Читаєте зараз
Зміни клімату змушують нас нервувати. Розповідаємо, що таке кліматична тривога та як з нею борються у світі

Зміни клімату змушують нас нервувати. Розповідаємо, що таке кліматична тривога та як з нею борються у світі

Anastasiia Opryshchenko

Якщо ви відчуваєте безнадійність щоразу, коли думаєте чи читаєте про зміни клімату, ви переживаєте кліматичну тривогу. Близько половини молодих людей у світі перебувають у серйозному стресі через зміни клімату та бездіяльність держав щодо цього. Заборона розповідає, як зміни клімату впливають на психічне здоров’я та що можна зробити, аби покращити стан речей.


Що таке кліматична тривога?

Кліматична тривога або екологічна тривога — це стрес, спровокований занепокоєнням, почуттям страху чи напруженням через зміни клімату. Цей стан не є психічним розладом, однак він може спричинити такі симптоми:

  • напади паніки;
  • втрату апетиту;
  • дратівливість;
  • слабкість; 
  • безсоння.

Зміна клімату — це реальна загроза, і тому хвилюватись та боятися її наслідків нормально. Занепокоєння щодо клімату часто супроводжується почуттями горя, гніву, провини та сорому, що можуть впливати на настрій, поведінку та мислення і навіть призвести до суїцидів.

Чотири роки тому 60-річний Девід Бакел, адвокат із цивільних прав, облився бензином і вчинив самопідпал у нью-йоркському парку. Перед цим Бакел розіслав електронною поштою у ЗМІ двосторінкову записку, в якій говорилося, що його смерть від викопного палива зображає те, що світ робить з собою.

Кліматичну тривогу набагато сильніше відчуває молодь, кліматологи та активісти, які більше за інших натрапляють на інформацію про загрозу і тому можуть потребувати психологічної підтримки. За даними глобального дослідження того, як кліматична тривога впливає на молодих людей у ​​всьому світі, четверо з десяти респондентів не наважуються заводити дітей через кліматичну кризу і непокояться, що уряди роблять замало для запобігання кліматичній катастрофі.

Шведська активістка з боротьби зі зміною клімату Ґрета Тунберґ переживала всі ці симптоми вже в 11 років. Дівчину вразило те, як мало уваги дорослі звертають на зміни клімату. Вона переймалася, що через недбалість держави у цьому питанні не матиме майбутнього. Через спровоковану кліматичною тривогою депресію Тунберґ перестала їсти і часто непритомніла.

На посилення тривоги працює й слабкість колективної реакції — чимало людей поводяться так, ніби кліматичної загрози не існує, і це різко контрастує з негативними процесами, що відбуваються з довкіллям просто зараз.

Чому не всі переймаються через зміни клімату?

Кілька гіпотез щодо цього мають дослідники та екопсихологи Національного інституту охорони здоров’я США.

Перша з них полягає у тому, що тема екології часто зникає з поля зору, тому масштаб проблеми може не здаватися людям загрозою. А оскільки люди розвинули здатність реагувати на негайні та видимі типи загроз, низька увага до кліматичних змін призводить до емоційного відсторонення від проблеми.

Крім того, є соціальна дилема між колективним та індивідуальним інтересом у збереженні довкілля. З одного боку, зміна клімату стосується кожного з нас, з іншого — встановлювати правила й норми щодо покращення екологічних умов мають уряди країн. Тут можна провести аналогію з пандемією COVID-19: вирішальним чинником у боротьбі з вірусом стала соціальна згуртованість та колективне бажання покращити ситуацію. Уряди країн ввели правила, і більшість людей їх підтримала. Це сформувало систему довіри між владою та населенням, тож кожен міг відігравати свою роль у колективних зусиллях.

Окрема проблема — відсторонення суспільства від природи. На цьому часто наполягають екопсихологи, мовляв, люди настільки відірвані від природи, що не відчувають потреби у її захисті чи не розуміють, як можуть зарадити. Возз’єднання з природою — це умова для покращення психічного здоров’я та створення емоційного зв’язку між людством і екологією, яку варто оберігати. Наприклад, можна висаджувати дерева, або замість купування овочів спробувати виростити їх самим. Перебування на природі та догляд за парковими зонами в межах міста теж позитивно впливають на психічне здоров’я.

Що робити, якщо у вас кліматична тривога?

Важливо зосередитись на тому, що ви можете контролювати. По-перше, треба зрозуміти, що ви не самі. Є безліч груп, до яких можна долучитися, аби захищати екологію. В Україні це, зокрема, філія руху Fridays for Future, яку започаткувала вже згадана Ґрета Тунберґ, а також громадська організація «Екодія», що силами експертів та активістів зберігає довкілля в Україні.

По-друге, якщо ви відчуваєте розчарування через брак заходів для розв’язання проблеми змін клімату, можна починати з малих, але важливих кроків:

  • використовуйте багаторазовий посуд замість пластикового чи паперового;
  • відмовляйтесь від пластикових пакетів;
  • купіть енергоощадні лампочки та водоощадну насадку для душу;
  • користуйтесь громадським транспортом чи автопарком;
  • купляйте менше нового одягу — обирайте вінтажні речі або ті, яким дали нове життя через ресайклінг.

Коли тривога та занепокоєння про клімат заважають жити, важливо також подбати про себе. Звернення до звичайного психолога може допомогти вам впоратися зі стресом.

Водночас варто давати собі відпочинок від новин про глобальні природні зміни і не концентруватися лише на негативних аспектах стану екології. Так, наприклад, американська вчена в галузі сталого розвитку Алайна Вуд розповідає про останні позитивні зміни в кліматі на свою 300-тисячну аудиторію у TikTok. Одна з таких новин — відкриття ферменту, що розщеплює пластик менш ніж за 24 години.

Суспільство дійсно може зупинити кліматичні зміни?

Так. Вже зараз активісти, екологи, вчені та звичайні громадяни вживають необхідних заходів для зменшення викидів вуглецю, які, зокрема, провокують появу озонових дір. Крім Паризьких домовленостей щодо вуглецю, є ініціативна команда Planetary Technologies, яка поставила за мету видалити 1 мільярд тонн вуглецю з атмосфери до 2045 року та виграла на цю ідею приз Ілона Маска в 1 мільйон доларів. 

Planetary Technologies розробила платформу для прискореного перетворення вуглецю Accelerated Carbon Transition (ACT). Їхня технологія дозволяє видаляти вуглець з атмосфери та постійно зберігати його, а також виробляти зелений водень і метали для акумуляторів, які замінюють викопне паливо. 

Платформа ACT зменшує підкислення океану, транспортуючи лужні матеріали на поверхню океану, що дозволяє переробити надлишковий вуглець, який поглинається у вигляді іонів бікарбонату та карбонату в морській воді. Окрім перероблення вуглецю, це поліпшує кислотно-лужний баланс у світовому океані, що зберігає життя багатьом морським видам.

На зменшення вуглецю також працюють ліси водоростей — ці океанічні ферми екологічно безпечні і, зокрема, здатні відновити уражені кліматичними змінами екосистеми. Такі водорості не вимагають прісної води, добрив, пестицидів чи орних земель для вирощування. Вони використовують живильні речовини з океану і швидко ростуть, поглинаючи вуглець в процесі фотосинтезу.

Ще один приклад — використання безпілотних літальних апаратів для відновлення лісів у постраждалих від пожеж районах. Застосовуючи спеціальні технології та добрива, компанія Flash Forest пророщує насіння, яке потім за допомогою дронів висаджують на великих територіях. Завдяки компактному розміру дронів зменшуються викиди та заощаджується енергія, потрібна для транспортування насіння на значні відстані.

Звичайно, кожна така ініціатива потребує часу на втілення, але результати можна побачити вже зараз. Останні дослідження вчених із NASA показують, що озонова діра, через яку Земля піддавалася глобальному потеплінню, зменшилася — можливо, озоновий шар навколо нашої планети з часом відновиться. 

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій