Підсумки саміту G20: лідери «Великої двадцятки» підтримують Україну, але не засуджують Росію за вторгнення

Зустріч лідерів «Великої двадцятки» в Індії продемонструвала, що між країнами G20 поки що немає спільного бачення щодо російського вторгнення в Україну. У підсумку учасники ухвалили спільну декларацію із закликом до всіх держав не застосовувати силу для захоплення інших територій, однак про пряме засудження РФ у документі не йшлося. Разом з експертами Заборона проаналізувала, чому між країнами виникли розбіжності в засудженні російської агресії під час саміту та з яких причин Україну все-таки не запросили долучитися до зустрічі.

Чому РФ не засудили за агресію проти України

9–10 вересня в індійській столиці Нью-Делі відбувся саміт G20. На захід прибули лідери країн — партнерів України: президент США Джо Байден, очільник Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц. Напередодні саміту стало відомо, що китайський лідер Сі Цзіньпін не приїде в Нью-Делі — замість нього прибув прем’єр-міністр КНР Лі Цян. Сі не з’явився на саміті G20 на тлі напруженості між Китаєм та Індією через спірний кордон і посилення звʼязків між індійською та американською стороною, пише CNN. РФ на цьогорічному саміті представляв міністр закордонних справ Сергій Лавров.

Україну не запросили на саміт у Нью-Делі, але в межах заходу активно обговорювали питання російсько-української війни. Відтак у підсумковому комюніке саміту «Великої двадцятки» лідери країн схвалили формулювання про підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Щоправда, у заяві не містилося прямого засудження вторгнення Росії в Україну, повідомляє Politico. Однак у декларації йдеться про заклик до всіх держав не застосовувати силу для захоплення інших територій. 

«Ми закликаємо всі держави підтримувати принципи міжнародного права, зокрема територіальну цілісність і суверенітет, міжнародне гуманітарне право та багатосторонню систему, яка гарантує мир і стабільність. Мирне розв’язання конфліктів і зусилля з вирішення криз, а також дипломатія та діалог є критично важливими», — йдеться в комюніке.

«Позиція, викладена в спільній декларації, абсолютно слабка: вона фактично стирає межу між жертвою та агресором у цій війні й закликає до миру, — але незрозуміло, кого закликає, — наголошує в розмові з Забороною політолог Максим Джигун. — Україна завжди прагнула миру, Росія натомість розв’язала війну. Протягом цих місяців війни Україна демонструє зусилля в поверненні окупованих територій та всіляко заохочує Росію забиратися з нашої землі».

Видання Politico наголошує, що таке формулювання було єдиним компромісним рішенням, на яке погодилися всі країни-учасниці. Адже, як заявив Сергій Лавров напередодні саміту, Росія погрожувала заблокувати підсумкову декларацію саміту G20, якщо вона не відображатиме позиції Москви щодо України.

Видання Associated Press повідомляє, що переговори про текст підсумкового документа саміту тривали протягом останніх кількох місяців напередодні заходу. Росія та Китай «заперечували навіть ті формулювання, на які вони погодилися минулого року на саміті G20 на Балі». Зокрема, торік країни підписали спільний документ, де процитовано резолюцію ООН, яка засуджує «агресію Російської Федерації проти України». 

На думку Максима Джигуна, між країнами групи «Великої двадцятки» був значний розкол через позицію щодо російсько-української війни: західні країни наполягали на жорсткіших формулюваннях у спільній декларації та засудженні Росії за вторгнення, натомість країни Глобального Півдня лишалися або в нейтралітеті, або навіть підігрували Москві, зазначає Джигун.

«Не можу сказати, що результати саміту є успішними, — аналізує він. — Очікувано, що такий глобальний інтерес до війни потроху згасає, зважаючи на те, що воєнні дії тривають більш ніж півтора року. Тож відбувається певна переорієнтація пріоритетів передусім у таких країнах, як Китай, Бразилія, Індія, Саудівська Аравія та Туреччина. Водночас серед інших країн “Великої двадцятки” продовжується потужна підтримка України, зокрема з боку США, Канади, Великої Британії, Франції, Німеччини, Японії, Італії та Південної Кореї. І на саміті ми побачили намагання цих держав засудити агресію Росії проти України на міжнародному рівні».

Україну не запросили до участі в саміті. Ось чому

Міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар напередодні саміту пояснив рішення не запрошувати Україну тим, що G20 є економічною платформою, яка виступає за зростання та розвиток, а не за вирішення конфліктів, яке має відбуватися в Раді Безпеки ООН. Джайшанкар додав, що неодноразово зустрічався з українським колегою — очільником МЗС України Дмитром Кулебою, — тож дві країни підтримують «міцні» відносини в різних сферах.

«Важливим фактором є те, що саме Індія була стороною, яка приймала саміт. Для індійського керівництва, зокрема для премʼєр-міністра Нарендри Моді, було суттєвим у контексті політичних інтересів не радикалізувати настрої всередині групи G20 і закінчити цей саміт підписанням спільного документа, — зауважує Джигун. — Для Нью-Делі було б дипломатичним провалом, якби країни не дійшли спільних висновків та заяв. Тому індійська влада не запросила до участі Україну, аби не провокувати сторони та мінімізувати для себе ризики й таким чином уникнути міжнародних прецедентів». 

Тим часом українське МЗС висловило розчарування позицією саміту G20, наголошує речник відомства Олег Ніколенко.

«Україна вдячна партнерам, які намагалися включити в текст сильні формулювання. Водночас у частині щодо агресії Росії проти України “Групі двадцяти” немає чим пишатися. Очевидно, що участь української сторони дозволила б учасникам краще зрозуміти ситуацію», — зазначив Ніколенко.

РФ закликають припинити воєнні дії заради всесвітньої продовольчої безпеки

У спільній декларації є заклик дотримуватися Статуту ООН, а також наголошено, що застосування ядерної зброї неприпустиме. Крім цього, у комюніке світові лідери занепокоєні призупиненням зернової угоди через вихід з неї Росії. 

«Ми наголосили на людських стражданнях та додаткових негативних наслідках війни в Україні щодо глобальної продовольчої та енергетичної безпеки, ланцюжків постачань, макрофінансової стабільності, інфляції та зростання, що ускладнило політичне середовище. А надто це стосується країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн, які все ще оговтуються від пандемії COVID-19 та економічної кризи, що зірвала прогрес на шляху до цілей стійкого розвитку», — йдеться в декларації.

Саме в контексті продовольчої безпеки країни G20 закликають РФ до припинення воєнних дій, які спрямовані на руйнацію об’єктів енергетики та харчового забезпечення.

«Те, що ви побачите в комюніке, є жорсткими словами, які підкреслюють вплив війни на ціни на продовольство та продовольчу безпеку — і закликають Росію знову взяти участь у Чорноморській зерновій ініціативі, щоб дозволити експорту залишити цю частину світу та допомогти нагодувати мільйони найуразливіших людей», — повідомив премʼєр-міністр Великої Британії Ріші Сунак.