'
Читаєте зараз
Рада готує розширені підстави для звільнення з роботи: всі пункти

Рада готує розширені підстави для звільнення з роботи: всі пункти

Ilona Kivva
Автор:
  • Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт закону, що розширює можливості звільнення працівників під час війни.
  • Це зможуть робити, якщо роботодавця мобілізували або місце роботи було знищене під час бойових дій.
  • Також достатньою умовою для звільнення вважатиметься відсутність на робочому місці понад чотири місяці.

Верховна Рада України розширила підстави, за якими людину можуть звільнити з роботи під час війни. Зокрема, тепер достатньою причиною вважатиметься відсутність на робочому місці понад чотири місяці чи зруйноване окупантами робоче місце.

Заборона розповідає про особливості трудових відносин в Україні в умовах дії воєнного стану..


За що в Україні можуть звільнити під час війни: подробиці

12 травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт  №7251 щодо оптимізації трудових відносин в умовах воєнного стану. Підтримав проєкт закону 251 народний депутат:

  • фракція «Слуга народу» — 187;
  • депутатська група «Платформа за життя та мир» — 12;
  • депутатська група «За майбутнє» — 11;
  • фракція «Голос» — 11;
  • депутатська група «Довіра» — 18;
  • позафракційні — 12.

Документ, серед іншого, передбачає розширення умов для звільнення працівників під час війни. Так, звільнити з роботи можуть, якщо:

  • роботодавець не може забезпечувати умови праці через знищення майна в результаті бойових дій;
  • працівник відсутній на роботі та інформації про причини такої відсутності немає понад чотири місяці;
  • роботодавець був мобілізований.

Умови звільнення також прописані у законі «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24 березня 2022 року:

Читати більше новин в Telegram
  • роботодавець може перевести працівника на іншу роботу без його згоди, але тільки якщо вона не протипоказана за станом здоров’я й лише для ліквідації наслідків бойових дій або інших обставин, що становлять загрозу життю людей;
  • працівник може піти з роботи за власною ініціативою у зв’язку з веденням бойових дій й існуванням загрози його життю і здоров’ю;
  • роботодавець може звільнити працівника у період тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки (у такому випадку датою звільнення буде перший робочий день після закінчення непрацездатності чи відпустки);
  • введено поняття призупинення дії трудового договору, що не тягне за собою розірвання трудових відносин (відшкодування зарплати на цей час покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України [Росію]).

Важливо! Навіть з оновленням у законодавстві, якщо працівника мобілізували, то його взагалі не мають права звільняти. За ним зберігається середньомісячний розрахунок, а заробітна плата має нараховуватися щомісяця.

Трудові відносини під час війни: що ще треба знати

Відповідно до законопроєкту №7251 в Україні визначається поняття сумісництва праці — виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору, але у вільний від основної роботи час. Оплата праці при цьому здійснюється за фактично виконану роботу. Для прикладу, це дасть змогу внутрішнім переселенцям влаштуватися на роботу за місцем тимчасового проживання без звільнення з основного місця (за згодою роботодавців).

З позитивних аспектів також те, що усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, наприклад накази, розпорядження, можуть здійснюватися в електронній формі.

Інші зміни у трудових відносинах під час війни (ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»):

  • роботодавець може збільшувати тривалість робочого часу до 60 годин на тиждень;
  • мінімальна тривалість вихідних скорочується до 24 годин;
  • якщо роботодавець не може вчасно видати заробітну плату, але доведе, що порушення сталося саме внаслідок обставин, на які неможливо вплинути, то він не нестиме відповідальності перед законом (після припинення дії цих обставин він все одно повинен виплатити усю зарплату);
  • максимальна тривалість щорічної основної відпустки не може перевищувати 24 календарні дні;
  • якщо працівник залучений до робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець може відмовити у будь-якому виді відпустки (крім відпустки по вагітності та по догляду за дитиною).

Раніше Заборона розповідала про зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують змінити правила надання та позбавлення громадянства.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій