В Одесі радикали напали на Марш рівності. Поліція не реагувала на це, а агресорів не будуть судити за гомофобію

В останню неділю літа в Одесі відбувся Марш рівності, який атакували радикали. Зрештою це вилилося в бійку між членами правого екстремістського угруповання «Традиція і порядок» та поліцією. Постраждали двоє поліцейських, 16 порушників затримали, але за напад на правоохоронців, а не учасників ЛГБТ-прайду. Заборона поговорила з організаторами маршу та розповідає, що відбулося та хто саме накинувся на учасників.

Удень, 30 серпня, на Приморському бульварі розпочався фестиваль «Одеса Прайд-2020», який організувала місцева ЛГБТ-організація. Формат, час, локація і заходи були заздалегідь узгоджені з поліцією. Організатори обговорювали потрібні заходи безпеки і можливі провокації. А інформацію про погрози поліція коментувала їм так: вони знають, що відбувається, і тримають все під контролем.

Одночасно з учасниками маршу біля пам’ятника Рішельє почали збиратися представники екстремістського угруповання «Традиція і порядок», яких було в кілька разів більше. Вони організували контракцію і вирушили на Думську площу, щоб заблокувати три десятка учасників фестивалю. 

«Спочатку вони [поліція] сказали, що можуть створити коридор через натовп радикалів, щоб учасники могли пройти. Але ця ідея звучала дуже небезпечно і навіть образливо. Просто уявіть, яке це йти коридором, коли з обох боків на тебе летять погрози. Відтісняти «Традицію і порядок» вони теж не планували, оскільки ті, за їхніми словами, не робили нічого протизаконного», – каже Забороні Ганна Леонова, організаторка «Одеса Прайд» та очільниця «Гей Альянс Україна».

За словами Леонової, коли основна радикально налаштована колона побігла в бік Маршу рівності, поліція вишикувалася в кільце, затиснувши учасників прайду всередині. У них кидали камінням, палицями і пляшками. Одній дівчині погрожували згвалтуванням і намагалися витягти з оточення. Десять учасників маршу дістали опіки обличчя і рук від розпилення перцевих балончиків.

Людей поза колом ніхто не захищав. Але, як каже керівник проєкту «Національні параюридичні мережі» організації «Альянс.Глобал» Борис Хмелевський, за його межами було навіть безпечніше – можна було хоча б втекти. Деяких учасників ЛГБТ-маршу переслідували члени «Традиції і порядку», але поліцейські не реагували і на це. «Вони говорили, що ці люди просто бігають, що їх не потрібно захищати», – додає Леонова.

Та коли представники «Традиції і порядку» почали атакувати поліцейських, останні негайно відреагували. Між радикалами і правоохоронцями сталися сутички, внаслідок яких один поліцейський дістав важке поранення. Загалом поліція затримала 16 членів угруповання.

Хто такі «Традиція та порядок»?

«Консервативний політичний рух» виник у 2016 році. Це агресивна праворадикальна організація, яка нападала на українських ромів, геїв та феміністок. «Традиція та порядок» активно пропагує свої ідеї – наприклад, її члени регулярно розклеюють плакати проти геїв та феміністок на київському Подолі. Крім цього, організація навчає своїх членів поводженню зі зброєю і тактиці ведення бою.

Лідер руху – Богдан Ходаковський. Йому 23 роки. До заснування «Традиції і порядку» Ходаковський був учасником праворадикальної організації «Реванш». У 2015-му «реваншисти» штурмували Верховну Раду на Покрову, обстрілювали сітілайти з рекламою підрозділу «Київ-1», палили офіс Компартії. Наступного року Служба безпеки України затримала членів організації, зокрема й Ходаковського, а в приміщенні, де вони збиралися, виявили і вилучили п’ять гранат, чотири електродетонатори, дві тротилові шашки. До «Реваншу» Богдан Ходаковський був членом «Братства» Дмитра Корчинського. 

На цьогорічних парламентських виборах Ходаковський балотувався до Верховної Ради по рідному 66-му округу в Житомирі, набравши 1,4 %. Спершу йшов під брендом партії «Сила і Честь» Ігоря Смєшка, а згодом – як самовисуванець. 

Двох колишніх членів «Традиції і порядку», Юрія Ткаченка та Юсупа Абуєва, пов’язують із вбивством трирічного сина депутата Київської обласної ради і підприємця В’ячеслава Соболєва у Києві. Ймовірний кілер Андрій Лаврега мав поцілити у чоловіка, який їхав із родиною у своєму Range Rover. Натомість влучив у дитину. 

«Традиція та порядок» має й політичні амбіції. Зокрема, на сторінці організації у Facebook зазначається, що організація перебуває на стадії перетворення на політичну партію.

Чому така ситуація взагалі виникла?

Подібні ЛГБТ-марші відбуваються в Україні регулярно з 2015-го і з кожним роком зазвичай збирають дедалі більше людей. Поліція посилено охороняє учасників і на самих маршах запобігає нападам праворадикалів. Але в Одесі все відбувалося навпаки. 

Дехто звинуватив організаторів у тому, що вони погано підготувалися до події та не комунікували з поліцією. «Організатори усвідомлювали, що така ситуація може трапитися, і мали, наприклад, орендувати автобус, на якому можна було б вивезти людей, як це роблять на прайдах у Києві і Харкові,  – каже Борис Хмелевський. – Було багато тих, хто відкрито писав у соцмережах, що їде до Одеси «мочити людей». Це не було секретом. Сподіватися на те, що вони прийдуть і нічого не зроблять, щонайменше дивно. Плюс не варто покладатися на одну лише поліцію, яка мала забезпечувати порядок. Зрозуміло, що вони не можуть бути скрізь і одразу».

Ганна Леонова наголошує, що у всі попередні роки «Одеса Прайд» відбувався без подібних ексцесів, а поліція тісно співпрацювала з його організаторами. Зараз, на думку Леонової, змінилось ставлення до активістів. «Раніше на наші зібрання з поліцією приходив або губернатор, або хтось із його офісу. Цього разу нікого не було», – пояснює вона.

«Людей із нацистською символікою, а також з еклектичної організації «Традиція і порядок», яка радше намагається створити собі фашистсько-гомофобний імідж, прикриваючись словом «консерватизм», чомусь позначили як «націоналістів», – зазначає правозахисник Максим Буткевич. – Права ЛГБТ – це не ідеологічна течія. А твердження про «сутичку» [мається на увазі те, що деякі медіа написали про подію як про бійку] перетворює злочин на ґрунті ненависті у силове зіткнення двох антагоністичних груп, що є неправдою».  

Нападників засудять за гомофобію?

Найпевніше, ні. Щодо 12-х нападників складені протоколи, але лише за статтями «дрібне хуліганство» та «злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського». Ще трьох неповнолітніх після взяття пояснень передали батькам. Щодо одного з нападників, Микити Шевченка, розпочали досудове розслідування за 345 статтею Кримінального кодексу України «погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу». Тобто, про засудження гомофобії не йдеться.

Це системна проблема. Заборона вже розповідала, що в Кримінальному кодексі України передбачено посилене покарання за злочини, скоєні з мотивів нетерпимості, але лише за трьома ознаками: раса, релігія та національність. Сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності у цьому переліку немає. Це означає, що засудити людину за, скажімо, пограбування чи побиття з обтяжливою обставиною – нетерпимістю до орієнтації – неможливо. Нападників на геїв в Україні жодного разу не засудили за гомофобію.