намагаються з ними не контактувати, тому зайвий раз на вулицю не виходять і пересуваються переважно своїм районом, адже саме між районами розташовані блокпости. 

«Моя знайома намагалася працювати у службі доставки, але не витримала, тому що треба проходити кілька блокпостів щодня, — говорить Оксана. — На деяких просто перевірять документи й нічого зайвого не питають, а інші можуть бути дуже хамовитими, перевіряти автівку. Був випадок, коли одному військовому не сподобалося, як вона з ним розмовляла. Він почав кричати: «Якщо ти будеш щось говорити, я тебе затягну у кущі й просто тут зґвалтую».

Та жінка, каже Оксана, уже виїхала з Херсона. 

На днях і сама Оксана після майже чотирьох місяців життя під окупацією вибралася з міста. З дитиною. Дорога до Запоріжжя була довгою і складною, але тепер жінка почувається у відносній безпеці. Про окупацію нагадує звук вантажівок і важкої техніки, який тепер асоціюється з маркованими літерою Z машинами.

Партизани проти колаборантів

Захопивши місто, росіяни «призначили» окупаційну владу, яку очолив Володимир Сальдо — міський голова Херсона з 2002 до 2012 року. Проросійський блогер Кирило Стремоусов став «заступником голови» так званої «військово-цивільної адміністрації». Роботу колаборантів постійно підриває рух спротиву. Херсонські партизани розклеюють листівки з погрозами та організовують замахи на життя. 

Так, 22 червня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов повідомив, що рух опору підірвав автомобіль народного депутата Олексія Ковальова, який став співпрацювати з росіянами. 24 червня невідомі підірвали автомобіль Дмитра Савлученка — «голови управління сім’ї, молоді та спорту». Він загинув. 

Такі події впливають і на настрої інших колаборантів, зазначає Петро Коберник, херсонський кореспондент Центру журналістських розслідувань, який виїхав з окупованої території. За його словами, Сальдо і Стремоусов стали ходити вулицями у бронежилетах та з охороною. Журналіст додає, що через спротив місцевих росіяни не знають, що робити з Херсонщиною. Тому референдум про приєднання до РФ постійно відкладають.

«Навіть зараз, коли багато херсонських патріотів виїхали, все одно і в Херсоні, і в області залишається великий відсоток проукраїнського населення, який зриває усі плани окупантів. З останньої інформації — референдум планують провести 11 вересня. Ми сподіваємося, що доти частина області, де розташований Херсон, буде деокупована, — зазначає Коберник. — По-друге, яка буде явка на цьому референдумі? Можливо, їм вдасться кілька сотень завезти з Криму і Донецька, як вони це постійно роблять. Більшість херсонців проведення будь-якого референдуму — чи то приєднання до Російської Федерації, чи то створення квазіреспубліки на кшталт «ДНР/ЛНР» — не підтримують».

«Безвладдя, помножене на репресивну машину»

За словами Коберника, життя в окупованому Херсоні тривалий час нагадувало 1990-ті зі стихійними ринками, що заполонили майже всі вулиці: там можна було купити будь-що, починаючи від ліків і закінчуючи спиртним. Алкоголь завозили з Криму і продавали просто з бідонів, черпаком наливаючи горілку чи у коньяк у тару. 

«Були періоди, коли у супермаркетах взагалі нічого не було. Заходиш у магазин, а там консервовані оливки, ананаси й дорогий алкоголь. На інших полицях все порожнє. Деякі люди ходили у магазин о п’ятій ранку, скуповували там продукти, а потім виходили перед цим магазином вдень і продавали дорожче», — пригадує Оксана.

Окупаційна влада й досі не спромоглася налагодити гуманітарну ситуацію, розповідає редактор херсонського сайту «Мост» Сергій Нікітенко, який виїхав із міста.

«Створення окупаційної адміністрації — це намагання показати, що в них є влада, але намагання дуже кволе, бо люди бачать, кого вони туди призначили: це політичні аутсайдери у кращому випадку або просто незрозумілі люди. Вони ні на що не спроможні. Продуктовий магазин «Сільпо» відкривали два місяці й подали це як перемогу. І в місті, і в області безвладдя, помножене на репресивну машину. Уся їхня влада тримається на страху», — пояснює Нікітенко.

Зараз росіяни доставляють їжу з Криму та Росії, однак херсонці скаржаться на якість та ціни: «Хтось писав, що поїв російські консерви та потрапив до лікарні, бо багато протермінованого було. І з гуманітарки теж. Зубна паста, яка коштувала до війни гривень 50, зараз має ціну майже 200. Жіночі засоби гігієни — від 100 гривень і вище. З підгузками і сумішами проблема, їх постійно шукають», — розповідає Оксана.

Кидають у підвал, розграбовують господарство

Рятують містян херсонські ферми. Через втрату ринку збуту в інших областях України вони продають свою продукцію за безцінь або й взагалі викидають. Оксана купувала полуницю за 25 гривень/кілограм, молоду картоплю — за 10–12 гривень, а кабачки — по 5 гривень.

У деяких фермерів росіяни «віджимають» продукцію і постачають її у Крим, розповідає Павло Коберник. 

«Приходять окупанти до фермера, пропонують «співпрацю», людина відмовляється, її на два тижні кидають на підвал, а у цей час господарство розграбовують. Є кілька великих фермерів, які погодилися на співпрацю, але більшість виявилися доволі патріотичними й відкидають такі пропозиції. Є інформація, що фермерам сказали: «Ми вам лишаємо 30% вашого врожаю. 70% врожаю йде на Росію і Крим», — переказує він.

Сергій Нікітенко зазначає, що ті фермери, які домовилися з росіянами, торішній врожай вивезли через Крим до РФ. Наприклад, аграрій та депутат Херсонської обласної ради від ОПЗЖ Едуард Репілевський розповідав російським медіа, що співпрацює з окупаційною адміністрацією і почав реєструвати свій бізнес в анексованому Криму — тобто сплачуватиме податки до Росії. До цього він закликав й інших фермерів.

«Час переляку минув. Вони спокійно працюють із росіянами. Ті, хто домовився з фсбшниками, дістають непогані гроші. Ті, хто намагаються самі продавати через перекупників, мають проблеми. Будуть потрошки грабувати цих фермерів. Так би мовити, вводити продподаток», — розповідає Нікітенко про тих аграріїв, які вирішили співпрацювати з окупаційною владою.

Згідно з законом України, особа, яка «проводить господарську діяльність у співпраці з окупантами», вважається колаборантом.

Однак не щодо всіх форм колабораціонізму закон дає чіткі пояснення. Щодо цього херсонці очікували кращої комунікації від влади, зазначає редактор сайту «Мост» Сергій Нікітенко. 

«Перші 50 днів ніхто не бачив нашого тодішнього голову ОДА Геннадія Лагуту. Херсонці дуже ображені. Вважають, що таким чином він їх зрадив. Зник не тільки фізично, а й комунікаційно. Ніхто людям не пояснював, що робити, що відбувається, і не пояснює досі, — розповідає Нікітенко. — Мешканці не знають, хто вважається колаборантом, а хто ні. Люди дуже переживають. Особливо це стосується комунальних підприємств, працівників яких будуть змушувати або звільнятися, або отримувати зарплату в рублях. Не можуть усі звільнитися з «Водоканалу», бо сотні тисяч людей залишаться без води. Це буде катастрофа».

Черги до відділення банку займали з опівночі

Голова Офісу президента Андрій Єрмак розповідав, що Україна намагатиметься підтримати українців в окупації, «щоб не повторювати помилки минулого, коли люди на Донбасі не відчували цієї підтримки». Для цього уряд пообіцяв і надалі виплачувати заробітні плати бюджетникам, пенсії та інші соціальні пільги. Однак не всі херсонці отримували кошти. 

Виникали проблеми з надходженням аліментів чи зарплат працівникам бюджетних підприємств. Пенсіонери, які отримували пенсію готівкою, більше не зможуть цього зробити, бо 30 червня херсонська дирекція «Укрпошти» оголосила про припинення своєї діяльності. І з банківськими картками теж не все просто: не в усіх магазинах можна ними розрахуватися.

«З готівкою дуже складно. Коли ліг зв’язок, деякі магазини тільки з часом могли його налагодити та під’єднати термінали. Деякі магазини почали приймати перекази на картку. Спочатку казали, що мінімальна покупка має бути 500 гривень, потім — 1000 гривень, потім — 5000 гривень. У людини може і не бути 5000 на картці. Як вона щось купить?» — риторично запитує Оксана.

За її словами, готівку можна було зняти лише в «ПриватБанку». Тому черги до відділення займали з півночі: «О другій годині людина може бути вже трьохсотою [в черзі] і розуміє, що не отримає готівку. Мої знайомі намагалися так зняти пенсію — їм сказали, що діє обмеження у 1000 гривень». Через це виникають схеми, коли готівку під відсотки видають ділки.

«Навіть не намагайся виїхати»

Віцепрем’єрка Ірина Верещук закликала херсонців евакуюватися, оскільки українські військові деокуповуватимуть Херсон, і рекомендувала виїжджати через Крим. Інший шлях — через Запоріжжя, який і обрала Оксана. Однак жоден із них не є безпечним.

«Знаю історію, коли людина намагалася виїхати через Крим. Їм [російським військовим на блокпості] не сподобалася комбінація цифр у його паспорті — його били, потім ставили на сонце, потім знов били, потім допитували. Били й допитували. Тільки на ранок наступного дня його відпустили та повернули до міста, сказавши: «Навіть не намагайся виїхати». Це була людина, яка думала, що може абсолютно безпечно виїхати, бо не має моментів у біографії, за які могла б вважатися неблагонадійною», — розповідає Оксана. 

Крім того, росіяни мають списки людей, яких вони розшукують, тому не всі херсонці зможуть пройти блокпости, додає жінка. До того ж дорога небезпечна: Оксана чула прильоти і бачила згорілі машини. У декого з жителів Херсонщини може не бути коштів, адже квиток коштує 4,5–6 тисяч гривень. Хворі та старі не витримають такої довгої дороги під пекучим сонцем. Разом з Оксаною їхала жінка, яка частково втратила пам’ять. 

«Я дивилася на неї й розуміла, наскільки важко їй цей переїзд дається. Людина їде і їй на кожному блокпості треба пояснювати, що відбувається. Коли вона серед ночі прокидається, до неї підходять і кажуть: «Ми виїхали. Там війна». І вона це чує як уперше, — пригадує Оксана. — Тобто кілька разів на день людина дізнається, що у її країні війна».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій