СБУ каже, що допомагала нищити Харків: суддя пояснив, чому Дар’ю Кригіну випустили

• Наприкінці квітня 2022 року СБУ затримала дівчину за підозрою у коригуванні російської артилерії по Харкову та позиціях ЗСУ.
• Більше ніж пів року Кригіна перебувала під вартою у СІЗО.
• Дзержинський райсуд Харкова 22 грудня змінив запобіжний захід, залишивши жінку під вартою, але з правом на вихід під заставу. Цим правом вона й скористалася.

Суд має право змінити запобіжний захід Дар’ї Кригіній, адже тримання під вартою застосовується для запобігання впливу підозрюваного на слідство, свідків, потерпілих тощо. Тож захист, ймовірно, довів, що впливу підозрювана не має. Крім того, відповідно до європейської практики, якої дотримується і Україна, тяжкість обвинувачення не може бути єдиним аргументом для тримання під вартою.

Заборона розповідає про правомірність рішення суду щодо затриманої за підозрою у шпигунстві.

Як СБУ затримала Кригіну

Служба безпеки України затримала жінку 21 квітня 2022 року. За інформацією спецслужбовців, вона працювала на РФ.

Кригіна народилася на Луганщині, навчалася у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого в Харкові. Після закінчення вишу у 2015 році переїхала на територію тимчасового окупованого Луганська, де працювала у маркетинговій агенції. Часто їздила до анексованого Криму та Росії. Незадовго до початку повномасштабного вторгнення Кригіна повернулася до Харкова.

«Оперативники встановили, що 29-річна українка прибула до Харківської області з тимчасово окупованої території України. За завданням куратора вона встановлювала координати розташування військової та критичної інфраструктури міста, а також місця дислокації сил і підрозділів ЗСУ та Нацгвардії України. Зокрема, допомогла ворогу скоригувати вогонь по освітніх, медичних, торговельних об’єктах та житлових кварталах у центрі міста. Внаслідок обстрілів є загиблі та поранені», — заявили в СБУ.

У квартирі, де жила Кригіна, були проведені обшуки. Там правоохоронці знайшли засоби зв’язку з представниками спецслужб РФ, а також значну суму у російських рублях.

Жінці повідомили про підозру за третьою частиною статті 114-2  — шпигунство. Санкції статті передбачають від восьми до 12 років за ґратами.

Підозрювану у коригуванні ударів по Харкову випустили з СІЗО 

Після затримання Кригіна перебувала під вартою у СІЗО, але 22 грудня 2022 року Дзержинський районний суд Харкова дозволив їй вийти під заставу у 496 200 гривень, йдеться в ухвалі органу. 

«На засіданні суддя Рибальченко Л.М. вирішила не підтримувати як прокурора, який просив залишити Кригіну під вартою, так і адвокатів підозрюваної, які просили відпустити під цілодобовий домашній арешт з електронним браслетом», — пише ZMINA.

Кригіна, за словами речника обласної прокуратури Дмитра Чубенка, вийшла з СІЗО вже наступного дня після засідання. Нині не відомо, де саме перебуває жінка. Прокуратура подала апеляцію, аби підозрювану знову відправили до слідчого ізолятора. Водночас ходить інформація, що підозрювану нібито чи то залишено під вартою, чи то повернуто під варто.

Справу Кригіної, за даними ХАК, вже передали до суду, і вона набула статусу обвинуваченої.

Справа Дар’ї Кригіної: пояснення судді

У суду були підстави для ухвалення рішення про заставу, пояснює інший суддя.

Кригіну взяли під варту без можливості внесення застави у червні 2022 року. Запобіжний захід, за процедурою, не може бути встановлено більше, ніж на 60 днів, тож його вже кілька разів продовжували, щоразу — без права на заставу.

Кожного разу, за словами судді, прокуратура відправляє суду клопотання про його продовження. Суд перевіряє, чи існують і досі ризики, на які прокурор посилався при обранні цього заходу вперше. Тож останній має щоразу доводити, що більш м’який запобіжний захід не може забезпечити належної поведінки підозрюваної чи обвинуваченої.

«Метою запобіжних заходів є аж ніяк не покарання особи (як її можна карати, якщо вину її ще не доведено?), а запобігання впливу особи на слідство, на свідків, на потерпілих, недопущення знищення нею доказів, втечі врешті-решт. Очевидно, захистом було доведено, що вказані ризики за цей час знизилися, а слідство майже закінчено і підозрювана вже не зможе вплинути на його перебіг. Тому суд не випустив її з-під варти, а навпаки, продовжив її перебування під вартою. Однак дозволив заставу, після внесення якої підозрювану може бути звільнено з тюрми до суду», — пояснив експерт.

Крім того, відповідно до Європейської конвенції з прав людини і численних рішень Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не може бути єдиним аргументом для тримання під вартою — мають бути доведені й інші ризики.

«В Україні навіть мразь користується всіма правами, визначеними законом для порядних людей. А закон каже, що, по-перше, особа вважається невинуватою, поки її вину не доведено у встановленому законом порядку, а по-друге, запобіжний захід не є покаранням. До покарання ще досить далеко, майте терпіння», — резюмував суддя. 

Раніше Заборона розповідала про судову справу на Рівненщині щодо нецензурних вигуків підлітка на шкільній лінійці. Процес викликав чималий резонанс, більшою мірою через помилкове трактування ситуації у ЗМІ.