Переговори про вступ в ЄС: на які компроміси доведеться піти Україні. І не тільки з Угорщиною

Українцям, які проживають один день за три, швидкість ухвалення рішень в органах Євросоюзу здається доволі повільною. Тому перехід від схвалення виконання умов до перемовин про євроінтеграцію України лише за пару тижнів здається чимось екстраординарним.

Проте нічого дивного тут нема: з 1 липня і до кінця 2024 року ротаційне головування в блоці переходить від Бельгії до Угорщини (читай — Віктора Орбана, давнього любителя штрикнути палки в колеса рішенням щодо України). Тому забетонувати засади квапляться, як ніколи раніше.

Разом з експертами редакторка Заборони Ірина Олійник зʼясувала, чи зможуть в ЄС протистояти спекулятивним претензіям Орбана та які виклики чекають на Київ в найближчій перспективі.

Раунди та рамки переговорів

До 25 червня 2024 року країни-членкині Євросоюзу мають одностайно схвалити переговорні рамки, які визначатимуть головні принципи та питання на порядку денному.

Політолог-міжнародник Олег Саакян у розмові з Забороною запевняє, що Україна наразі стоїть на шляху довготривалих галузевих та функціональних перемовин. За його словами, на Київ чекають сотні подібних раундів, які з великою ймовірністю триватимуть роками. Імплементації продовжуватимуться навіть після вступу України в ЄС.

«Євроінтеграція буде розвиватися в декількох площинах. Перша — це імплементація Україною загальноєвропейських норм та законів. І від Києва залежить, з якою швидкістю будуть впроваджувати ці реформи. Другий важливий елемент — це переговори в рамках загальноєвропейських правил співіснування з Україною, тобто політична та економічна складові, — пояснює Саакян. — Сюди ж можна віднести політичну складову переговорів. Тут насамперед можуть виникати труднощі з сусідніми європейськими країнами, оскільки це зачіпає питання культури, історії та мови».

Економічна євроінтеграція

Мова йде насамперед про економічну співпрацю в рамках ЄС. Головним питаннями, вважають експерти, стане узгодження інтеграції українського агроринку, зокрема експорту зернових культур. Загалом в рамках перемовин України та ЄС будуть погоджувати такі аспекти:

• стандарти виробництва агропродукції; 
• торговельні квоти;
• механізми підтримки й дотацій аграрного сектору з загальноєвропейських програм.

У звʼязку з російською агресією ЄС від 2022 року тимчасово призупинив мита та квоти на ввезення української продукції, зокрема і зернових культур. Тобто Київ фактично отримав торговельний безвіз. Такий режим діятиме до червня 2025 року з можливістю продовження. 2023 року це рішення Євросоюзу призвело до суперечок з поляками та деякими іншими країнами.

Голова центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко пояснює, що конкуренція на європейському ринку досить велика, тому буде складно досягти компромісу з Польщею та іншими сусідніми країнами в ЄС. Тож імовірно, що потрібно шукати компроміси, і в крайньому разі доведеться піти на деякі поступки.

«Дуже гостро стоятиме питання субсидій в ЄС. Україна як аграрна держава може претендувати на левову частку європейських субсидій, — вважає експерт. — Будуть виникати розбіжності. Якщо ці субсидії підуть в Україну, тоді європейські фермери не отримають фінансову допомогу. Наскільки мені відомо, наші аграрії готові відмовитись як мінімум від частини субсидій. Я думаю, що це також буде предметом переговорів, але в обмін на ці поступки Київ хоче отримати вагомі квоти на європейських ринках».

Крім того, потрібно буде інтегрувати й інші галузі виробництва (законодавство, норми, стандарти, культуру ведення бізнесу й багато чого іншого):

• металургію;
• машинобудування; 
• енергетику; 
• оборонно-промисловий комплекс;
• IT-сектор.

«Очевидно, що Київ буде локомотивом загальноєвропейської безпекової політики та її посилення. Україна може отримати додаткові доступи до технологій та, власне, західного озброєння, і таким чином вже бути повноцінним членом загальноєвропейської кооперації навколо підвищення оборонної самодостатності Європи», — наголошує Олег Саакян.

Питання нацменшин

Угорський премʼєр-міністр Віктор Орбан погрожував заблокувати початок перемовин, мовляв, через стурбованість щодо захисту прав угорської меншини. Зрештою після гострих дискусій Будапешт поступився. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що у рамковий документ перемовин між ЄС та Україною було внесено угорські вимоги про права національних меншин.

Володимир Фесенко вважає, що претензії Угорщини абсолютно штучні, тому що Україна виконала свої зобов’язання в рамках закону про нацменшини. Тому це питання є спробою тиснути на політиків.

«Київ пішов на компроміс, зокрема вніс зміни до законів, щоб дозволити здобувати освіту мовами меншин. Тобто таким чином збільшили квоти на вивчення угорської мови й загалом навчання угорською. Але так, всім без виключення потрібно опановувати й державну мову також, — пояснює експерт. — Угорщина вимагає особливого статусу для угорської меншини, тобто фактично це автономія. Будапешт продовжуватиме шантаж під час нашої євроінтеграції, щоб Київ пішов на поступки в питаннях угорської нацменшини. Їхня мета — це фактично створити угорський анклав на українській території, який буде підпорядковуватись Будапешту, а не Києву. Тому Київ десь піде на компроміси, а десь — ні. Ця проблема буде розв’язуватись європейськими партнерами, і Україна посилатиметься на стандарти прав у ЄС».

Молдова, Україна, Балкани: один блок

Окрім України та Молдови, на етапі переговорів перебувають ще п’ять держав: Албанія, Сербія, Північна Македонія, Чорногорія та Туреччина (процес призупинено). На думку експертів, політичне керівництво Євросоюзу сприятиме тому, щоби балканський блок розширити Україною та Молдовою.

Політичне рішення про розширення ЄС буде прийняте тільки пакетом, стверджує Олег Саакян. Тобто Союз готовий прийняти кілька країн одразу. Це зумовлено економічно та політично, адже державі буде складніше інтегруватися, і є ризик отримати непередбачуваних скептиків щодо вступу України. Однак вирішальним фактором для Києва на шляху до ЄС може стати закінчення війни. 

«Через те, що рішення про вступ у блок приймаються щодо кількох країн одночасно, Україні та Молдові вигідно йти в блок разом. І це певною мірою навіть збільшить шанси обох країн на вступ в ЄС. В такому порядку є елементи тактики, тому що інтереси Молдови певною мірою лобіює Румунія та підтримує Франція. Кишиневу теж вигідно бути з Києвом через політичні аспекти», — резюмує Володимир Фесенко.