Читаєте зараз
«Зараз залишилися ні з чим»: репортаж із деокупованої Донеччини, по якій ворог гатить щодня

«Зараз залишилися ні з чим»: репортаж із деокупованої Донеччини, по якій ворог гатить щодня

Novosti Donbasa

Російська армія не полишає спроб просунутися на Харківщині та Донеччині. Проблемних ділянок відтоді, як росіяни перехопили ініціативу, побільшало, серед них — північ регіону.

Зокрема, на лиманському напрямку окупанти РФ намагаються зайти в тил Сил оборони на Сіверському виступі. Через це місто Лиман зазнає регулярних масованих атак. Цивільне населення змушене ховатися в підвалах від обстрілів з важкої зброї та ракетами. Одного «прильоту» вистачить, щоб знищити цілий будинок.

Про те, як тримається північ Донецької області та наскільки великий ризик повторної окупації, читайте в репортажі «Новин Донбасу».


Війська РФ намагаються знайти слабке місце в обороні ЗСУ

Наступ на Харківську область був потрібен переважно для того, щоб розтягнути лінію оборони та відвернути увагу від Донецької області, вважають експерти. А це означає, що від ідеї окупувати весь Донбас Путін не відмовився.

Денис Попович. Фото: Денис Попович / Facebook

«Їхнє просування має тактичний характер, скрізь іде позиційна боротьба. Противник для того й мацає нашу оборону, намагається її розтягнути, щоб знайти слабке місце і там якомога болючіше вдарити. Як у Харківській області. Були побоювання щодо Сумської області — вони не справдилися: у Рижівці, вочевидь, діяла ДРГ, однак небезпека залишається», — пояснив «Новинам Донбасу» військовий експерт Денис Попович.

Читати більше новин в Telegram

У пошуках слабкого місця російські війська обстрілюють з усього можливого озброєння як позиції ЗСУ, так і населені пункти вздовж лінії фронту. Потерпають від обстрілів Лиман і громада, де зараз проживає близько 9500 людей.

Дмитро Снєгірьов. Фото: Дмитро Снєгірьов / Wikimedia

Військовий експерт Дмитро Снєгірьов акцентує, що Лиман — це логістичний хаб Збройних сил України й, відповідно, ключовий пункт оборони.

«Вихід на Лиман надає змогу фактично флангового оточення українського угруповання на Донеччині, — пояснює він. — Тобто знову з флангу зайти ближче до Слов’янська та Краматорська і, відповідно, Костянтинівки. Ця агломерація цікавить їх як можливість створити оперативне оточення українських військ на контрольованих ЗСУ територіях».

6 червня 2024 року Донецька обласна військова адміністрація оголосила про примусову евакуацію з Лиманської громади сімей із маленькими дітьми. Ця процедура триватиме 60 днів. Насамперед люди їдуть самотужки, розуміючи небезпеку.

Північна частина Донеччини: як люди живуть під постійними обстрілами

Північну частину Донецької області окупували 2022 року. Фронт зупинився на річці Сіверський Донець. Майже весь Святогірськ та Лиманську громаду захопили росіяни.

«Я нікуди не виходила, живу в приватному секторі. Сусіди виїхали, тому мені було чим займатися: качки, кури, коти покинуті, хазяйство. Я працювала на городах, наглядала за будинками, господарством. Так три місяці й протрималися. Слава Богові, що лише три місяці», — згадує жителька Лимана Наталя.

Північ Донеччини звільнили під час Харківської операції. Лиман перебуває під цілковитим контролем України з жовтня 2022 року, але ці території та люди залишаються тут, немов у лімбі, у підвішеному стані через близькість фронту й загрозу, що Росія знову прийде сюди.

Тому глобально тут нічого не відновлюється. До деяких населених пунктів повернули світло. Також облаштували кілька модульних душових і пралень у Святогірську та Богородичному. Комусь із відновленням допомогла влада, декому — волонтери.

«Мій будинок зазнав пошкодження 4 травня. І ще 8 травня поруч “прилетіло”. Одразу ж і будматеріали дали, накрили дах, вікна забили. Волонтери працюють, адміністрація працює», — каже пані Наталя.

Загалом люди виживають як можуть, зазначає житель Лимана Іван.

«Он грядкою займаюся або на риболовлю піду, душ прийму там на озері — це і вся робота, якщо тихо. А якщо шумно — так нікуди й не йду. А так нічого, поливаю грядку, прополюю і стрижу», — ділиться пенсіонер.

Такі грядки можна побачити майже біля кожного багатоквартирного будинку. Так місцеві жителі намагаються хоч якось виростити для себе овочі та фрукти.

«Для себе. Бо базар є базаром, а хочеться свого. Кожен з нас мав дачу, опікувався, а зараз залишився ні з чим», — додає Іван.

Ті, що зосталися, пережили окупацію у 2022-му, але попри це багато хто з них все одно не збирається евакуюватися, навіть якщо йтиметься про повторне захоплення їхніх міст і сіл.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій