Психологічну допомогу можна отримати безплатно: куди звертатися в Україні

• Чим складніші психологічні проблеми переживає людина, тим більше вони впливають на усі сфери її життя. В умовах війни виникнення будь-яких розладів — нормальна реакція.
• Найпершу психологічну підтримку можуть надати рідні та друзі, але є маркери, які сигналізують про те, що варто звернутися по професійну допомогу.
• В Україні діють гарячі лінії, онлайн-платформи та чат-боти, де її надають безплатно.

Усі red flags, які вказують на погіршення ментального здоров’я, можна умовно поділити на три великі групи: фізичні зміни, переміни у настрої чи поведінці. Якщо ці ознаки прослідковуються впродовж двох тижнів і довше, варто якомога швидше звертатися до психолога чи психотерапевта. Чим швидше почати терапію, тим ефективнішою вона може бути. 

Заборона розповідає про ключові ознаки погіршення психологічного стану, а також про сервіси та платформи, які надають безплатну допомогу.

Емоційна підтримка: контакти

Піклуватися про свій ментальний стан так само важливо, як і про фізичний, особливо під час війни. Окрім підтримки від сім’ї та друзів, людині може знадобитися додаткова допомога спеціалістів. В Україні діє низка сервісів, що надають її безплатно:

• ВартоЖити — це всеукраїнський кол-центр психологічної допомоги. Працює дві лінії: для військових і їх родин, а також для кризового консультування. Телефонувати можна за єдиним номером 55-22 з 11:00 до 19:00 по буднях (дзвінки безплатні). Обрати лінію можна безпосередньо під час дзвінка;
• Національна психологічна асоціація — надають консультації у телефонному режимі або через відеозв’язок. Телефон гарячої лінії: 0 800 100 102;
• Розкажи мені — безплатна інтернет-платформа для психологічних консультацій. Команда платформи працює здебільшого за методом когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), яка є однією з найпоширеніших форм психотерапевтичної допомоги. Якщо ви відчуваєте тривогу, у вас трапляються панічні атаки, ви близькі до депресії чи навіть на межі, можна залишити онлайн-заявку і з вами зв’яжеться психолог;
• Lifeline Ukraine — цілодобова гаряча лінія психологічної допомоги. Звернутися за допомогою можна за номером 73-33 або написати повідомлення онлайн;
• Людина в біді — безплатні психологічні консультації надають за номером 0 800 210 160;
• лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції — понад 30 психологів та психіатрів працюють на лінії з 10:00 до 20:00 без вихідних. Консультації доступні українською, російською, англійською, арабською та бенгальською мовами. Звертатися можна за номером 0 800 211 444;
• Національна гаряча лінія для дітей і молоді — 0 800 500 225 або 116 111;
• Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації — 0 800 500 335 або 116 123;
• SafeWomenHUB —  платформа безоплатної психосоціальної та соціально-правової допомоги для жінок і дівчат
• People in need  — міжнародна допомога від чеської гуманітарної організації, яка працює цілодобово. За необхідності, крім психологів, залучають також юридичних фахівців та поліцію. Звертатися за номером 0 800 210 160;
• Голоси дітей — благодійний фонд займається з дітьми від трьох років. Фахівці працюють з усіма травмами та захворюваннями. Звертатися можна за номером 095 785 60 69;
• чат-бот Друг – бот створений на основі сучасних протоколів та науково доведених досліджень. Надає першу психологічну допомогу, радить, як покращити своє самопочуття, пояснює базові психологічні поняття. Також у чаті можна залишити заявку для отримання допомоги від реального спеціаліста.

Психолог: як зрозуміти, що пора звертатися

Тяжкість психологічних проблем (серед іншого) оцінюється за тим, який вплив вони мають на повсякденне життя, а також з огляду на обставини, які призвели до них. Чим складніші вони, тим більше впливають на усі сфери життя людини. Є так звані червоні прапорці (red flags), які вказують на наявність проблем з ментальним здоров’ям і сигналізують, що час звернутися до лікаря, кажуть у Міністерстві охорони здоров’я України.

«Уявімо, що ви маєте важливий іспит. Хвилюватися і стресувати перед таким випробуванням — нормально. Але якщо ви тривожитеся настільки сильно, що пропускаєте навчальний день, аби цей іспит не складати, це може бути серйозним сигналом і приводом для звернення до спеціаліста, адже тривога порушує повсякденну рутину», — пояснили у МОЗ. 

Усі маркери можна умовно поділити на три великі групи:

• зміни настрою — відчуття смутку або пригніченості упродовж тривалого часу без конкретної причини, постійні помітні зміни настрою від дуже хорошого до дуже поганого, постійне або надмірне хвилювання через стресові події чи випадки, відчуття порожнечі або апатії до того, що раніше приносило задоволення, спалахи гніву, агресивності, застосування насильницьких дій до інших, проблеми з емпатією щодо думок і почуттів інших людей;
• зміни поведінки — поява суїцидальних думок, завдання собі ушкоджень (наприклад, порізів), відчуття втрати часу, поява прогалин у пам’яті, відмова від спілкування з друзями, членами сім’ї, нав’язливі думки або віра в те, що не є реальним, поява галюцинацій або сенсорних переживань (чути голоси, які ніхто інший не чує, відчувати, як щось повзає по шкірі, хоча це насправді не так тощо);
• фізичні зміни — раптове потовиділення, напади нудоти, прискорене серцебиття або утруднене дихання, порушення режиму сну, відчуття втоми незалежно від того, скільки ви спите, помітні зміни статевого потягу або сексуальної активності, зміни харчової поведінки, проблеми із прийняттям тіла, пов’язані з вагою чи прийомом їжі.

Звертатися до психолога чи психотерапевта варто, якщо ви маєте одну або кілька з наведених ознак протягом двох тижнів і більше.

Раніше Заборона розповідала про ознаки розвитку постравматичного стресового розладу (ПТСР), а також про те, як допомогти близьким його пережити, не нашкодивши.