Читаєте зараз
Порнопомста в Україні. Чому це відбувається й чи можна захистити себе

Порнопомста в Україні. Чому це відбувається й чи можна захистити себе

Anastasiia Opryshchenko
Що таке порнопомста і як захистити себе

Інтимними фото в соцмережах зараз нікого не здивувати. В українському сегменті твіттера, наприклад, під їхню публікацію виділили окремий хештег #sexymonday: нюдси там заведено постити у понеділок. Але не завжди оголені знімки з’являються в мережі з волі тих, хто на них зображений. Нерідко фото або відео інтимного характеру зливають у відкритий доступ, щоби принизити або залякати людину — це називається порнопомстою. Постраждати від неї можуть як звичайні люди, так і знаменитості, і наслідки для них однакові незалежно від статусу: цькування, слатшеймінг і репутаційні збитки. Заборона розповідає, чи можна покарати винуватця порнопомсти й що робити, якщо ви стали її жертвою.


Що таке порнопомста?

Під порнопомстою розуміють поширення в мережі матеріалів сексуального характеру без згоди тих, хто на них зображений. Найчастіше подібні фото або відео публікують колишні партнери, щоби помститися за розрив відносин або відмову в інтимних контактах — звідси й назва. На додачу до матеріалів можуть публікувати й особисті дані: імена, посилання на профілі в соціальних мережах, адреси та телефони. Через це жертви порнопомсти стикаються з дискримінацією на робочому місці й у навчальних закладах, їх переслідують у соцмережах або навіть погрожують фізичною розправою.

Мабуть, найвідомішим прикладом порнопомсти є відео 1 Night in Paris, де записаний секс між Періс Гілтон і її колишнім бойфрендом Ріком Саломоном. Той злив відео в мережу у 2004 році, через три роки після їхнього розставання. Конфлікт між експартнерами з часом вдалося врегулювати в позасудовому порядку, але згодом Гілтон розповідала, що не отримала від Саломона ні цента з обіцяних 400 тисяч доларів, і вимагала від нього перерахувати ці гроші на допомогу жертвам сексуалізованого насильства.

Інша форма такого кіберзлочину — злив відвертих матеріалів хакерами, як було у випадку з актрисою Дженніфер Лоренс у 2014 році, або погрози публікацією з метою вимагання грошей. Так, наприклад, у 2020-му шантажували нападника російської футбольної команди «Зеніт» Артема Дзюбу — у результаті відео, на якому футболіст мастурбує, все-таки опублікували в мережі, після чого тренер збірної Росії Станіслав Черчесов вирішив тимчасово відсторонити гравця від участі в матчах.

«Сама винна»

Наслідки для жертв порнопомсти однакові незалежно від ступеня популярності: їх цькують або засипають погрозами, звинувачують у трагедії і критикують за нібито непристойну поведінку. Заборона поговорила з дівчатами, які пережили злив інтимних фото проти своєї волі. Обидві зіткнулися з різними формами порнопомсти ще неповнолітніми.

Одна з них, Аріна, в 16 років зав’язала відносини з хлопцем із паралельного класу. Через кілька місяців він попросив дівчину надіслати фото в білизні. На той момент вона не побачила нічого поганого в його проханні: «Просто для мене фотографії в білизні — це точно така ж естетика, як фотографії в купальнику, тому я їх скинула». Через деякий час пара розсталася, а незабаром один друг Аріни побачив її інтимні фото в закритій групі «ВКонтакте», схожій за змістом на скандальний телеграм-канал «Ринок шкур».

«Це було абсолютно несподівано, хоч ми й розсталися на не дуже позитивній ноті. Коли мені прислали скріншоти, я, звичайно, була в шоці. Особливо через ту гидоту, яку писали під фото, — наприклад, що я сплю з усіма підряд», — розповідає дівчина.

Про історію зі зливом фото зрештою дізналися і в школі, і вдома. Сім’я Аріни поставилася до цього з розумінням і підтримала дівчину. Однак у школі вона стикнулася зі зворотньою ситуацією: «Вчителі не те щоби тиснули, але класна керівниця прямо говорила перед усім класом, що я шлюха».

Нюдси або розставання

Різновидом порнопомсти є сексторція, коли жертва через обман або під тиском сама надсилає свої особисті дані шахраям. Випадки сексторції не обмежуються тільки вимаганням зображень у соціальних мережах — це можуть бути невідомого походження смс або поштові розсилки, де людям погрожують публікацією порнозображень, яких не існує. Деякі випадки сексторції пов’язані із завантаженням шкідливих програм, які допомагають зламати камери або мікрофони. Усе це робиться задля того, щоби погрожувати жертві в обмін на викуп, або просто заради знущань.

У подібній ситуації в 15 років опинилася Катерина (ім’я змінено). У мережі вона познайомилася з хлопцем, старшим за неї — вони спілкувалися щонайбільше місяць, ні разу не бачилися вживу й хіба що пару разів дзвонили одне одному по скайпу. За словами Катерини, хлопець був дуже симпатичним і вмів добре розмовляти. Через деякий час він почав просити в дівчини інтимні фото. Катерина пару раз відмовлялася, пояснюючи, що це для неї є неприйнятним, але хлопець продовжував тиснути, погрожуючи розставанням. Зрештою дівчина скинула свої оголені фото, а вже за тиждень вони опинилися відразу в декількох групах «ВКонтакте», де публікували фото й дані таких самих неповнолітніх дівчат. «Він сам опублікував пост і підписав, мовляв, ось ще одна мала, яка заради грошей готова на все», — розповідає Катерина.

Адміністрація школи запропонувала дівчині допомогти прибрати її фотографії з мережі й подати на хлопця до суду, оскільки він був старшим за неї, а сама Катерина ще не досягла повноліття. Сім’я ж, дізнавшись про це, у поліцію не зверталася й вирішила не піддавати історію розголосу. Сама дівчина теж дуже соромилася того, що сталося. Катерина намагалася знайти підтримку серед шкільних друзів, але ті відвернулися від неї.

У результаті інциденту дівчина видалила свої акаунти в соцмережах і завела нові, уже під іншим ім’ям. Школу вона після дев’ятого класу змінила на коледж, паралельно почала підробляти. Після трьох місяців спокійного життя колишній хлопець знову з’явився і відправив оголені фото Катерини її колезі з роботи й новим друзям. Дівчина писала йому, вимагаючи пояснень, на що хлопець відповів: «Я просто бачу, що тобі живеться добре, тому вирішив нагадати про наше минуле».

Цього разу колега і друзі підтримали дівчину, проігнорувавши повідомлення шахрая. Сама Катерина каже, що після цієї історії на всі пропозиції надіслати нюдси відповідала відмовою: «Мабуть, не варто наступати на ті ж граблі. Усі листування відразу на цьому закінчувалися — я говорила, що мені це точно не треба й на фото можна не розраховувати».

Покарання за кібернасильство

У багатьох країнах в останні роки на порнопомсту стала поширюватися дія кримінального законодавства. Кібернасильство розцінюють як несанкціоноване поширення матеріалів сексуального характеру, і за це винуватця можна притягнути до відповідальності. Так, наприклад, у Новій Зеландії у 2010 році 4 роки в’язниці присудили хлопцеві, який опублікував у фейсбуці оголені фотографії своєї колишньої дівчини. Слідом за цією історією реагувати на подібні злочини почали й інші держави. У Великобританії за поширення інтимних фото або відео передбачене позбавлення волі до двох років. У Японії — до трьох років. У Німеччині суд зобов’язує видаляти фотографії інтимного змісту після розриву відносин навіть попри те, що вони не публікуються. У США закон, що забороняє поширення порнографічних зображень без згоди зображеної особи, діє на території 41 штату. Покарання залежно від штату коливається від штрафів до тюремного ув’язнення на термін до 10 років.

Тим часом у Палаті громад Великобританії вимагають заборонити сайт, який дає змогу «роздягати» людей на фото. Сервіс DeepSukebe у своїй роботі використовує алгоритми штучного інтелекту — щоправда, оголює на знімках тільки жінок, а чоловіків не розпізнає і додає їм жіночі статеві органи. І це не єдиний сайт такого характеру: у 2019-му існував сервіс DeepNude, також на основі ШІ, але його було закрито через скандал. При цьому власники DeepSukebe невідомі. Статистика ж свідчить, що в місяць на сайт заходять мільйони відвідувачів. Серед «роздягнених» жінок в основному знаменитості й відомі спортсменки, а обробленими фото активно діляться в соціальних мережах.

Марія Міллер, колишня міністерка культури Великобританії і представниця Консервативної партії, провела в боротьбі з поширенням чужих інтимних фото 6 років і зараз наполягає на закритті DeepSukebe. Вона підкреслює, що поширення оголених фото без згоди моделі може серйозно поламати людині життя. Такої ж думки дотримується і глава британської правозахисної організації CEASE Ванесса Морз. Вона впевнена, що технології, створені для об’єктивації і приниження жінок, потрібно забороняти, а порносайти, які отримують прибуток від поширення таких знімків — зобов’язати блокувати їхнє завантаження.

Своєю чергою, розробник одного з подібних онлайн-додатків, який називає себе «Іваном Браво», вважає, що поява сервісів, що «роздягають», була питанням часу. Проблему їхнього існування він бачить у можливості оголити тільки жінок: «Мені хотілося б, щоби була версія з чоловіками й навіть із персонажами аніме, щоби люди могли експериментувати й отримувати задоволення від цих дорослих розваг». Водночас «Іван Браво» говорить, що основна мета зараз — зрозуміти, як можна використовувати ці додатки, не виходячи за межі законів і етики.

А як в Україні?

З юридичної точки зору такі справи в Україні розцінюють як порушення недоторканості приватного життя, і покарання може змінюватися залежно від обставин.

Відповідно до ст. 182 Кримінального кодексу України дії, які включають збір, зберігання, поширення, використання або знищення конфіденційної інформації про особу без її згоди, є втручанням у її особисте життя й караються штрафом від 500 до 1000 гривень або виправними роботами на строк до двох років. Вчинені повторно, ті самі дії караються арештом на шість місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.

«Будь-яке розповсюдження без згоди особи дає підставу для звернення в поліцію. Але сказати, що кіберзлочини ідеально розписані в Кримінальному кодексі, не можна, — каже адвокатка Legal IT group Ольга Афоніна. — Кримінальний кодекс України закріплює статті, які можуть стати підставою звернення до поліції для подальшого відкриття кримінального провадження. Кваліфікація натомість залежить від багатьох обставин справи, в тому числі чи був шантаж або погрози».

Афоніна пояснює, що головне в такій ситуації — це зібрати докази існування конкретної людини, через яку ваші особисті фото або відео потрапили в мережу. Це можуть бути скріншоти із сайтів, соціальних мереж, особистих листувань, голосові повідомлення, які підтверджують, що людині погрожували. Якщо тиск чинився особисто (офлайн), то підійдуть аудіозаписи, свідки, які будуть готові підтвердити, що були присутні при цьому. Хорошим приводом для відкриття кримінальної справи можуть також бути відеозаписи. «Але потрібно пам’ятати, що відео не можна знімати без дозволу, і не всі відео можуть вважатися доказом. Якщо, наприклад, відео було знято потай, це може бути неналежним доказом для органів», — уточнює адвокатка.

Допомогти в цій ситуації може й законодавство, що захищає авторські права, оскільки близько 80% фото- і відеоматеріалів порнопомсти були зроблені безпосередньо жертвою. В американській практиці постраждалі від подібних кіберзлочинів можуть вимагати видалення контенту за формою, передбаченою Digital Millennium Copyright Act (DMCA) — законом про авторське право. Заявником у цьому випадку може бути сам автор або його представник. У скарзі має бути зазначене порушення й контакти заявника, а у власників сайту, де були опубліковані матеріали, є 24 години, щоби відреагувати на скаргу. Якщо скарга відповідає вимогам DMCA, доступ до контенту буде заблокований.

В Україні, яка прийшла до механізмів DMCA у 2017 році, процедура блокування контенту ускладнюється, тому що таку скаргу може подати лише адвокат. Це зроблено, щоб уникнути зловживань законом.

Крім того, є й психологічна сторона боротьби з порнопомстою. Ольга Афоніна пояснює, що у випадку звернення до правоохоронців потрібно бути готовим до того, що всі матеріали потраплять на стіл до слідчого. За словами адвокатки, до неї неодноразово зверталися по допомогу жертви порнопомсти, але згодом часто відмовлялися від подальшого розвитку справи через перспективу великого розголосу, і намагалися залагодити ситуацію самостійно.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій