Газовий контракт між Росією та Угорщиною: чого чекати далі - Заборона
Читаєте зараз
Росія та Угорщина підписали новий контракт на газ. Це погана новина для України — і ось чому

Росія та Угорщина підписали новий контракт на газ. Це погана новина для України — і ось чому

Газовий контракт між Росією та Угорщиною: чого чекати далі

1 жовтня 2021 року «Газпром» перестав використовувати українську газотранспортну систему для постачання газу в Угорщину. Російська газова компанія уклала новий 15-річний контракт з угорцями на постачання 4,5 мільярда кубометрів газу в обхід України. Такі дії з боку Росії та нашого західного партнера можуть серйозно вплинути на стабільність роботи української газотранспортної системи та поставити під сумнів майбутні перспективи України як країни-транзитера газу. Заборона пояснює, чому це важливо та як може позначитись на всіх нас.


Гібридна агресія Росії на енергетичному ринку

Протягом тривалого часу у Європі спостерігається аномальний приріст цін на газ. У жовтні ціни на газ у Європі сягнули рекордних 1937 доларів за тисячу кубометрів. Цю ситуацію експерти пояснюють, зокрема, тим, що російська компанія-монополіст «Газпром» довгий час занижувала обсяги постачання газу в Європу, щоб створити кризу на енергетичному ринку. У такий спосіб росіяни намагаються натиснути на Європу, щоб там прискорили сертифікацію скандально відомого «Північного потоку».

«Франція, Іспанія та ще три країни вимагають проведення розслідування ситуації на газовому ринку, — написала колишня радниця голови правління «Нафтогазу» Олена Зеркаль. — Президент Польщі на безпековому форумі відкрито називає «Північний потік» помилкою євроатлантичної спільноти. Європа повільно, але починає розуміти: вона таки потрапила в газову пастку».

Новий контракт між Угорщиною та «Газпромом» став ще одним актом гібридної агресії, що спрямований на дискредитацію української газотранспортної системи та пришвидшення сертифікації «Північного потоку — 2». Про підписання угоди стало відомо наприкінці вересня. За контрактом сторони домовилися про постачання 4,5 мільярда кубометрів газу щорічно. 3,5 мільярда буде транспортовано через Сербію, а ще мільярд — через Австрію. Угода діятиме 15 років з можливістю змінити закуплені обсяги через 10 років. 

«Розуміючи, як і коли був підписаний контракт, ми точно можемо говорити, що він вкладається в логіку подальшого тиску «Газпрому» на Україну щодо погіршення ситуації з транзитом газу, — каже Забороні радниця голови правління «Нафтогазу» з міжнародних питань Світлана Заліщук. — Інакше кажучи, це продовження гібридної агресії, яку «Газпром» використовує в енергетичній сфері. І ми можемо говорити про те, що Угорщина відіграла роль троянського коня для Росії в підписанні цього контракту». 

Можна лише здогадуватися, чому Угорщина вирішила піти на такий крок та поставити під загрозу весь європейський енергетичний ринок, однак, як повідомили нам наші джерела, основна причина полягала в ціні контракту. Як стало відомо Забороні, «Газпром» запропонував Угорщині дуже демпінгову ціну — менше ніж 300 доларів за тисячу кубометрів газу. 

Які головні ризики для України від контракту між Угорщиною та «Газпромом»?

Домовленість між Угорщиною та «Газпромом» про транспортування газу в обхід України станом на сьогодні та на найближчі роки ніяк не позначиться на прибутках, які ми будемо отримувати від транзиту російського газу через нашу ГТС. Річ у тому, що український контракт з «Газпромом» був укладений за принципом «качай або плати». 

«Контракт з «Газпромом» передбачає транзит 65 мільярдів кубометрів газу в перший рік і 40 мільярдів кубометрів кожного наступного року до кінця 2024-го. Водночас контракт укладено за принципом «качай або плати». Це означає, що навіть якщо «Газпром» не прокачує ці обсяги або не прокачує навіть жодного кубометра, вони все одно повинні заплатити гроші Україні», — пояснює Світлана Заліщук.

Головні ж ризики для України від такої політики «Газпрому» полягають у порушенні стабільності роботи української ГТС. Принцип «качай або плати», з одного боку, є достатньо вигідним для України, адже ми гарантовано отримаємо всі кошти, що були передбачені контрактом. Однак, у разі якщо «Газпром» стане качати газ у суттєво менших обсягах, це може позначитися на проблемах у роботі газотранспортної системи України.

Ще одним суттєвим ризиком для України є зменшення можливостей з імпорту газу. Як відомо, від початку війни з Росією ми перестали закуповувати газ у східного сусіда. Альтернативою став європейський енергетичний ринок. Звідти Україна отримує як прямі постачання газу, тобто газ, добутий у Європі, так і віртуальний реверс — це коли Україна купує у європейських країн газ, який вона  транспортує з Росії до країн Європи. 

«За останні роки ми постійно користувалися можливістю віртуального реверсу з Угорщини. Тобто ми не просто транспортували газ до Угорщини, а ми ще й купували його для внутрішнього споживання. Якщо не існує транзиту газу до цієї країни, то немає можливості здійснювати і так званий віртуальний реверс до України. Це означає, що імпортувати газ з Угорщини до України зараз просто немає можливості», — пояснює Світлана Заліщук.

Цей факт зумовлює іншу проблему — ціна на газ для України буде рости. Газ, який ми отримували з Угорщини, був значно дешевшим, аніж той, що закуповували та продовжуємо закуповувати у Словаччини. Логічно, що тепер, за відсутності можливості закуповувати газ в Угорщини, середня ціна на газ для України зросте.

Не менш важливим та небезпечним ризиком є те, що зменшення російського газу в українській ГТС може погано позначитися на якості газу, що транспортується до Європи. Річ у тім, що під час транспортування газ українського видобутку та російський змішуються у трубах. Оскільки вітчизняний газ є менш якісним, аніж російський, це може погано позначитися на технічних характеристиках цього газу, що є важливою складовою для європейських країн. 

Що далі?

«Зараз нам треба оцінювати не лише втрати від транзиту до Угорщини, а головне — ризики втрати транзиту взагалі після 2025 року. Власне, це те, чого домагається «Газпром». Виклик набагато серйозніший: це і про безпеку території, якщо транзиту не буде, і про стабільність роботи газотранспортної системи та підземних газосховищ, і про можливість імпортувати газ з Європи», — запевняє Світлана Заліщук.

Наразі, за словами експертів, українська сторона робить багато зусиль на міжнародній арені, щоб вплинути на Європу і не допустити дискримінації України як транзитера газу та збільшення монопольного становища «Газпрому» на ринку. Однак після закінчення будівництва «Північного потоку — 2» сперечатися з Росією стало значно важче. Нині «Газпром» використовує всі можливі засоби тиску, щоби «Північний потік — 2» якнайшвидше отримав сертифікацію. 

«На сьогодні я особисто не бачу «глибокого занепокоєння» ЄС та, відповідно, їхніх проактивних дій для зупинки енергетичних ризиків від ПП-2 не лише для України, а для них самих. Хоча варто зазначити, що Європа трошки прокинулась, коли ціна на газ сягнула майже 2 тисяч доларів за тисячу кубометрів газу. Багато європейських міністрів заговорили, що це не просто енергетичний, а геополітичний процес. І власне роль України зараз особливо важлива в просуванні бачення, що відбувається насправді і як цьому можна зарадити. «Нафтогаз», зокрема, працює над цим щодня», — підсумувала Світлана Заліщук.

Нагору