Рада ухвалила закон про перевірки топполітиків і суддів: що це має змінити

• Парламент закон про запобігання відмиванню доходів ухвалив ще у 2014 році. Він передбачає фінансові перевірки політично значущих осіб (PEP).
• До politically exposed persons належать президент, члени уряду, вищих судів, керівники СБУ, НАБУ, БЕБ тощо.
• Верховна Рада 17 жовтня 2023 року внесла зміни у закон про PEP.

Перший документ передбачав, що статус є пожиттєвим, як і перевірки, але у 2022 році народні депутати скоротили його дію до трьох років. Міжнародний валютний фонд розкритикував рішення і зробив довічний моніторинг однією з ключових вимог для співпраці та початку переговорів про вступ України в ЄС. Саме тому документ було переголосовано, однак крім повернення довічних перевірок, парламентарі внесли неоднозначну правку.

Заборона розповідає про нюанси ухвалених змін в закон щодо РЕР.

Політично значущі особи: хто належить

Поняття політично значущих осіб (politically exposed persons, або PEP) прописане у законі про запобігання та протидію відмиванню доходів. Це фізичні особи, які є національними чи іноземними публічними діячами або виконують публічні функції в міжнародних організаціях.

Приміром, серед PEP:

• президент України;
• прем’єр-міністрів та члени Кабміну;
• керівники апаратів (секретаріатів) державних органів;
• cекретар РНБО та його заступники;
• народні депутати України;
• голова та члени правління Національного банку України;
• голови та судді Конституційного, Верховного та вищих спеціалізованих судів;
• генеральний прокурор та його заступники;
• голова Служби безпеки України та його заступники;
• директори НАБУ, ДБР, БЕБ та їхні заступники;
• голова та члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, НАЗК, Рахункової палати, Центральної виборчої комісії, інших державних колегіальних органів;
• надзвичайні і повноважні посли;
• головнокомандувач ЗСУ, командувачі Сухопутних, Повітряних, Військово-морських сил;
• керівники органів прокуратури, обласних територіальних органів CБУ, голови та судді апеляційних судів;
• члени керівних органів політичних партій.

Прирівняними до РЕР людьми також є члени їхніх родин та пов’язані особи, наприклад, ділові та бізнес-партнери.

Перевірки PEP: законопроєкт №9269-д

Закон про запобігання відмиванню доходів ухвалили у 2014 році. Документом, серед іншого, передбачена процедура фінансового моніторингу політично значущих осіб. Тобто всі фінансові операції, які здійснюють вони та наближені особи, мають посилено контролюватися і перевірятися.

Це була одна з вимог Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Україна зобов’язалася виконати їх, підписавши угоду про асоціацію з ЄС. 

Спочатку документ не зовсім відповідав вимогам FATF, тому його переухвалили вже у 2019 році. В оновленому законі передбачили, що фінансові операції контролюються не тільки поки людина на посаді, а все її життя (навіть після звільнення).

Вже у 2022 році народні депутати проголосували за чергове внесення змін у документ, скоротивши термін дії статусу РЕР до трьох років після звільнення з посади. У відповідь МВФ зробив пожиттєвий моніторинг однією з ключових вимог для продовження співпраці з Україною та початку переговорів про вступ в ЄС. 

У зв’язку з цим у Верховну Раду у вересні 2023 року внесли законопроєкт №9269-д щодо внесення чергових змін. Український парламент ухвалив його 17 жовтня 2023 року 276 голосами.

Ключові зміни:

• повернення пожиттєвого статусу РЕР та пожиттєвих перевірок;
• посилення відповідальності для банків за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг;
• створення Єдиного реєстру політично значущих осіб.

Ідеї з реєстром розкритикували у Центрі протидії корупції (ЦПК). Експерти наголосили, що такий реєстр буде завжди застарілий, адже щоб інформація в ньому постійно оновлювалася, потрібно зобов’язати всіх публічних діячів подавати додаткові декларації про членів сім’ї та пов’язаних осіб. Та ще й постійно повідомляти про будь-які зміни в наданих даних. У реальності це, найімовірніше, не спрацює.

«Реєстр національних публічних діячів порушує міжнародні стандарти фінансового моніторингу та несе величезні корупційні ризики. Замість того, щоб користуватися різними джерелами для визначення статусу публічного діяча, буде список, де держава на власний розсуд визначатиме, хто є, а хто не є публічним діячем, порушуючи при цьому стандарти ЄС та FATF. Практики створення реєстрів РЕР немає в жодній іншій країні», — пояснила голова правління Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.

Раніше Заборона розповідала про нюанси, приховані у переголосованому законі про повернення е-декларування. Деякі зміни не спрощують систему декларування, а навпаки — її ускладнюють