Читаєте зараз
Поляки озброюються до зубів. Що це: підготовка до війни чи до панування у Європі? 

Поляки озброюються до зубів. Що це: підготовка до війни чи до панування у Європі? 

Markiian Oliiarnyk
  • Варшава планує збільшити Збройні сили до 300 000 військовослужбовців і закупити тисячі одиниць техніки натівського стандарту.
  • Уже укладено контракти з союзниками на близько 500 HIMARS, 1300 танків, 650 самохідних гаубиць, десятків літаків та ППО.
  • Після нападу Росії на Україну позиції Варшави у Євросоюзі посилилися завдяки жорсткому засудженню агресора на тлі нерішучості Берліна та Парижа.

Польща закупить у США та Південної Кореї велику кількість нової військової техніки на заміну застарілим радянським зразкам озброєння. Уряд планує створити найчисельнішу та найсучаснішу армію на європейському континенті. І в цілому це реально, але потребуватиме чимало часу, ресурсів та впевненості союзників.

Заборона розповідає про мілітаризацію країни-посестри України, яка 15 серпня святкує День Війська Польського.


Переозброєння Польщі: оборонні контракти

Країна взяла курс на капітальну модернізацію та посилення своїх Збройних сил задовго до вторгнення Росії в Україну та геополітичного загострення у Східній Європі. Нова військова доктрина була ухвалена ще у 2017 році і передбачала реформування армії впродовж 15 років. 

Утім саме повномасштабний напад РФ на Україну значно прискорив модернізаційні процеси, оскільки Варшава стала одним з основних донорів зброї для ЗСУ: виникла нагальна потреба у якомога швидшому переозброєнні. Починаючи з 24 лютого 2022 року, Польща уклала низку оборонних контрактів з ключовими партнерами з НАТО та іншими союзними країнами.

Танки, гаубиці та FA-50: угоди з Південною Кореєю

Так, з останнього, 27 липня була підписана угода з Південною Кореєю про закупівлю близько 1000 танків К2.

«Бандитський напад Російської Федерації на Україну та непередбачуваність Путіна призвели до того, що ми повинні ще більше прискорити модернізацію техніки. Вкрай важливо якнайшвидше підвищити безпеку Польщі. Ми зробимо це лише шляхом створення сильної армії. Настільки сильної, що жоден потенційний агресор не наважиться напасти», — пояснив міністр оборони Польщі Маріуш Блащак.

Поляки вирішили озброїтися саме південнокорейськими танками через їхню ефективність та відносно високі темпи поставок. Контракт між Варшавою та Сеулом розділили на два етапи:

  • закупівля 180 танків стандарту K2, відвантаження почнуться вже у 2022 році;
  • виробництво понад 800 одиниць бронемашин моделі K2PL польськими оборонними підприємствами з використанням корейських технологій.
Характеристики танка К2 Black Panter. Фото: Hyundai Rotem 

Разом з танками Південна Корея надасть Польщі машини технічного та інженерного забезпечення та супутні мости. Окрім того, за такою ж схемою від корейських партнерів країна отримає гаубиці К9: спочатку будуть поставлені 48 гаубиць, а ще понад 600 будуть вироблені у Польщі за придбаною технологією.

Також поляки куплять 48 одиниць корейських легких винищувачів FA-50. Перші 12 літаків будуть доставлені у середині 2023 року. Вони будуть налаштовані відповідно до точних вимог, представлених ВПС Польщі, матимуть підвищені експлуатаційні можливості та стандарт Block 20. Контрактом передбачено, що на території республіки буде побудований сервісний центр для цих винищувачів до 2026 року.

Абрамси і HIMARS: угоди Польщі зі США

Ще у квітні-2022 країна підписала зі Штатами договір на купівлю 250 абсолютно нових танків M1A2 Abrams SEP V3. Планується, що техніка почне надходити на початку 2025 року. Крім того, у липні Польща придбала 116 вживаних M1A1 Abrams, щоб замінити PT-91, які були відправлені в Україну.

Зацікавлена Польща і в іншій американській техніці, зокрема у винищувачах та РСЗВ. Так, країна замовила 32 бойові літаки F-35A і розглядає можливість придбати партію F-15. 

Також був укладений контракт на ракетні системи M142 HIMARS. Йдеться про близько 500 пускових установок, з яких планують сформувати 80 батарей. «Ми плануємо високий рівень полонізації техніки та її інтеграцію з польською системою бойового управління», — зазначив голова оборонного відомства Польщі.

Закупівля запланована в рамках ракетної програми HOMAR, яка передбачає локалізацію виробництва багатьох складових пускових установок HIMARS на власних оборонних підприємствах. Поляки хочуть самостійно виробляти шасі на основі автомобілів польського виробництва (з колісною формулою 4х4, 6х6 та 8х8 марки Jelcz). Якби Варшава вирішила просто закупити вже готові пускові, то повна сума контракту разом з боєприпасами винесла б її аж на $16.4 мільярдів. Саме тому велика увага буде приділена локалізації виробництва, що на порядок зменшить витрати, зокрема і на боєприпаси (розраховано на 8-10 млрд злотих).

Крім того, ще у 2018 році був підписаний контракт на вісім батарей зенітно-ракетних комплексів Patriot. Це може бути близько 32 одиниць техніки. Поставка очікується вже до кінця 2022 року.

Збройні сили Польщі: розширення

На додачу до значного накопичення техніки натівського стандарту, Польща планує також збільшити армію до 300 000 лише військовослужбовців (250 000 контрактників + 50 000 тероборона), без урахування силовиків (разом з ними — близько 400 000). Станом на 2021 рік, згідно з даними The Military Balance, у складі Війська Польського налічувалосяся 114 000 військових і 75 400 бійців парамілітарних формувань.

Як змінювалася чисельність польського війська з 1985 по 2019 роки (армія + силовики). Інфографіка: Global Economy

«Ми передбачили рішення щодо залучення нових людей до армії та утримання на службі найдосвідченіших солдатів. У нас добровільна основна військової служби, але сприятливі умови для студентів-військових. Майбутні офіцери під час навчання отримують зарплату на рівні професіоналів. Нарешті, у нас є заохочувальні бонуси для солдатів, які хочуть довше залишатися на службі. Усе це становить повну систему, яка дозволить нам швидко збільшити чисельність польської армії», — сказав Маріуш Блащак.

Посилення Польщі: наслідки для Європи

Російсько-українська війна змінила геополітичне становище Варшави на міжнародній арені. Вплив відчутний як в економічному, так і в політичному планах. Але перш за все він стосується військової справи.

«У 2032 році Збройні сили Польщі повинні продемонструвати готовність у всіх аспектах: вони повинні володіти найсучаснішою, найпотужнішою військовою технікою, добре навченими військами, а також випробуваними та перевіреними процедурами. Частину застарілої, але належним чином модернізованої техніки ми намагатимемося залишити у своєму резерві. Система управління має бути чіткою та готовою до негайного реагування під час кризи та війни», — йдеться у новій доктрині Збройних сил Польщі.

Такий амбітний план зі створення найчисельнішої, найозброєнішої, найтехнологічнішої армії на континенті вимагає від польського уряду великих фінансових вливань. І, фактично, гроші для сучасної диверсифікованої економіки країни не є проблемою (Польща найменше з країн ЄС постраждала від коронакризи). Варшава вже збільшила витрати на оборону до рівня, який переважає більшість її партнерів з НАТО (2.2% ВВП у 2022 році) і планує наростити цей показник до 2.5% до 2026 року. Також у планах впровадження додаткових схем фінансування, серед яких облігації, позики та опції лізингу.

Витрати на оборону Польщі (у % від ВВП і мільярдах доларів) з 2015 по 2030 роки. Інфографіка: Janes

Попри наявність грошей, зробити найчисельнішу та найсучаснішу армію в Європі — це неабиякий виклик, і головна проблема полягає саме у часі. На реалізацію такого плану, за словами аналітика New Military Technology Томаша Дмитрука, знадобиться аж ніяк не десять, а цілих двадцять років, якщо не більше. «Збільшення чисельності армії загальмує темпи модернізації, які й без того є повільними, і виведе її за будь-які реалістичні часові рамки», — каже експерт.

Тож прогрес у реформуванні військ більшою мірою залежатиме від союзників Польщі, особливо США, та швидкості, з якою вони готові постачати свою техніку та технології. Потенційно Варшава може обігнати Берлін і Париж за військовою міццю, але на шляху до цього не можна припускатися помилок, щоб не зіпсувати стосунки з ключовими партнерами по НАТО та Євросоюзу.

Політика ЄС: Польща займає сильну позицію

Польський уряд постійно закликає до якомога жорсткіших санкцій проти країни-агресорки та непохитно виступає проти ідеї закінчення війни шляхом поступок з боку України. На позитивний імідж країни серед європейців також вплинуло те, як вона приймає у себе українських біженців та допомагає ЗСУ озброєнням. Певною мірою таке захоплення позицією країни відкинуло на задній план суперечки з Єврокомісією щодо верховенства права, що дає можливість перезапустити відносини між Варшавою та Брюсселем.

«Якщо Варшаві вдасться скинути цей політичний тягар, вона може отримати сильнішу позицію в Європейському Союзі, ніж будь-коли за останнє десятиліття. Однак ця нова позиція також може виявитися ілюзією, якщо Варшава просто знову розпалить ворожнечу з Брюсселем та іншими столицями ЄС, апелюючи до внутрішньої аудиторії», — зауважили у Європейській раді міжнародних відносин.

Варшава має унікальну сильну позицію для запуску нової ініціативи ЄС для Східної Європи — так само як це було, коли вона ініціювала Східне партнерство зі Швецією у 2007 році. Але навіть якщо польський уряд запропонує конкретний та амбітний план, він все одно потребуватиме підтримки впливових союзників в ЄС.

Заручитися нею поляки можуть через Ініціативу трьох морів (ІТМ), або ж Тримор’я. Вона передбачає розвиток співпраці у регіоні через інтегровану мережу автомобільних доріг, залізниць і газових терміналів. Але подальше розширення цього міждержавного проєкту може як допомогти, так і зашкодити Варшаві. «Є підозри, що такі зусилля можуть посилити напруженість у відносинах з ЄС, який може розглядати Ініціативу трьох морів як порушення своїх повноважень», — зазначив журналіст Ніколас Козлов.

Ініціатива трьох морів, або ж Тримор’я (синім), і Європейський Союз (блакитний). Мапа: Wikimedia 

Альтернативний варіант — концепція міждержавного альянсу під назвою «Міжмор’я», запропонована президентом Польщі Анджеєм Дудою у 2015 році. На відміну від ІТМ, яка впирається виключно на економічно-інфраструктурну співпрацю, Міжмор’я передбачає створення військово-політичного союзу, через який відбувалася б координація питань економіки, енергетики та оборони. Таке регіональне утворення, за словами Козлова, цілком могло б протиставити себе Німеччині — домінантній силі в ЄС. Утім, знову ж таки, конфлікт з Берліном неминуче призведе до певного роду ізоляції Варшави в рамках Євросоюзу, що зрештою може вилитися у черговий Brexit.

Раніше Заборона розповідала про посилення обороноздатності Північноатлантичного Альянсу на тлі нападу РФ на Україну. У рамках стратегії США перекинули у Польщу шість потужних винищувачів F-22 Raptor, які значно посилять захист повітряного простору країни-членкині блоку.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору