Росія перетворює на мінні поля не тільки землю, але й море: як країни басейну готуються до чистки

За майже два роки великої війни Чорне море перетворилося на мінне поле. Це створює загрозу не тільки для українського цивільного судноплавства та експорту українського зерна, а й для судноплавства інших держав басейну. Економіки Туреччини, Болгарії та Румунії сильно зав’язані на морській логістиці, тож їхні військово-морські сили оголосили про спільний проєкт з очищення морських шляхів.

Чи можна притягнути Росію до відповідальності за цей окремий злочин? Які ресурси потрібні для розмінування Чорного моря? І як це вплине на український експорт? Разом з експертами зʼясовувала редакторка Заборони Ірина Олійник.

Як Росія мінує територіальні води України

Забрудненими вибухонебезпечними предметами внаслідок російської агресії є 14 000 кв. км водних акваторій України. І за даними Міноборони України, РФ продовжує скидати у Чорне море нові бомби та ті, що були захоплені на військових базах після анексії Криму у 2014 році. Таким чином країна-агресорка свідомо вдається до провокацій та дискредитує Київ перед міжнародними партнерами. 

«На базі озброєння у Севастополі було дуже багато морських мін з маркуванням військово-морських сил України до 2014 року. Від початку повномасштабного вторгнення РФ росіяни активно мінують територіальні води України саме цими мінами. Коли така міна відривається від якоря, через природну течію в Чорному морі вона дрейфує в бік Румунії, Болгарії та Туреччини», — пояснює у коментарі Забороні капітан запасу першого рангу ВМС України, експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.

За його словами, війська РФ скидають контейнерні бомби прямо з літаків. Також, аби стримати контрнаступ українських сил, вони мінують річкові артерії. Так, наприклад, внаслідок теракту на Каховській ГЕС ці вибухонебезпечні предмети опинилися у прибережних морських водах України.

Злочини РФ на морі

Через ракетні обстріли та міни РФ наражає на небезпеку цивільні судна під прапорами інших країн у Чорному морі. Директор морського права і безпеки, юрист-міжнародник Богдан Устименко у коментарі Забороні розтлумачує вчинені агресором порушення. 

«Російська Федерація порушила взагалі право війни як таке. Згідно з принципом розрізнення, держави, що воюють, зобов’язані не уражати своїми силами та засобами цивільні об’єкти. Але вони це робили неодноразово. Державам, що воюють, суворо заборонено вчиняти будь-які агресивні дії в нейтральних водах і перешкоджати судноплавству та інтересам інших держав. Уявіть, що російська міна підірве танкер з нафтою. Які екологічні наслідки будуть для Чорного моря?» — каже Устименко.

На думку юриста-міжнародника, притягнути Росію до відповідальності за порушення міжнародного права буде дуже складно. Але це можливо, якщо злочини РФ з порушення безпеки цивільних суден будуть документуватися правоохоронними органами як України, так і країн-сусідок по морю. Потім докази потраплять до Міжнародного кримінального суду. В результаті з російської сторони можливо буде стягнути компенсацію за економічну чи екологічну шкоду, завдану під час війни, в судовому або позасудовому порядку. За словами Устименка, можна претендувати і на заморожені активи РФ.

MCM Black Sea: що це за угода

Отже, міни в морі загрожують судноплавству у західній частині Чорного моря: зброя, що дрейфує, регулярно потрапляє в територіальні води країн басейну. Так, у квітні 2022 року неподалік протоки Босфор турецькі та румунські військові знищили чотири російські міни, а у вересні тральник ВМС Румунії Dimitrie Nicolescu підірвався на боєприпасі, який він намагався знешкодити неподалік порту Констанца. І масштаби мінної загрози будуть лише збільшуватись, впевнений Андрій Риженко.

«Протягом 1,5 року війни таких фактів було зафіксовано близько 80. З огляду на це 11 січня 2024 року підписано меморандум MCM Black Sea, яким створено угруповання протимінних сил трьох країн-членкинь НАТО. Вони працюватимуть над пошуком та знищенням небезпечних предметів в західній частині Чорного моря — власне, в межах територіальних вод цих держав», — наголошує капітан запасу.

Туреччина, Болгарія та Румунія протягом трьох років (термін може бути подовжений) працюватимуть з різними типами кораблів. І хоча операція з розмінування має радше гуманітарний характер, експерти зазначають, що прибережні країни демонструють цим незгоду з військовою агресією РФ та мінним забрудненням Чорного моря. 

Для України це теж відчутна допомога, адже саме через західну частину Чорного моря пролягає маршрут суден в межах «зернового коридору». Спільні мінно-тральні сили прибережних країн допоможуть створити безпечні умови для морських перевезень і суден, що експортують українське зерно.

«Міна може бути під водою на глибині від двох до 10 метрів. Якщо трос, який зʼєднує міну з якорем, не витримує, вона спливає на поверхню. В такому разі передбачено, що міна має самостійно деактивуватися та стати просто шматком заліза. Але росіяни цей механізм вимикають, тож боєприпас, що дрейфує на поверхні, залишається вкрай небезпечним. Міна містить близько 20–30 кілограмів вибухівки. Цього достатньо, аби вбити людину, пошкодити чи навіть знищити невеликий катер завдовжки до 10 метрів або значно пошкодити судно чи військовий корабель більших розмірів», — пояснює Андрій Риженко.

Боротьба з мінами: як це роблять країни НАТО та Україна

Країни-членкині НАТО для пошуку мін використовують безекіпажні та безпілотні катери, човни-тральники або морські розвідувальні дрони, на які встановлюється спеціальне обладнання: сканери бокового огляду та сонар. Експерт Центру оборонних стратегій пояснює, що використання безпілотного катера з системами відстежування на борту обмежене лише прибережною зоною країни, а тральник здатен заходити в море на більші відстані та відстежувати міни.

Риженко запевняє, що сучасне обладнання для відстеження вибухонебезпечних предметів є і у ВМС Україні. За його допомогою досліджують територіальні води і за потреби проводять розмінування біля портів Одеси для безпечного судноплавства. Однак цих приладів недостатньо для контролю, враховуючи масштаби замінованої території.

«В Україні вже є сканери бокового огляду у вигляді підводних дронів, які запускають з бортів різних невеликих човнів, навіть надувних. Ці сканери досліджують ситуацію на морському дні та автоматично передають інформацію на командний пункт. Знаю, що обговорюється можливість додатково придбати ще певну кількість пристроїв. На мою думку, для початку Україні потрібно поставити на озброєння безпілотні катери завдовжки 10–12 метрів. Вони програмуються та з інтенсивністю 2 кв. миль на годину здійснюють пошук мін і потім координують їх знищення», — каже капітан запасу першого рангу ВМС України.

Розмінування після перемоги

Мінна небезпека в Чорному морі залишатиметься проблемою ще багато років, впевнені експерти, з якими спілкувалася Заборона. Після закінчення воєнних дій до безпекових заходів долучаться й інші країни НАТО, які мають потужний флот та обладнання. Зокрема Велика Британія, яка в рамках морської коаліції взяла на себе окремі зобов’язання.

Насамперед, за словами командувача ВМСУ, віцеадмірала Олексія Неїжпапи, Україні треба буде розмінувати рекомендовані шляхи та місця якірних стоянок, які використовуються в цивільному судноплавстві. На це може піти від 5 до 7 місяців. «ВМС створили відповідний штаб, люди проходять підготовку, в нас уже є протимінні кораблі, які одразу ж після перемоги прибудуть до Чорного моря. Ми готуємо наших спеціалістів, в тому числі і водолазів», — розповів командувач.