Перші в історії кліматичні справи: до ЄСПЛ подали позови на Францію та Швейцарію

• ЄС вже кілька років працює над реалізацією зеленого курсу. Мета — зробити континент кліматично нейтральним до 2050 року. До цього мають долучитися всі країни-учасниці.
• ЄСПЛ вперше з моменту заснування розгляне справи щодо захисту навколишнього середовища. Звинувачення висувають проти урядів.
• Якщо суд визнає провину підсудних, це стане прецедентом у всіх державах-членкинях.

Позови до уряду Франції подав колишній мер одного з міст, а на швейцарський — громадська організація, до якої входять пенсіонери. Звинувачення однакові: нібито влада зробила занадто мало, аби зупинити глобальне потепління. Взагалі Європейський суд з прав людини не може розглядати кліматичні справи. Однак в інституції вважають, що екологічні зміни напряму впливають на реалізацію прав людей, а це вже її безпосередня юрисдикція.

Заборона розповідає про перші кліматичні позови у ЄСПЛ.

Франція і Швейцарія: суть справ

Європейський суд з прав людини вперше з моменту свого заснування розгляне справи щодо ймовірного порушення зобов’язань щодо захисту навколишнього середовища. Ба більше, у ролі підсудних вперше будуть уряди країн, пише Aljazeera.

Позови подали проти влади таких країн:

• Франція;
• Швейцарія;
• проти десятків країн одночасно (яких саме, не уточнюють).

Справу проти Швейцарії відкрили після звернення асоціації людей похилого віку під назвою «Клуб кліматичних людей похилого віку», до якої входить близько 2000 людей. Його активно підтримує Greenpeace Швейцарії. Учасники групи стверджують, що глобальне потепління негативно впливає на їхнє здоров’я та загрожує життю. Уряд країни, на їхню думку, робить недостатньо, аби пом’якшити ці наслідки.

Позов проти Франції подав колишній мер міста Гранд-Сінте Дам’єн Кареме. Це передмістя Дюнкерка на півночі Франції. Він заявляє, що центральний уряд не виконав свого зобов’язання щодо захисту природи,бо вживав недостатньо ефективних заходів. 

Третя справа була ініційована групою молодих португальців. Вона поки без дати слухання. Вони звинувачують одночасно десятки держав, бездіяльність яких, на думку заявників, спричинила хвилі спеки в Португалії, що нібито впливає на їхні права людини.

«Ставки надзвичайно високі. Якщо Європейський суд визнає, що кліматичні недоліки порушують права людей на життя і нормальне сімейне життя, це стане прецедентом у всіх державах-членкинях, а можливо, у всьому світі», — каже одна із адвокатів Дам’єна Кареме, а також  ексміністерка екології Франції Корін Лепаж.

Кліматичні справи: чи має ЄСПЛ право розглядати

Європейський суд з прав людини, членами якого є 46 держав, що входять до Ради Європи, керується Конвенцією з прав людини. Це означає, що свої рішення він ухвалює відповідно до статей, які у ній є. Для ЄСПЛ це як Конституція в Україні.

У цьому документі не прописано право на здорове навколишнє середовище, але суд все одно взявся за розгляд позовів проти країн. Рішення обґрунтували тим, що реалізація передбачених конвенцією прав, може бути підірвана шкодою для навколишнього середовища або впливом екологічних ризиків.

У минулому подібні справи вже розглядалися, але виключно внутрішніми інстанціями країн. Наприклад:

• у 2019 році Верховний суд Нідерландів зобов’язав уряд скоротити викиди парникових газів після скарги екологічної організації;
• у 2021 році суд Парижа визнав уряд Франції винним у бездіяльності щодо зміни клімату та зобов’язав його виплатити завдані збитки. Позов подали чотири неурядові організації.

Зелений курс ЄС: що передбачає

Концепція зеленого курсу ЄС була запропонована Єврокомісією у 2020 році. Мета — зробити європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року і послабити загрозу глобального потепління.

Передбачає ухвалення кількох десятків законів, покликаних досягнути визначених цілей програми, а саме:

• скоротити викиди CO2 на 55% до 2030 року у порівнянні з рівнем 1990 року;
• заборонити продаж бензинових та дизельних автомобілів до 2035 року;
• запровадити механізм вуглецевого коригування імпорту.

Чіткий план під назвою REPowerEU ухвалено вже у 2022 році. Він включає два етапи:

• ліквідація залежності країн-членів від російського викопного палива — повна відмова;
• подолання кліматичної кризи.

Згідно з документом, найефективнішим шляхом виконання є прискорений перехід на відновлювальні джерела енергії до 2030 року у промисловості та у побуті. На це буде виділено €300 млрд, причому до 2027 року точно треба буде €270 мільярдів. 

Раніше Заборона розповідала про дослідження в університеті Лідса, яке допомогло виявити неочевидний наслідок вирубки лісів. Зокрема, є прямий зв’язок між знищенням насаджень і зменшенням кількості опадів у зоні на сотні та навіть тисячі кілометрів.