Річ, яка нагадує про втрачену країну
«1936 р. Сестра Кнара, брат Льова та я, маленький Рафаель». Це дорослий почерк мого діда, що робить приписку «маленький Рафаель» особливо зворушливою — ніби він дивиться через лупу на мініатюрну, як жучка, версію себе.
Ця фотографія розміром з сірникову коробку, мабуть, символізує велику діру в дідовій родині — їхню депортацію з Вірменії на південь Росії у вагоні разом з худобою. Дивлячись на це фото, я думаю, де його робили — вказаний рік і дійові особи, а місця не вистачає. Я, як можу, намагаюся заповнити цю лакуну і чіпляюся за вказівки: пишні сади, вежі з вірменського туфу за їхніми спинами — це симулякр, декорація, аби надати буденній фотографії більшого екзотизму. Я думаю, що це фото було зроблено в Росії, і мій маленький дідусь, найменший у родині, навіть не здогадувався, що краєвид за його спиною, той, яким він його знав, безнадійно втрачений, і він не побачить дому довгі пів століття.
