Протести фермерів у Польщі: як (буквально) живуть у фурах українські далекобійники

• Польські фермери оголосили загальнонаціональний страйк 9 лютого 2024 року.
• Умови пропуску вантажівок на різних КПП різні. Наприклад, на «Дорогуськ-Ягодин» мітингарі обіцяли пропускати по вантажівці/год, але на практиці черга рухається набагато повільніше.
• Навіть гуманітарні вантажі проїжджають не всі — в першу чергу дають проїхати тим, хто везе товари, які швидко псуються.

Українські водії стоять в основному серед полів та лісопосадок. Там немає ні душу, ні туалету, ні навіть магазинів у пішій доступності. Щоб придбати продукти, далекобійники змушені відчіпляти тягачі і по черзі їздити у супермаркет, або купувати хліб та воду з націнкою у місцевих. 

Заборона розповідає про умови, у яких перебувають далекобійники з України.

Дорогуськ-Ягодин: історії водіїв з України

Польські фермери оголосили загальнонаціональний страйк 9 лютого 2024 року. У перший же день мітингарі заблокували пункти пропуску «Медика- Шегині», «Хребенне-Рава-Руська» та «Дорогуськ-Ягодин». Вже 12 лютого протест розширили також на КПП «Долгобичув-Угринів» та «Зосін-Устилуг», а пізніше — на «Корчова-Краківець» (на деяких КПП, зокрема, Медика та Корчова, блокування призупиняли. На Корчовій воно поновилося 16 лютого).

Умови пропуску вантажівок на різних пунктах пропуску виставляли різні. Наприклад, на «Дорогуськ-Ягодин» обіцяли пропускати по вантажівці/годину в обидва боки. Тобто за добу кордон в ідеалі мали перетинати по 24 автівки на добу.

Сергій Войтюк стоїть на цьому КПП від 9 лютого. Чоловік їде з Риги до Києва і везе пошту та посилки «Укрпошти». За документами у нього пріоритетний вантаж, однак поляки вантажівку не пропускають.

«Я запитав у польських поліцейських, чи можу проїхати. Вони сказали, що відбувається блокада. І спитали, чи є у мене товар, який швидко псується. Я відповів, що, скоріш за все, нема, бо я не знаю. Але наголосив, що за документами, у мене пріоритетний вантаж. І просив пустити. Поліцейський відповів, що вони не можуть допомогти. І запропонував поїхати до блокадників і самостійно домовитись», — розповів Войтюк.

А от Володимир Дьомін, фура якого стоїть у ферзі неподалік від Сергійової, везе з Литви необхідні для електропідстанції деталі у Ладижин, що на Вінниччині. Товар задекларовано як гуманітарну допомогу, перевезення якої фермери взагалі обіцяли не блокувати. Однак його так і не пропустили. Далекобійник каже, що пояснили це тим, що його товар не псується.

«Спитали, що везу. Я сказав, що маю запчастини до електропідстанції. Вони сказали, що це товари не першої необхідності, які йдуть без черги. І поставили у загальну чергу», — каже Дьомін.

Також водії кажуть, що мітингарі порушують умови пропуску. Так, 14 лютого вантажівки стояли на місці більше 20 годин без жодного руху. Іноді в день одній фурі вдається проїхати менш як 500 метрів.

Водночас один з організаторів протесту Павел запевняє, що мітингарі дотримуються власних обіцянок і пропускають по 24 українські машини в кожен бік.

Блокування кордону у Польщі: у яких умовах живуть далекобійники

Водії на КПП «Дорогуськ-Ягодин» стоять серед поля та лісопосадки. Там немає ні душу, ні туалету.

«Тримають нас тут як заручників. Нема жодних умов: ні туалетів, ні води. У хлопців закінчується соляра, їжа закінчується. Живемо, як собаки у будці, і, як кажуть, пісяємо на колесо», — розповів Сергій Войтюк. 

Найближчий магазин не у пішій доступності. Час від часу водії по черзі відчіпляють тягачі і їдуть у супермаркет.Деякі поляки організували невеликий бізнес — возять продукти прямо до черги: в основному воду та хліб. Водії разом готують їсти на маленьких плитах прямо у кабіні фури. Один з далекобійників Іван Оніщук варить навіть борщ, яким частує колег. 

Водночас польським протестувальникам місцеві регулярно привозять дрова, їжу та воду.

Раніше Заборона розповідала про вимоги польських фермерів, а також про те, чи справді експорт українського збіжжя є головною проблемою виробників.