'

Розлука з рідними через війну: як допомогти дитині

Tetiana Cherevko
  • Через розлуку з батьками дитина переживає сильний емоційний стрес. 
  • Деякі можуть брати на себе функції одного з батьків, що призводить до раннього дорослішання.
  • Варто підтримувати зв’язок так часто, наскільки можливо. Якщо дзвінки проводити важко, можна записувати відео.

Діти виражають свої емоції від розставання по-різному. Вони можуть замикатися в собі або почати проявляти агресію. У таких ситуаціях важливо знайти баланс між чесністю та чутливістю. Замість уникання запитань необхідно розмовляти відкрито. 

Заборона розповідає про поради, які допоможуть підтримати сина чи доньку під час розлуки.

Стрес від розлуки: які ознаки

У багатьох дітей тривала відсутність батьків може викликати складні емоції та реакції. Наприклад, вони раптом перестають спілкуватися з однокласниками, друзями, стають дратівливими, неврівноваженими, емоційними, пише Telegram-канал «Психологічна підтримка».

Ось десять найпоширеніших реакцій:

  1. агресія — до трьох років діти в таких випадках можуть сильно відчувати дратівливість. Вони будуть плакати, виявляти агресивну поведінку. Малеча боїться невідомих звуків, крику та потребує фізичної близькості своїх батьків. Щоб допомогти їм почуватися краще, варто бути з ними у тактильному контакті;
  2. пасивність — деякі діти навпаки можуть втратити інтерес до своїх улюблених занять, таких як спорт, мистецтво чи гра. Вони відчуватимуть втому і втрату мотивації через тривожність і прагнення бути ближче до рідних;
  3. занадто рання дорослість — деякі можуть намагатися взяти на себе ролі та відповідальність, які зазвичай відводяться батькам. Вони можуть відчувати необхідність брати на себе більше обов’язків у сім’ї;
  4. підвищена залежність — дитина може стати більш залежною від інших дорослих, намагаючись знайти заміну відсутньому члену родини, наприклад, від бабусі, дідуся, інших родичів або вчителів;
  5. соматизація — головний біль, біль у животі, нездужання, алергічні реакції можуть бути реакцією на емоційний стрес. Надавайте дитині необхідну медичну допомогу разом із психологічною підтримкою;
  6. втеча в уявний світ — зависання в гаджетах, комп’ютерних іграх, втеча у власну альтернативну реальність — варто розглядати це як механізм виживання дитини, спосіб зняття стресу. Проте водночас треба допомагати їй зберігати зв’язок із реальністю;
  7. релігійні та духовні пошуки — діти можуть звернутися до релігії як до джерела підтримки та відповідей на свої запитання, якщо не отримують цього від рідних;
  8. емоційна відданість — дитина може виявляти надзвичайну гордість та відданість, якщо її батько служить на передовій. Вона виражатиме це у своїх словах, діях, а також у шануванні та наслідуванні військового способу життя;
  9. депресія — будуть поводитись агресивно та відмовлятися сприймати все навколо. Це тому, що дитина боїться втратити те, що її дороге. В таких випадках варто говорити з нею відкрито та допомогти їй відновлювати соціальні зв’язки;
  10. аутоагресія — у віці від 14 до 18 років може проявлятись небезпечна поведінка з суїцидальними думками. Прояви аутоагресії та реакції, схожі на дорослі, також можуть мати місце. Адже вони теж бояться втратити все, що в них є: життя, родина, домівка, друзі. Діти такого віку можуть радикально сприймати те, що навколо.

Психологічна допомога дітям: поради

Світ маленьких дітей дуже егоцентричний, тож у випадках, якщо батька чи матері немає поруч, дитина може подумати, що її спеціально покинули, розповіли в Міністерстві охорони здоров’я України.

Читати більше новин в Telegram

Важливо постійно повторювати, що її люблять, що вона нічого поганого не зробила. Спробуйте проговорювати, що тата немає поряд, тому що в країні війна. Також варто частіше обіймати дитину та розмовляти з нею про її почуття — дітям важливо озвучувати свої емоції.

Пояснюючи ситуацію в країні, важливо бути чесним із дитиною та не обіцяти того, що ви не можете виконати. Наприклад, що війна закінчиться скоро, тато/мама невдовзі повернеться. При цьому не потрібно давати зайві, важкі деталі чи проговорювати найгірші сценарії, щоб підготувати до можливої втрати. З усіма негараздами потрібно справлятися у міру їхнього виникнення.

«Дуже важливо будь-яку емоційну напругу перетворити на дію, щоб прибрати відчуття безпорадності, наприклад, запропонувати зробити щось для батька/матері: приготувати їхню улюблену страву, сфотографувати або й записати весь процес на відео і надіслати їм, намалювати картину, зробити якийсь виріб. За можливості потрібно підтримувати телефонний або відеозв’язок батьків з дитиною. Можна робити це щодня або раз на тиждень. Головне не кількість, а якість. Домовтеся про дні та час для такого зв’язку», — пояснили у МОЗ.

З підлітками тато або мама можуть домовитися, що вони подивляться один і той самий фільм, читатимуть по розділу з однієї книжки, а потім обговорюватимуть їх. Якщо відеодзвінки та дзвінки проводити важко, можна записувати відео. Це дозволяє дитині зосередитися на тому, що один із них робить зараз, а не на тому, що вони зараз далеко.

Раніше Заборона розповідала про те, з чим стикаються біженці, які повернулися в Україну. Як налагодити перервані зв’язки та стосунки, а також наскільки треба бути обережними з дітьми та підлітками.

Читати більше новин в Telegram

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій