Потрібен розголос: Росія готує художнику з Криму страшну долю. Його можна врятувати

• Богдан Зіза 16 травня 2022 року облив жовтою та синьою фарбами двері адміністрації окупованої Євпаторії.
• Чоловіку інкримінують чотири статті КК РФ, три з яких — за тероризм.
• Митця утримували у сімферопольському СІЗО, але у січні 2023 року його перевезли у Ростов-на-Дону РФ, де пройшов суд.

Кримського художника та активіста Богдана Зізу засудили до 15 років колонії, перші чотири з яких він проведе у в’язниці. Окремої процедури звільнення політичних в’язнів ще не вироблено, тож митець звернувся до президента України з проханням включити його та інших незаконно утримуваних до списків на обмін полоненими. 

Заборона розповідає про лист до Володимира Зеленського, а також про рух опору, організований в анексованому півострові.

Кримський в’язень написав Зеленському листа

Художник та активіст Богдан Зіза написав лист-звернення до президента України, у якому попросив включити його, а також інших політв’язнів, що утримуються у Криму та на території РФ, до списків на обмін полоненими, пише правозахисний проєкт Webogdanziza, який був створений на підтримку митця.

«Як ви не покидаєте країну, залишаючись зі своїм народом, так і ми не покинули свою землю попри окупацію, та увесь час намагаємось відстоювати своє право на правду і свободу. На жаль, багато з тих, хто висловив свою думку публічно на окупованих територіях, знаходяться за ґратами… Нас судять за те, що ми українці там, де на думку окупаційної влади, українців бути не повинно. Виграти таку судову справу неможливо, тому єдиний для нас шанс знову побачити щасливі посмішки рідних, вдихнути свіже повітря свободи та залишитись корисними нашій країні — це обмін», — написав Зіза.

Він також зазначив, що наразі не існує процедури для їхнього визволення.

Справа Богдана Зізи: жовто-блакитні двері

Богдан Зіза — український митець та активіст з Криму. Російські силовики арештували його за акцію протесту у Євпаторії. Чоловіка звинуватили у тому, що 16 травня 2022 року він облив синьою та жовтою фарбами двері будівлі окупаційної адміністрації, а також кинув у неї коктейль Молотова, пише ZMINA.

Йому інкримінують чотири статті Кримінального кодексу РФ: 

• ст. 205 частина перша — здійснений терористичний акт;
• ст. 205 частина перша — загроза здійснення теракту;
• ст. 205.2 частина друга — заклик до тероризму;
• ст. 214 частина друга — вандалізм із політичних мотивів.

Також Росфінмоніторинг долучив Зізу до переліку терористів і екстремістів.

Увесь цей час чоловік утримувався у сімферопольському СІЗО, але у січні 2023 року його перевезли у російський Ростов-на-Дону, де на суді винесуть остаточний вирок. Згідно з міжнародним гуманітарним правом, не можна переміщувати громадян з окупованої території, пише Webogdanziza.

«Ми бачимо, що це був протест проти війни, яку розв’язала Росія проти України. Тому розуміємо, що в нього немає жодних шансів на справедливе правосуддя. Оскільки вся система правосуддя [в Криму] сьогодні повністю лояльна до Кремля. І в людей, які проявляють хоч якусь незгоду, як ми бачимо за кількістю політв’язнів, таких шансів немає», — розповіла влітку Забороні голова правління «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник.

Суд на Зізою: художник оголосив голодування

Справу Зізи слухала судова колегія під головуванням Романа Пліско у Південному окружному військовому суді російського Ростова-на-Дону. Передбачалося, що художнику загрожує до 15 років позбавлення волі, однак прокурор під час засідання 5 червня 2023 року запросив для нього покарання у вигляді 18 років суворого режиму, пишуть Ґрати.

«Зіза вчинив теракт, тобто підпал, який лякає населення і створює небезпеку загибелі людини, заподіяння майнової шкоди з метою дестабілізації діяльності органів влади та впливу на прийняття ними рішень», — йдеться в обвинувальному висновку.

Митець під час виступу із останнім словом заявив, що відмовляється від їжі з 10 червня. Він вимагає позбавити його російського громадянства, яке він отримав після анексії Криму, а також звільнити всіх українських політв’язнів із російських в’язниць.

Саму заяву, написану олівцем, опублікував проєкт Webogdanziza. Вона написана ще 3 червня.

«Я, Зіза Богдан Сергійович, будучи громадянином України, перебуваючи в здоровому глузді і тверезому розумі, усвідомлюючи свої дії і усвідомлюючи наслідки, оголошую голодування, вимогою якого є позбавлення мене громадянства РФ, а також звільнення всіх українців політичних в’язнів з російського ув’язнення та передача їх українській стороні», — йдеться у заяві.

Художник підкреслив, що забороняє застосовувати до себе примусове харчування.

Остаточний вирок винесли 6 червня. Воєнний суд Ростова-на-Дону призначив покарання у вигляді 15 років ув’язнення в колонії загального режиму. Перші чотири роки йому хлопець проведе у в’язниці.

Супротив в Криму

На території анексованого Криму активно діє потужний рух опору. Активісти, а також звичайні мешканці міст і сіл, які до них долучаються, публічно слухають українську музику, державний гімн, не приховуючи свою позицію, відмовляються обслуговувати російських військових та багатьма іншими способами показують свою позицію, розповіла постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева.

«Небайдужі активісти формують захищені канали зв’язку, організовують підпільні рухи, палять машини окупантів, кидають запальні суміші в адмінбудівлі та військкомати, де проводиться прихована мобілізація», — зазначила Ташева.

Приклади діяльності громадського спротиву у АР Крим:

• одиночні пікети — 25 березня 2022 року жителька Сімферополя вийшла під будівлю окупаційної адміністрації та тримала плакат з антивоєнним написом;
• поширення правди про війну в соцмережах або листуванні — за інтерв’ю такого характеру для українського медіа кримськотатарського правозахисника Абдурешита Джеппарова заарештували на 15 діб. Також, у травні 2022 року 23-річна дівчина із Севастополя на своїй сторінці в соцмережі вказала напрямок затонулому російському крейсеру «Москва» — її змусили сплатити штраф у розмірі 30 тисяч рублів та записати під примусом відеовибачення;
• розклеювання плакатів у публічних місцях та поширення друкованих матеріалів — учасники руху опору Жовта стрічка пов’язують жовті стрічки та розклеюють плакати з лозунгами «Крим — це Україна!»;
• акції-перфоманси — один з прикладів, коли кримчанин вийшов на дорогу з плакатом «Хто зі мною на Київську Русь». Після ракетного обстрілу Вінниці 14 липня 2022 року, у центрі Севастополя невідомі намалювали фоторамку з траурною стрічкою та написом «Ліза, вибач нам»;
• антивоєнні висловлювання — 24 червня вчительку однієї зі шкіл Джанкоя Сусанну Безазієву оштрафували та змусили звільнитися за те, що вона на перерві сказала учням, що російська війна проти України протиправна;
• поширення відео антивоєнного характеру чи з правдивою інформацією про війну — російські силовики затримують авторів і видаляють ролики, але копії зберігаються в мережі;
• знищення російських пропагандистських символів, банерів, плакатів — жителі півострова не рідко псують, пошкоджують та знищують пропагандистські банери, автівки з літерою Z тощо.

Раніше Заборона розповідала про роль Криму у нинішній війні, сценарії деокупації півострова, а також про покарання колаборантів зі слів представниці президента України в Криму Таміли Ташевої.