Паски безпеки: як країни Балтії збільшують податки для оборони

Україна, яка воює з навалою, лише планує підвищення податків для підтримки армії. Країни Балтії 2024 року це вже зробили. А на 2025 рік закладають зростання військових видатків, а отже запроваджуються нові податки та обрізаються соціальні програми.

Про те, як країни Балтії реагують на виклики в умовах війни, — в скороченому матеріалі НГ Балтія.

Економіка Естонії 2024–2025 років

Естонська економіка в останні два роки прийняла одразу кілька ударів. З одного боку, розрив економічних та логістичних зв’язків після вторгнення Росії до України. З іншого — стагнація, що триває на ринку країн Скандинавії. З ними естонські виробники пов’язані тісно, і падіння ринку в сусідніх країнах обернулося закриттям низки виробництв у самій Естонії та скороченням співробітників.

Традиційно Естонія сприймалася як локомотив балтійської економіки, тож падіння другий рік поспіль стало шоком для мешканців регіону. Щобільше, Естонія стала єдиною з країн Балтії, яка в середині 2024 року ухвалила додатковий держбюджет для того, щоб утримати дефіцит держбюджету у горезвісних 3%. Він передбачав економію 115 млн євро, у тому числі коштом видатків держсектору та додаткові доходи у 68 млн євро шляхом вилучення додаткових дивідендів у держпідприємств, таких як енергетична компанія Elering та компанії з управління державними лісами RMK.

Втрачений податковий рай

На початку 2024 року естонці вже зіткнулися зі зростанням ПДВ з 20% до 22%. Щоб наповнити скарбницю, уряд пішов на такі непопулярні кроки збільшення:

• ПДВ — з 22% до 24%;
• ставка акцизного податку;
• суми штрафів;
• податок на прибуток підприємств — з 22% до 24%. Причому ним планується обкласти і прибуток, що реінвестується, з підприємств, який раніше не оподатковувався.

Уряд Естонії пояснює, що підвищення цих податків — це багатокомпонентний податок на оборону. Він вводиться тимчасово і буде скасований, ймовірно, до 2028 року з покращенням міжнародної ситуації.

Економічне зростання в Литві

На відміну від Естонії в стагнації, економісти запевняють, що економіка Литви покаже плюс. Водночас тут так і не знизився рівень безробіття, який почав зростати у 2022 році та залишається високим майже у всіх соціальних групах (6.8%).

Несприятливу ситуацію пов’язують із пертурбаціями у транспортному секторі — до війни в Україні в Литві працювали найбільші у Балтії компанії з перевезень вантажів автотранспортом.

Податки на оборону

У Литві спочатку не стали перекладати всі витрати на оборону виключно на держбюджет. Практика обов’язкового податку на бізнес вже була випробувана раніше. Для того, щоб термінал в Клайпеді не зазнав збитків у конкуренції з трубопровідним газом з РФ та міг утримувати конкурентоспроможні ціни, з найбільших споживачів зрідженого газу у Литві брали спеціальний щорічний збір. І навіть у Єврокомісії визнали цю практику «внутрішньою справою» країни.

Приблизно за тим же принципом 2023 року було ухвалено закон про збір на солідарність для комерційних банків (податок на надприбутки). У литовському уряді не приховували, що це інша назва податку на оборону, який приніс 240 млн євро.

Влітку литовський парламент ухвалив закони, що передбачають створення Оборонного фонду, та затвердив підвищення податків для фінансування: податку на прибуток та акцизів на алкоголь, тютюн та паливо. Планувалося також підвищити ПДВ, але проти цієї ідеї виступив президент Литви Гітанас Науседа. Втім, не виключено, що це питання буде знову порушено найближчим часом.

Муніципалітети щорічно вноситимуть по 25 млн євро на проєкти цивільної оборони з частки прибуткового податку з населення, що припадає на них. Усі ці заходи дозволять Литві збільшити фінансування оборонного комплексу до 3% ВВП.

Латвія та військові витрати

У держбюджеті на 2025 рік уряд Латвії спробував утриматися між необхідністю збільшення військових витрат і водночас зберегти шляхи для виходу з кризи.

У результаті, з одного боку, у 2025 році планується запровадити заходи у сфері обігу готівки — інформація про суми понад 750 євро, внесені протягом місяця або 7000 євро протягом року, мають негайно повідомлена в службу держдоходів. З іншого боку, з 2025 року підвищується неоподатковуваний мінімум. Він стає фіксованим для всіх працівників (досі розмір неоподатковуваного мінімуму змінювався залежно від кількості утриманців, розміру доходів, кількості місць роботи) — 510 євро, збільшується також мінімальна зарплата — з 700 до 740 на місяць.

Крім того, планується уніфікація ставок прибуткового податку та оподаткування додатковим 3% податком доходів понад 200 тис. євро (вони також оподатковуються 33%). І традиційно хочуть збільшити ставки акцизних товарів, зокрема акциз на безалкогольні напої з високим вмістом цукру, податок на утримання автомобіля. При цьому ціни на пальне в Латвії мають бути нижчими, ніж у сусідів.

Такі заходи можуть збільшити збори податків та стимулювати розвиток економіки. А поки що збір податків у скарбницю відстає від плану, на, здавалося б, невеликі 1,7%. Але ця нестача обертається у брак 161 млн євро.