Читаєте зараз
У 2023 році Євросоюз, ймовірно, готовий розпочати переговори про приєднання України до блоку. Чи виконав Київ рекомендації Єврокомісії для початку євроінтеграції?

У 2023 році Євросоюз, ймовірно, готовий розпочати переговори про приєднання України до блоку. Чи виконав Київ рекомендації Єврокомісії для початку євроінтеграції?

Iryna Oliinyk

Київ готується до початку переговорів з Брюсселем щодо вступу в ЄС вже цього року — це підтвердив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Торік у червні Україна отримала статус кандидата, а Єврокомісія зобовʼязала Київ виконати план із семи пунктів, аби розпочати переговори про приєднання країни до блоку. Згідно з європейською оцінкою, нині українська влада виконала лише дві з семи умов в повному обсязі, а за рештою рекомендацій досягнутий деякий прогрес. 

Разом з експертами Заборона починає аналізувати український євроінтеграційний процес. Цього разу досліджуємо закон про національні меншини та пояснюємо, чому Венеційська комісія розкритикувала закон у першій редакції та як деякі положення документа викликали занепокоєння й навіть обурення з боку сусідніх Угорщини та Румунії.


Російське вторгнення не завадить Брюсселю і Києву почати переговори про вступ України в ЄС

У грудні лідери ЄС готуються дати Києву зелене світло для початку офіційних переговорів про приєднання до блоку. Про це повідомляє Politico з посиланням на анонімні джерела. Найближчим часом, у листопаді, Єврокомісія має опублікувати звіт стосовно прогресу України та інших кандидатів щодо виконання рекомендацій, необхідних для євроінтеграції.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також підтвердив початок переговорів між Києвом та Брюсселем до кінця цього року, якщо не буде «форс-мажорів». Утім, він не уточнив, яких саме. 

28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу до блоку за спеціальною процедурою. А вже торік у червні ЄС надав Україні статус кандидата. Однак Єврокомісія висунула Києву план із 7 рекомендацій, який необхідно впровадити для адаптації українського законодавства до європейського:

  • реформа Конституційного Суду; 
  • реформа Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС);
  • антикорупційна реформа;
  • боротьба з відмиванням коштів; 
  • антиолігархічна реформа; 
  • зміни у законодавство про медіа; 
  • зміни у законодавство про нацменшини.

Як зауважили в ЄС, виконання цих умов необхідне для початку переговорів щодо вступу України в ЄС.

Коли очікувати приєднання України до ЄС та що Києву потрібно зробити для цього?

Президент Ради ЄС Шарль Мішель в інтервʼю німецькому Spiegel припустив, що Україна може стати членом ЄС вже у 2030 році. Однак президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зауважила, що країни-кандидати мають пройти через виснажливий процес вступу та додала, що приєднання «ґрунтується на заслугах» та залежить від здатності кандидатів відповідати вимогам ЄС.

За її словами, Київ вже досяг «значних успіхів» на цьому шляху. Також фон дер Ляєн підкреслила, що «майбутнє України — у Союзі». Але термін приєднання України до блоку залишається невідомим.

Попри позитивну оцінку з боку європейських партнерів, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголосила, що Україна все ще не виконала всі вимоги ЄС та додала, що імплементація реформ триватиме роками: «У жовтні ми не почуємо, що всі 7 вимог виконані нами на 100%, адже це масштабна робота, яка триватиме роками», — заявила Стефанішина.

За її словами, до початку переговорів Україна впровадить «всі узгоджені законодавчі та інституційні зміни», але після цього їх мають оцінити на рівні Євросоюзу.

Наприкінці червня Єврокомісія представила усну оцінку прогресу України на шляху до ЄС. Там вважають, що Україна виконала в повному обсязі дві з семи умов, необхідних для початку переговорів про членство, а за рештою рекомендацій досягнутий деякий прогрес. Політики позитивно відгукнулися про судову реформу, в тому числі прийняття необхідного законодавства щодо Конституційного Суду та ухвалення закону про медіа. 

Загалом у Брюсселі вважають, що українська влада має виконати рекомендації Венеційської комісії у сфері деолігархізації та національних меншин, а також зосередитися на боротьбі з корупцією та відмиванням грошей і на реформуванні правоохоронних органів.

Чи стане закон про національні меншини перешкодою на шляху до євроінтеграції України? 

Один з чиновників ЄС на умовах анонімності повідомив, що прогрес України є обнадійливим, і лише закон про національні меншини здається проблемним у короткостроковій перспективі. 

У грудні минулого року Верховна Рада ухвалила закон «Про національні меншини (спільноти) України», який є однією з основних вимог для вступу в ЄС. У червні 2023 року деякі його положення розкритикувала Венеційська комісія — тоді орган надав рекомендації щодо використання мов національних меншин, про що йдеться у статті 10. 

Зокрема у висновку комісії було зазначене прохання переглянути питання з виданням книг мовами нацменшин і уточнити питання перекладу «написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини». Також Венеційська комісія закликала ухвалити методологію використання таких мов в органах влади, відкласти переведення системи освіти на українську й продовжити перехідний період. 

Як зазначає у розмові з Забороною Юлія Тищенко, найбільш суперечливим виявився мовний аспект навчання дітей. Закон про нацменшини передбачає, що в школах нацменшин частина навчання з кожного предмету буде відбуватися державною мовою, а частина — мовою національної меншини. Відсоток української мови у викладанні поступово збільшуватиметься.

Юлія Тищенко. Фото: Український незалежний центр політичних досліджень

Ця норма обурила прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана — у відповідь він погрожує Києву ветувати початок переговорів щодо приєднання України до європейського блоку. 

«З боку сусідніх країн активізувалося питання стосовно навчання угорської та румунської нацменшин. Ці держави були стурбовані тим, що система освіти мовами національних меншин буде змінена, і переважатиме українська мова. Але цю норму регулює не закон про нацменшини, а закон про освіту, ухвалений у 2017 році», — наголошує у розмові з Забороною керівниця програм підтримки демократичних перетворень Українського центру політичних досліджень Юлія Тищенко.

Цьогоріч у вересні Київ розпочав двосторонні переговори з Угорщиною та Румунією, щоб досягти балансу між освітою українською мовою та мовами меншин у середніх школах, наголошує віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. 

«Ми внесемо зміни до законодавства про національні меншини, і ми можемо внести додаткові поправки [до закону], якщо це необхідно, але спочатку нам потрібно провести переговори», — зауважила вона.

На думку віцепремʼєр-міністерки, українцям, що належать до етнічних меншин, необхідно вивчити мову на достатньому рівні, щоб мати можливість здобути вищу освіту або працевлаштуватися за межами їхньої місцевості. Також Стефанішина додала, що поточні правила, які зробили викладання української мови більш обов’язковим, добре себе зарекомендували.

З огляду на рекомендації Венеційської комісії, у серпні народні депутати подали законопроєкт №9610 із правками. В ухваленій редакції були частково враховані пропозиції комісії. Однак до закону не включили норми, які могли б обмежувати права української мови. 

У новій редакції документа передбачаються державні гарантії безоплатного забезпечення підручниками школярів, які належать до національних меншин, та пропонується визначення таких понять, як спеціалізовані книгарні, утворені для реалізації прав національних меншин. Також народні депутати пропонують уточнити критерії, на основі яких розроблятиметься методологія використання мов національних меншин (спільнот) у населених пунктах, де традиційно проживають такі меншини. Нині закон чекає на підпис в Офісі президента Володимира Зеленського. 

На думку Юлії Тищенко, влада не тільки має забезпечувати впровадження актів та ініціатив на законодавчому рівні, а й реалізовувати їх виконання в практичній площині.

«Уряд та Кабмін на законодавчому рівні вже ухвалили вимоги по семи пунктах від Єврокомісії. Вже ухвалені закони про медіа, конституційний суд, та внесені зміни до закону про нацменшини. Але потрібно розуміти, що справа не тільки в ухваленні одного конкретного закону. Потрібно дивитися, як їх будуть втілювати на практиці, — наголошує у розмові із Забороною Юлія Тищенко. — Процес євроінтеграції тривалий та складний, і також потребуватиме від України більш розширених практичних кроків стосовно адаптації українського законодавства до стандартів ЄС».

На думку експертів, з якими спілкувалася Заборона, Єврокомісія дуже відповідально ставиться до потенційного розширення та перемовин з Україною. Таким чином будуть враховуватись політичні, економічні й соціальні аспекти. Нині Єврокомісія створює інституції, які відповідатимуть за комунікацію та співпрацю з українським парламентом і урядом щодо синхронізації законодавства України та ЄС. «Ці органи будуть опікуватись практичними кроками та аналізом євроінтеграційних процесів, — наголошує Юлія Тищенко. — А згодом Україна отримає ще більше деталізованих вимог для вступу в ЄС».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій