Рейви за бортом. Як карантинні обмеження вбивають індустрію розваг в Україні | Заборона
Читаєте зараз
Рейви за бортом. Як карантинні обмеження вбивають індустрію розваг в Україні

Рейви за бортом. Як карантинні обмеження вбивають індустрію розваг в Україні

Обмеження, пов’язані з пандемією коронавірусу в Україні, запровадили з березня цього року. Чи не найбільше серед усіх сфер постраждала розважальна. Роботу нічних клубів і дискотек то забороняли зовсім, то вводили обмеження по часу. Заборона розповідає, що переживає індустрія та як її представники пропонують вирішити ситуацію.


П’ятниця, вечір, на Трухановому острові, де знаходиться клуб під відкритим небом «Південний берег Києва», збираються люди. Тут має відбутися фестиваль електронної музики Hedonism. На вході зустрічає охорона, яка пильнує, щоб люди заходили в масках. Дівчина не хоче надягати маску та сперечається з охоронцем. Той каже, що йому все одно, чи буде вона в масці на території клубу, але зайти має тільки в ній. Врешті-решт дівчина надягає маску, проходить контроль і одразу ж її знімає. 

Територія велика, і поки не почалися виступи, більшість сидить біля Дніпра. На барі — санітайзери, бармени — в масках. Про соціальну дистанцію забувають, коли починається виступ співачки Луни — танцпол маленький, людей багато, і вони дихають одне одному в потилицю. Після виступу Луни близько другої ночі фестиваль несподівано закінчується, хоча заявлено ще кілька виконавців. Охоронці кричать усім виходити і коротко пояснюють: приїхала поліція, вечірка закінчилась. Люди, які виходять, перемовляються між собою: «А, знову мєнти. Ну хоч Луну дали послухати».

Фото: Donny Jiang

З весни розважальна індустрія переживає важкі часи. В період жорсткого карантину клуби зазвичай не працювали, але влітку, коли обмеження послабили, вони почали відновлювати роботу. Та зараз уряд знову заборонив діяльність нічних клубів. Власники кажуть — це вб’є індустрію, та виходять протестувати. 

Працювати заборонено

З 22 травня в Україні діє адаптивний карантин. Залежно від того, скільки в конкретному регіоні хворих, вільних ліжок у лікарнях тощо, регіональна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затверджує, які обмеження встановити. Є три зони: «зелена», «жовта» та «червона». Нічним клубам дозволили працювати, але лише в «зеленій» і «жовтій» зонах та з обмеженнями в часі: жодних відвідувачів з 23:00 до 7:00. Та вже 26 серпня Кабмін повністю заборонив роботу нічних клубів і дискотек. Заборонили також проводити концерти всім, окрім закладів культури й тих, для кого концертна діяльність була основною впродовж останнього року.

«Поки одні розсаджують глядачів у масках у «шаховому порядку», інші дозволяють «золотій молоді» порушувати всі можливі карантинні правила». Так міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко описав роботу нічних клубів у часи пандемії. На його думку, коли в клубах збираються сотні людей, це «точно не сприяє зниженню рівня захворюваності». Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що нічні клуби працюють без дотримання маскового режиму і соціального дистанціювання. «Це призводить до того, що ми бачимо сьогодні в нашій щоденній статистиці — зростання захворюваності. Особливо серед молодих людей віком від 20-ти до 35-40 років», — додав Шмигаль.

Фото з фейсбук-сторінки oleksandr.tkachenko.ua

Тим не менш, клуби продовжили працювати. Маркетинг-директор одного з нічних закладів [він попросив не вказувати назву клубу, аби не привертати зайвої уваги поліції] Олександр Шило каже, що коли ввели обмеження, клуб, у якому він працює, приймав 120-130 людей з розрахунку один гість на 5 кв. м. Усі відвідувачі й персонал дотримувалися маскового режиму, на території були санітайзери. Але через обмеження у закладу впав середній чек, оскільки «відвідувачі не отримували тієї атмосфери, яка є, коли в залі повно людей». Крім того, напівпорожні зали не сприяли тому, щоб гості в принципі були на 100% задоволені, через що деякі з них більше не поверталися. «Не неслося, як у нас заведено казати», — додає Шило.

Фото: Pim Myten

Але одна справа — обмеження за кількістю людей, а інша — обмеження в часі. «Заборона працювати після опівночі для нас — це повноцінний карантин другої хвилі. Якщо ми не працюємо після опівночі, ми практично не працюємо взагалі, бо до цього часу є лише пара-трійка відвідувачів у ресторані», — пояснює Олександр Шило.

Через карантин клуби не можуть привозити артистів, продавати депозитні столи в повному обсязі. Якщо раніше, каже Шило, у п’ятницю було сто дзвінків із питаннями, яка програма в клубі й чи можна забронювати столик, то тепер половина з тих, хто телефонує, питає, чи клуб працює і чи прийде до нього поліція після опівночі. А поліція приходить регулярно. Вона проводить рейди, порушникам загрожує штраф: від 17 до 54 тис. грн. А можуть і позбавити волі на три роки, якщо доведуть, що дії представників клубу призвели або могли призвести до поширення хвороби.

Рейв-протест

28 серпня організатори рейвів, концертів та вечірок вийшли під Кабмін. Вони вимагали скасувати обмеження в часі. «Ми з розумінням ставимося до ситуації, що склалася в світі. Але ми не розуміємо, чому саме розважальні заклади та заклади харчування потрапили під сувору заборону», — казали вони.

Читайте також
офшори

Фото: Анна Бобирєва

«Ми працюємо в нуль. А в нашому бізнесі нуль — це мінус. Це дорівнює смерті», — каже Олександр Шило. За його словами, заклади можуть просто закритися, бо їм не буде чим платити за оренду, виплачувати зарплати, не кажучи вже про розвиток і подальші плани. «Влада називає Київ новим Берліном. Але чому, якщо ми орієнтуємося на Берлін, у нас не підтримують бізнес? У Німеччині виділили мільйони на підтримку ресторанів і нічних клубів. А нас по факту просто закривають — без жодної допомоги»,  — каже представник індустрії.

Арт-директор клубу Forsage Dance Club Антон Некрасов додає, що крім клубів, прибутки втрачають постачальники продукції, обладнання та послуг. «Вже пів року майже не мають роботи фірми, що займаються прокатом обладнання, професійні музиканти, танцюристи, хореографи та їхні колективи, постановники шоу, дизайнери, креативні арт-директори та маркетологи і, звичайно ж, лінійні співробітники закладів: кухарі, офіціанти, бармени, адміністратори, охоронці та бухгалтери. Працевлаштувати таку кількість людей наразі просто неможливо», — пояснює він. Крім того, додає Некрасов, люди втрачають не лише роботу, а й професійні навички, стають менш конкурентоспроможними на ринку праці. А податки клуби все одно продовжують сплачувати.

Фото: Анна Бобирєва

Олександр Шило каже, що закладу, в якому він працює, пощастило, адже орендодавець не брав коштів за оренду приміщення. Однак з минулого місяця вони платять 50%, а з жовтня віддаватимуть вже повну вартість оренди. «Я розумію орендодавців — це бізнес. Але й нашій сфері важко. Якщо нічого не змінити, ми не зможемо працювати», — каже він.

У нинішній ситуації, впевнений Антон Некрасов, власникам бізнесу дешевше закривати проєкти, ніж підтримувати їхню життєдіяльність протягом невизначеного часу. «Але закриття розважальних закладів призведе до ланцюгової реакції: партнери з суміжних галузей втратять прибутки, до бюджету надходитиме менше податків і, як наслідок, настане економічний колапс та соціальна криза», — каже Некрасов.

Фото: Анна Бобирєва

Арт-директор Forsage додає: «Міністерство охорони здоров’я України розробило умови, обмеження та рекомендації щодо діяльності розважальних закладів і організації масових заходів. Ми готові їх виконувати, адже розуміємо, навіщо це потрібно. Але ми не розуміємо, чому ми не можемо працювати навіть за умови їхнього дотримання. Держава має створювати умови для розвитку бізнесу, а не безпідставно та безвідповідально знищувати його», — впевнений Некрасов.

Нагору