Російські дрони-розвідники наводять ракети по українських аеродромах. Чи здатні ми захистити F-16, на які так чекаємо

Вже незабаром Україна має отримати винищувачі F-16. Довготривале очікування американських літаків було пов’язане насамперед із нерішучістю союзників, підготовкою інфраструктури та навчанням українських пілотів. І наступне, але не менш важливе завдання — гарантувати безпеку повітряних суден. 

Відчуваючи наближення часу Х, росіяни почали атакувати українські аеродроми. На жаль, успішні удари ворога посіяли сумнів щодо спроможності України захистити цінну авіацію. Щоправда, саме партнери і здатні з цим допомогти.

Чому в українському тилу пролітають російські розвідувальні БпЛА і чи є протидія, разом з експертами з’ясовувала редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Дрони-розвідники РФ: як боротися

1 липня росіяни вдарили балістичними ракетами по летовищу в Миргороді, де розміщувалися літаки Су-27. І хоча Повітряні сили України повідомили, що втрачено один літак (а не п’ять, про що розмріялися в Міноборони РФ), все ж ворожі ракети дісталися цілі. 

А допомогли їм у цьому БпЛА, які зуміли долетіти до Миргорода, зафіксувати аеродром та навіть момент вибуху. Наступними днями ситуація з розвідувальними безпілотниками й ударами з Росії повторилася на Полтавщині та в Кривому Розі.

Проте як так виходить, що ворожий БпЛА проводить години в повітряному просторі України цілим і неушкодженим? Військово-політичний експерт Олександр Коваленко пояснює: Силам оборони елементарно не вистачає засобів протидії та перехоплення.

«Передусім бракує ЗРК малого та середнього радіуса дії. До того ж не всі комплекси, які в нас є, придатні для такого завдання — їх треба модернізувати. Наприклад, ще з радянських часів у нас залишився відомий ЗРК “Стріла-10”, який у первинному вигляді не дуже ефективний проти того ж “Орлана”. Але якщо модернізувати та встановити на комплекс оптичний візир “Валлі”, він може ефективно відпрацьовувати по малогабаритних об’єктах», — розповідає експерт.

Крім систем ППО, варто також використовувати в боротьбі з російськими розвідувальними БпЛА засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) та легку авіацію. 

«На жаль, комплексів РЕБ у нас так само недостатньо, щоб закрити все небо. В Одесі ж, наприклад, для перехоплення безпілотників використовують одномоторний літак Як-52. У Полтавській області, яка розташована трохи далі від російського кордону, такий спосіб теж можливий, але до нього чомусь не вдаються. Та насамперед нам потрібні ЗРК, адже поки в небо піднімається той самий Як-52, дрон-розвідник уже зможе долетіти та зафіксувати ціль. А ЗРК його знищить за кілька секунд», — додає Коваленко.

Загалом для тилових міст активізація розвідувальних безпілотників росіян є новинкою, адже раніше ці апарати переважно використовували для наведення на лінії боєзіткнення. Розвідку в тилу України проводили за допомогою літака дальнього радіолокаційного виявлення (ДРЛВ) і керування А-50. Але після втрати двох ДРЛВ ворог вимушений був перейти на БпЛА.

«Росіяни можуть їх запускати в Україну мало не кожного дня, адже вони дешеві і їх дуже багато. Хоча цей засіб розвідки не надає настільки повної інформації, як А-50, але, щоб коригувати удари вглиб території України балістичною зброєю, цього достатньо», — резюмує експерт.

Захистити F-16 від російських ракет

«РФ розпочне масштабну кампанію зі знищення F-16, тільки-но вони зʼявляться в Україні. Отже, їхній захист дуже важливий. Тому я припускаю, що партнери України захочуть рухатися досить повільно в реалізації постачань F-16», — нещодавно заявив в інтерв’ю Забороні міжнародний аналітик Atlantic Council Пітер Дікінсон.

Patriot та SAMP/T

На саміті НАТО у Вашингтоні підтвердили постачу в Україну систем ППО Patriot з Німеччини, Румунії та США. Ще Італія пообіцяла передати систему SAMP/T, яка також може збивати балістичні ракети.

Повноцінна ешелонована протиповітряна оборона навколо аеродромів — це один з найефективніших заходів захисту літаків F-16, вважає Олександр Коваленко. 

«Потрібна достатня кількість засобів малого, середнього та великого радіуса дії, таких як Patriot та SAMP/T. Це все комплексно мало бути сформовано, щоб захищати якийсь з аеродромів. І, звісно, йдеться не про Миргород, а про летовище, розташоване якнайдалі від зони дії ворожих дронів-розвідників, балістичних ракет. І максимум, що туди може долетіти, — це “Кинджал”, але з ним може впоратися Patriot, — вважає експерт. — Решту на себе беруть комплекси малого та середнього радіуса дії. Звісно, стовідсоткового захисту не надасть жодна система ППО, але краще, коли цей захист є. Аеродроми можна захистити, це не є нездійсненною місією».

Захисні споруди над літаками

Звісно, це важливий, але не єдиний спосіб. Щоб надійніше захистити авіацію від ворожих ракет, потрібен комплекс заходів. Одним з них може стати побудова захисних споруд над літаками, говорить військовий експерт Владислав Селезньов.

«Це можуть бути легкі споруди — металеві ангари, під прикриттям яких зберігатиметься авіаційна техніка. І зводити таких ангарів треба більше, ніж є авіаційної техніки, щоб таким чином вводити в оману ворожі розвідувальні дрони. Або скористатися варіантом створення бетонних захисних споруд. Цей досвід активно використовує армія Ірану, також у Сирії облаштовано багато укриттів аркового типу для авіації», — розповідає експерт.

Знищення авіації та комплексів

Однак найбільш ефективним способом було б ураження стратегічної авіації та комплексів, з яких по території України запускають балістичні ракети, додає Селезньов.

«На превеликий жаль, стратегічна авіація Росії розміщена дуже далеко від нашого кордону. Тож нам потрібно просити в союзників ракети великої дальності або ж посилювати спроможності своїх конструкторських бюро, які виготовляють ударні дрони, здатні відлітати на відстань до 3000 кілометрів. Поки що ми маємо підтверджену інформацію, що наші безпілотники здолали близько 1800 кілометрів, коли рушали в бік Орська. Цього недостатньо. Однак я думаю, що над рішенням працюють і згодом ми побачимо результати», — зазначає військовий експерт.

А що, як базувати F-16 у безпеці за кордоном?

Про таку можливість, принаймні для частини літаків, заявив очільник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов.

«Є конкретна цифра, скільки F-16 зайде в Україну. Певна кількість літаків зберігатиметься на безпечних авіабазах, не в Україні, щоб вони тут не були мішенями. І це буде наш резерв у разі потреби для заміни несправних літаків, під час проведення регламентних робіт, — пояснив військовий. — Тобто для того, щоб ми постійно мали в операційному складі певну кількість літаків, яка відповідатиме кількості наших пілотів. Буде більше пілотів — буде більше літаків в Україні».

Загалом, якщо мова лише про зберігання і ці літаки не виконуватимуть бойових завдань на території України, то це цілком можливий варіант. Хоча, певно, переговори з цього приводу ще тривають. Але навряд країни НАТО дозволять розміщувати в себе залучені у війні літаки ЗСУ. І хоч Олександр Коваленко певен, що росіяни ніколи не вдарять по аеродрому Польщі чи Румунії, Владислав Селезньов усе ж вважає, що страх бути втягнутим у війну не дозволить партнерам погодитися.

До речі, після заяви Сергія Голубцова в Росії оголосили, що українські F-16 та іноземні аеродроми, на яких вони будуть розміщені, стануть для них законною мішенню.

«Вони [союзники] опікуються лише власною безпекою та орієнтуються саме на це. Вони не готові стати стороною конфлікту. Адже зрозуміло, що як бойову роботу по російських ракетах, так і розміщення бойової авіаційної техніки ЗСУ на території країни НАТО російська сторона вважатиме як безпосереднє залучення до їхнього протистояння з Україною. Вони бояться, що Росія почне завдавати ударів по їхніх аеродромах, тому уникають таких ситуацій», — резюмує Владислав Селезньов.