Росія хоче повернути Югославію. З’явився сценарій нової бійні на Балканах

• Кремль прагне дестабілізувати Балкани за сприяння сербів, які підтримують політику Путіна. 
• Республіка Сербська хоче створити власну армію і припинити визнавати юрисдикцію національного судового та податкового органів Боснії та Герцеговини.
• Якщо конфлікт пошириться з України на країни колишньої Югославії, наслідки для Європи будуть руйнівними.

Рівно через 30 років після початку боснійської бійні наростають ознаки того, що на Балканах назріває ще один збройний конфлікт. Деякі спостерігачі стурбовані, що сепаратисти Республіки Сербської можуть бути впевнені в підтримці Кремля, через що РФ прагне розв’язати конфлікт на Західних Балканах та повернути Югославію.

Заборона розповідає про спробу Путіна застосувати модель із самопроголошеними республіками у Боснії та Герцеговини.

Прем’єр-міністр Республіки Сербської прагне відділення

Росія прагне дестабілізувати Балкани та припинити існування Федерації Боснії й Герцеговини. Для цього РФ заручилася допомогою прем’єр-міністра Республіки Сербської (РС) Мілорада Додіка та президента Сербії Олександра Вучича. По суті, план полягає у знищенні крихкого утворення, створеного Дейтонськими угодами 1995 року: Федерації Боснії та Герцеговини, в рамках якої боснійці, серби та боснійські мусульмани мають жити під спільним дахом і керуватись спільними правилами, пише Der Spiegel.  

Сербський ультранаціоналіст, прем’єр РС Мілорад Додік — офіційний представник Боснії й Герцеговини й пишається своїми тісними зв’язками з главою Кремля. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та посол Росії Ігор Калабучов, за даними ЗМІ, регулярно дають Додіку стратегічні вказівки.

З осені 2021 року Республіка Сербська під керівництвом Додіка [після його візиту в Москву] заблокувала більшість державних інституцій Боснії. Призупинено дію понад 200 законів і правових актів. Республіка Сербська, яка становить трохи менше половини території країни, також хоче створити власну армію і припинити визнавати юрисдикцію національного судового та податкового органів.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прямо згадав Боснію під час обговорення потенційних загроз на початку квітня 2022 року. А Живко Будимир, який колись був представником Хорватії в президентстві, навіть вважає, що Кремль надасть дипломатичну підтримку, якщо Республіка Сербська проголосить незалежність.

«Ми всі знаємо, що Москва може створювати проблеми і в інших частинах світу. На Балканах Боснія і Герцеговина знаходиться в особливому ризику. Якщо конфлікт пошириться з України на країни колишньої Югославії, наслідки для Європи будуть руйнівними. Якщо ситуація вибухне на Західних Балканах, це, по суті, означатиме конфлікт на задньому дворі ЄС», – каже міністр закордонних справ Австрії Олександр Шалленберг. Він наполягає на тому, що решта шість балканських країн, що не входять до ЄС, мають бути інтегровані в блок якомога швидше, бо це про самозахист, а не альтруїзм.

Сербія покладається на підтримку Росії

«Я сказав Додіку не створювати армію, і він погодився»: цим реченням президент Сербії Олександр Вучич нещодавно намагався прояснити, хто насправді має останнє слово в сербському таборі. Вучич також має тісні зв’язки з Кремлем і його регулярно приймає Путін. Однак він підтримав засудження вторгнення Росії в Україну в Раді Безпеки ООН, перш ніж вирішити не погодитися з вимогами ЄС приєднатися до режиму санкцій.

Автократ Вучич вважається майстром мистецтва уникати ясності і йому вдається балансувати з різними сторонами.

Олександра Вучича переобрали президентом Сербії незадовго до російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. ЄС та США тиснуть на нього, щоб той зайняв чітку позицію: наприкінці березня 2022 року американці навіть відправили свого посла Крістофера Хілла у посольство в Белграді. 

Крім цього, Сербія є кандидатом на вступ до ЄС, але це не завадило Вучичу вихваляти сербсько-китайську дружбу, позиціювати себе у Вашингтоні як єдиний якір стабільності на Балканах та загравати з Кремлем. Сербія потребує підтримки Росії як сили права вето, коли йдеться про блокування резолюції Ради Безпеки ООН, спрямованої на офіційне визнання колишнього сербського краю Косово згідно з міжнародним правом. Також Росія потрібна як міцна противага, коли знову настане час відзначити бомбардування Сербії в 1999 році, яке підтримали 19 країн-членів НАТО.

Вучич, схоже, прагне частково зберегти риторику Великої Сербії, створену в 1990-х роках за Слободана Милошевича, хоча не з переконання, ані з розрахунку. Згідно з квітневим опитуванням, більшість сербів зараз вперше в історії проти приєднання до Європейського Союзу. Президент, каже політолог Ведран Джихич, мріє про «велику, могутню Сербію, якої бояться і на яку дивляться інші, яка довірить єдину важливу посаду в країні відповідній людині – собі».

Раніше Заборона розповідала про книгу Кафе «Європа» хорватської публіцистки Славенки Дракуліч, яка розібралася в посткомуністичній реальності, що накрила Балкани після розпаду Югославії.