Роботине, Іванівське чи Терни: яка може бути ціль росіян після Авдіївки

• Активна фаза оборони Авдіївки тривала 4 місяці: з 10 жовтня. За цей час ЗСУ завдали безповоротних втрат на 47 186 бійців армії РФ.
• 17 лютого було прийнято рішення відступити з майже оточеного міста на завчасно підготовлені позиції.
• Після окупації Авдіївки армія РФ буде рухатись далі.

Найбільш ймовірно, що армія Росії буде пробувати прориватися одразу на кількох напрямках. Є принаймні п’ять ділянок, куди противник може спрямувати додаткові сили. Наприклад, дещо більш неспокійно стало в районі Роботиного у Запорізькій області.

Заборона розповідає про ймовірні плани ворога.

Бої за Авдіївку: що передувало відступу ЗСУ

Після чотирьох місяців цілеспрямованого наступу росіян Сили оборони України були змушені відійти з Авдіївки, щоб уникнути оточення та зайняти оборону на більш вигідних рубежах.

Критичним стало просування росіян на південний схід від Авдіївського коксохімічного заводу. Ворогу вдалося зайти у приватний сектор, перейти залізницю та перерізати Індустріальний проспект. Артерія була дуже важливою для Сил оборони, адже з’єднувала українські підрозділи, розміщені на самому заводі та у місті. Перерізання окупантами проспекту може суттєво погіршити логістику захисників.

Не краща ситуація була і на півдні міста: противнику вдалося просунутись від окупованого Опитного, що дозволило тоді майже повністю оточити район Зеніту.

На напрямок спрямували Третю окрему штурмову бригаду; на їхньому відрізку діяло орієнтовно сім ворожих бригад. Окремі батальйони проводили рейди у захоплені ворогом райони Авдіївки. 

Ситуацію ускладнювало те, що російські війська застосовували в місті фосфорні снаряди. Від них відбувається загоряння цистерн з мазутом, а смог шириться всією територією коксохімічного заводу, поблизу якого і тримають оборону українські воїни.

Вже 15 лютого з’явилась оновлена інформація від ресурсу DeepStateMap, що росіянам вдалось просунутись від раніше захопленого Індустріального проспекту до траси, що з’єднує Авдіївку та Сєверне. Безпосередньо відхід ЗСУ відбувся 17 лютого — на заздалегідь підготовлені позиції.

«У ситуації, коли ворог наступає по трупах своїх же солдатів із перевагою снарядів десять до одного, під постійними бомбардуваннями — це єдине правильне рішення. Вихід особового складу з Авдіївки відбувався відповідно до плану, розробленого з урахуванням різних сценаріїв та можливої зміни оперативної обстановки. Та все ж на заключному етапі операції, під тиском переважаючих сил противника, деяка кількість українських військовослужбовців потрапила в полон», — пояснили в Генеральному штабі ЗСУ.

За чотири місяці активної фази Авдіївської оборонної операції (з 10 жовтня 2023 року до 17 лютого 2024) року на Авдіївському напрямку загальні втрати російських військ склали:

• особового складу – 47 186 осіб;
• танки – 364;
• артилерійські системи – 248;
• бойові бронемашини – 748;
• літаки – 5.

Куп’янський чи Лиманський напрямок: яка наступна ціль росіян

Росіяни вважали Авдіївку пріоритетною ціллю. Саме тому на напрямок кидали всі сили — їх навіть забирали з Лиманського напрямку. Після взяття міста у ворога зникла єдина точка докладання зусиль, вважає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Найбільш ймовірно, що тепер армія РФ буде пробувати прориватися одразу на кількох напрямках. Є принаймні п’ять напрямків, куди противник може спрямувати додаткові сили.

«Неспокійно в районі села Роботине у Запорізькій області. Там ворог намагається прориватися, рухаючись колонами, бо вони не можуть іти самими замінованими полями. Дуже гаряче в районі Часового Яру, тривають бої за Іванівське. Лиманський напрямок — так само: в районі села Терни українським силам вдалося повернути певні позиції та відтіснити ворога, але російські війська знову йдуть у наступ, намагаючись зайняти вигідні вогневі позиції. Не можна скидати з рахунків Куп’янський напрямок — він може бути навіть гарячішим за Лиманський. Бо це північно-східний фланг, звідки ворог не втрачатиме нагоди проводити наступальні дії та операції», — каже Мусієнко.

Раніше Заборона розповідала про забруднення Чорного моря мінами. Це створює загрозу не тільки для українського цивільного судноплавства та експорту українського зерна, а й для інших держав басейну.