Передати наступним поколінням: п’ять важливих фільмів доби Незалежності з архіву Національної кінематеки України
Кілька років тому група «Кінотрон» за підтримки Українського культурного фонду розпочала великий проєкт з віднайдення кіноплівок, що зберігаються в архіві «Національної кінематеки України». Протягом десятиліть кіноархів зберігався у неналежних умовах, перебуваючи на межі повного знищення.
У 2021 році команда почала роботу над створенням каталогу, де міститься понад 11 000 одиниць кіноплівки, після чого розпочалась робота з оцифрування унікального архіву. Наразі процес пройшли близько 200 плівок доби незалежності України.
Режисер Олексій Радинський розповів Забороні про п’ять стрічок, які йому та команді проєкту вдалось повернути із забуття.
«Сергій Параджанов. Відкладена прем’єра», режисер Юрій Репік
Фільм створено у 1995 році, невдовзі після того, як були знайдені плівки з пробами до фільму «Київські фрески». Це не знята стрічка Параджанова є надзвичайно цінною знахідкою, адже багато років всі матеріали вважалися знищеними.
Документалісти 90-х зробили дуже цікавий короткометражний фільм про цю історію. Але сталось так, що він також був фактично втрачений. І це не виняток з правил, бо на жаль, такою була доля майже всіх картин «Київнаукфільму» того часу.
«Цей фільм не був втрачений через заборону або цензуру, просто майже ніхто не бачив його за останні 30 років. Ми його знайшли та оцифрували, — розповідає Олексій Радинський. — Я б сказав, що це фільм про втрачені цінності. Це документальне кіноесе, яке не імітує Параджанова і його поетичну мову, а розвиває її в документальному форматі».
Закадровий текст у фільмі — не нудна дикторська начитка, а тексти листів Параджанова, які він писав, коли йому заборонили знімати «Київські фрески» та працювати на відомій кіностудії Довженко.
«Зараз, в рік 100-ліття Параджанова, коли в прокат випустили відреставровану копію “Колір граната”, цікавість до Параджанова знов зросла. І відновлений фільм мав би бути частиною цього процесу», — зазначає режисер.
За планами «Кінотрона», перший офіційний показ стрічки «Сергій Параджанов. Відкладена прем’єра» має відбутися на одному з великих кінофестивалів. Українська прем’єра запланована на 2025 рік.
«Моя батьківщина Крим», режисер Ростислав Плахов-Модестов
Це фільм є винятковим у добірці оцифрованих кіноплівок, адже він був знятий 1990 року, якраз напередодні відновлення незалежності України.
В антиколоніальній стрічці розкривається історія кримців, починаючи з 18 століття, коли Російська імперія розпочала колонізовувати Крим. Основна його тема — доля кримських татар, геноцид та депортація народу.
Стрічка містить багато унікального історичного матеріалу про те, як кримські татари повертались в Крим в ті роки та намагалися відновити своє життя. Відомий факт, що в останні роки існування СРСР кримцям дозволили повернутися додому, але їм забороняли купувати житло. Тому більшість жили в наметах по всьому Криму, навіть на площах великих міст. Відбувались акції протесту, після чого заборону зняли.
У фільмі також використані свідчення людей, що були очевидцями депортації в 1944 році.
«Зараз досить багато створюється фільмів про Крим з сучасного погляду, в сучасній Україні. Але особисто для мене було великим відкриттям, що існує такий фільм. І сьогодні він більш актуальний, ніж, можливо, навіть тоді, коли він був знятий», — зазначає Олексій Радинський.
«Перемога над сонцем. Епілог» режисера Максима Бернадського
Це одна з серії кінострічок, що в 90-ті створювалась на Київнаукфільмі. Фільм розповідає про український художній авангард 80-90-хх, а сценарій побудований навколо великої виставки в Українському Домі «Протагоністи. Живописний заповідник/Паризька комуна», яку повторили влітку 2024 року. Експозиція сформувала унікальну колекцію робіт музейного рівня, більшість із яких раніше не експонувалася, адже роботи потрапляли до приватних колекцій одразу з художніх майстерень.
Глядач може відчути себе у своєрідній часовій петлі, де спостерігає за тотожними подіями та людьми, створеними в різному часовому просторі.
«Екстер. Портрет без обличчя», режисер Юрій Зморович
Це експериментальний фільм про одну із засновниць художнього авангарду 20-х років, Олександру Екстер. Унікальністю стрічки є особлива форма подачі матеріалу та використання постановчих епізодів. Практика показує, який великий, нереалізований кінематографічний потенціал був у той час в експериментального кіно. Цікавий факт: режисер фільму з часом сам став художником, музикантом, інструменталістом, робив перфоманси, і був відомий під псевдонімом Зморро.
«Фільм був зацифрований раніше, але, на жаль, не повністю. Ця стрічка по праву належить до скарбниці українського експериментального кіно. І мусить існувати в повній версії», — запевняє Радинський.
«Вартові незалежності»
Цей фільм був знятий у 1994 році державним підприємством «Національна кінематека України» на замовлення Національної гвардії України. Її після Революції Гідності створили з нуля, адже в кінці 90-х вона була ліквідована Леонідом Кучмою.
«Ми знайшли дуже багато історично цікавих фільмів. Це замовні фільми, але вони в деталях показують роботу Національної гвардії України в 90-ті роки», — ділиться Олексій Радинський.
Фільм цінний тим, що знятий про роботу НГУ в Криму і демонструє справжні умови протистояння з російськими силами в 1994 році. Ситуація була дуже проблемна ще тоді, і глядач може побачити, як невідомі мінують під’їзди до баз українських нацгвардійців.
«З багатьох інших архівних стрічок, я обрав ці п’ять. Але не треба розділяти фільми на менш цікаві та більш цікаві. Тому що історично вони всі мають однакову цінність», — ділиться режисер Олексій Радинський.
Переглянути всі оцифровані в рамках проєкту фільми можна за посиланням.
