Рада ухвалила закон про цифровізацію армії: ключові зміни

• Верховна Рада 16 січня 249 голосами підтримала законопроєкт щодо обробки даних у держреєстрах для військового обліку.
• Акт має значно спростити процедуру отримання УБД (це можна буде робити онлайн), але має багато підводних каменів.
• Головне юридичне управління уряду стверджує, що закон порушує одразу кілька конституційних норм.

Законопроєкт передбачає, що реєстр «Оберіг» міститиме персональні дані громадян України, незалежно від того, надали вони свій дозвіл чи ні. Найбільше суперечок навколо того, чи можна зберігати таку інформацію у хмарних сховищах, адже хакери нерідко зламують навіть найзахищеніші портали.

Заборона розповідає про ухвалений ВРУ акт, а також про найбільш суперечливі норми.

Законопроєкт №10062: ключові положення

Верховна Рада України 16 січня 2024 року ухвала в цілому документ №10062 щодо удосконалення порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку. Також у акті передбачені зміни у процедурі отримання статусу учасника бойових дій. Ініціативу підтримали 249 народних депутатів.

Голосування за законопроєкт №10062. Фото: Залізний нардеп/Telegram

Міністерство оборони України напередодні підтримало законопроєкт, заявивши, що він сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також переведе послуги та процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат. Запровадження документа нібито також дасть можливість посилити кіберзахист та надасть право розміщувати ІТ-системи відомства у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.

Документ передбачає значне розширення реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». У акті йдеться про:

• наповнення реєстру інформацією про номери телефону, адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами, відомості про документи, що дають право громадянину України на виїзд за кордон та повертатись;
• внесення до реєстру відомостей про наявність водійського посвідчення і права на володіння зброєю;
• внесення інформації про результати медичного огляду і про участь громадянина в бойових діях;
• надання доступу до інформації через електронний кабінет військовозобов’язаного;
• дані в реєстр вноситимуться без згоди громадянина, окрім даних про його членів сім’ї;
• передбачено створення реєстру військовослужбовців.

Останнє нововведення має дозволити спростити отримання статусу учасника бойових дій (УБД) — Необхідні документи для отримання можна буде подати онлайн.

Статус буде надаватись автоматично, після того, як сформується відповідний витяг з реєстру. До нього буде додано унікальний код (QR, штрих, або цифровий). В електронному форматі можна буде набути і статусу особи з інвалідністю в наслідок війни.

Цифровізація ЗСУ: суперечливі норми акту

Увесь зібраний масив даних зберігатиметься на серверах партнерів за кордоном —  у хмарі. Для цих цілей виділено пакет на $100 млн, який покриє витрати на утримання подібного реєстру на довгі роки, пояснює член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності від «Голосу» Олександра Устінова.

Що це не допустимо стверджує секретар Комітету з нацбезпеки Роман Костенко. На його думку, не можна розміщувати таємну інформацію на серверах за кордоном, «тим більше системи бойового управління під час війни». 

Водночас цей законопроєкт може нести загрозу національній безпеці України. Щобільше, український адвокат Ростислав Кравець стверджує, що внесення інформації про здоровʼя, про освіту, про майновий стан є незаконним. 

«Формально створюється мегареєстр, який буде містити всю інформацію, яка буде міститися невідомо де. Питання до того, як буде здійснюватися захист персональних даних. Ми ж бачимо, що бази Нової пошти, Дії, ПриватБанку були під атакою. … В жодній країні світу таких реєстрів не існує. І навпаки, є дуже велика кількість міжнародних судів, і ЄСПЛ щодо права на забуття (право, що дозволяє вимагати видалення своїх особових даних із загального доступу). Незрозуміло, яким чином це допоможе мобілізації», — каже Кравець.

Головне юридичне управління (ГЮУ) Верховної Ради також назвало частину норм законопроєкту №10062 неконституційною. Так, там стверджують, що персональні дані мають збиратись за невизначеною процедурою, тож їх обробка не буде передбачуваною. Таким чином положення законопроєкту:

• не відповідають частині другій статті 32 Конституції України, згідно з якою «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини»;
• не враховують: правові позиції Конституційного Суду України, практику Європейського суду з прав людини, вимоги статті 12 Загальної декларації прав людини, статті 17 Міжнародного Пакту про громадські та політичні права, статті 8 Конвенції Ради Європи про захист прав людини та основоположних свобод, Конвенції Ради Європи «Про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних», Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) «Про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних)», принципи 3 та 7 «Зберігання інформації» Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європ;
• не узгоджуються з положеннями статті 6 Закону України «Про захист персональних даних.

А от засновник Ukrainian Witness Віталій Дейнега вважає, що хоч закон і має безліч недоліків, але є необхідним.

«Чи можна було б краще? Так і значно, але для цього потрібна краща юридична і менеджерська команди в МО та принципово інші результати роботи ІТ коаліції в Рамштайні.

Закон міг би бути сильно кращім і він не вирішує всіх питань. Питання захисту кінцевих станцій, наскільки я бачу, лишиться відкритим. А це ключове питання з безпекової, технічноі і корупційної сторін. Сподіваюсь що рішення там теж буде. Нехай і криве. Інакше армію не цифровізують ніколи», — каже він.

Раніше Заборона розповідала про новий закон про мобілізацію. Згідно з документом, призовний вік понизять до 25 років, а права ухилянтів обмежать.