Пригожин рятує власну шкуру Пірровою перемогою? Що відбувається в Соледарі

• Російські війська, ймовірно, захопили Соледар після того, як витратили значні ресурси на дуже виснажливу тактичну перемогу.
• ПВК «Вагнер» кидає своїх найманців в цю прірву, адже Пригожину треба довести Путіну свою ефективність та професійну придатність.
• Тактики, які використовує російське командування, не принесуть ефекту в довгостроковій перспективі. 

Кілька днів після січневого Різдва російські пропагандисти намагалися нав’язати наратив, що донецьке місто Соледар захоплено, а отже слідом впаде Бахмут та вся Донецька область. Росіяни використовують тактику спалення землі, як діяли з Маріуполем, який бився, поки були стіни. Захисники форпостів діями спростовували ‘хотєлкі’ окупантів: щодня ворог втрачає тут сотні одиниць живої сили. Однак і захоплення противником майже знищеного Соледару не дасть противнику перемоги на цій ділянці.

Заборона розповідає про перспективи розвитку подій на найгарячішому напрямку в січні 2023 року на думку військових еккспертів.

Росіяни могли частково захопити Соледар: дані на 13 січня

Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що геолокаційні кадри, опубліковані 11 і 12 січня, показують, що російські сили могли витіснити українських захисників із західних околиць Соледару та, ймовірно, контролюють більшу частину, якщо не усе місто (загальна площа — 5.5 кв. км). В Міністерстві оборони України на ранок 13 січня не підтверджують і не спростовують цю інформацію.

«Усі наявні дані свідчать про те, що українські сили більше не тримають організованої оборони в Соледарі. Заява президента України Володимира Зеленського від 12 січня про те, що українські сили зберігають позиції в Соледарі, може мати на увазі оборонні позиції поблизу, але не в Соледарі», — припускають в ISW.

На думку американських аналітиків, російські інформаційні операції перебільшують значення Соледару, у кращому випадку це стане російською Пірровою тактичною перемогою. Інститут продовжує вважати, що захоплення Соледару не дозволить російським силам контролювати критичні українські наземні лінії зв’язку (GLOCs) із Бахмутом, а також не покращить позиції російських військ для оточення міста на короткий час. 

Ворота на Бахмут

Соледар не можна розглядати як окремий напрямок чи населений пункт, який має значення для російської армії. Намагання окупувати Соледар несуть для росіян лише одну мету — це ускладнення для української армії тримати оборону Бахмуту.

«За великим рахунком, це [захоплення росіянами Соледару] ніяк не обвалює оборону Бахмуту. І це не оточення Бахмуту, але буде втрачено північний фланг оборони і одну з доріг постачання з півночі. Проте це не повпливає на стратегічному рівні ані на фронт, ані на захист самого Бахмуту», — каже Забороні ізраїльський військовий експерт Ігаль Левін.

Ще однією з причин, чому росіяни так активно та відчайдушно намагаються отримати під контроль дану ділянку фронту, називають особисту відповідальність за цей процес власника приватної військової компанії «Вагнер» Євгена Пригожина. Відомо, що на Бахмутському напрямку воює величезна кількість найманців, у тому числі колишні ув’язнені з ПВК «Вагнер», а сам Пригожин постійно демонструє через медіа свою присутність на фронті. Пригожин таким чином напевно хоче довести Путіну свою ефективність та професійну придатність, вважає Левін.

Взяття Соледару та Бахмуту: наслідки для всієї війни

Тактика, яку використовують російські війська в Україні, не має ефекту в довготривалій перспективі, тож не призведе до жодної стратегічної переваги.

«Це ще не масштаб Першої світової, але сама по собі тактика така ж — дуже повільне просування на довгий термін та з великими втратами. Навіть якщо Соледар та Бахмут буде взято, в цілому це лише означатиме, що українська армія переходить на наступну лінію оборони на донбаському напрямку, зокрема до Слов’янська та Краматорська. Якщо такими темпами піде подальше захоплення Донецької області і якщо у них взагалі вистачить сил, це займе кілька років», — розповів військовий експерт Давід Гендельман.

Він припускає, що росіяни вважають досягненням захоплення будь-якого населеного пункту.

Раніше Заборона розповідала про щоденник фотографа Едуарда Карпова, який щодня робить історичні знімки з Бахмута.