Всі кажуть, що офшори — це погано. Пояснюємо, чи це справді так і як з цим боротися | Заборона
Читаєте зараз
Всі кажуть, що офшори — це погано. Пояснюємо, чи це справді так і як з цим боротися

Всі кажуть, що офшори — це погано. Пояснюємо, чи це справді так і як з цим боротися

Через офшори світова економіка щороку втрачає до $20 трлн, а російські компанії, зареєстровані в офшорних зонах, повертаються на український ринок в обхід санкцій. Разом із економісткою Центру економічної стратегії Дарією Михайлишиною розповідаємо, як в Україні зараз борються з офшорними грошима та чому закриття офшорів — це питання часу.

Що таке офшори та як вони працюють?

Офшорами називають компанії, зареєстровані не в тій країні, де вони працюють, а в одній з офшорних зон. Це понад сотня країн та частин держав, де діє інше законодавство, податки на прибуток значно нижчі, і можна приховати справжнього власника. Фактично компанія може бути зареєстрована на Кіпрі, але всі свої справи вестиме в Україні — не сплачуючи тут податків та не розкриваючи карт, кому вона належить. 

В офшорних зонах інше, зручніше, законодавство, ніж у тих країнах, де зареєстровані компанії — тож власники фактично можуть обрати, за якими законами жити, якщо закони власної країни їх не влаштовують.

В Україні головна причина реєстрації компаній в офшорах — не податки, пояснює економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина. Основна перевага офшорів — це майже нульова ймовірність простежити, хто є справжнім власником компанії чи кінцевим бенефіціаром. 

«Структура власності в офшорах не дуже прозора, тож ви можете зареєструвати компанію на Кіпрі на директора-кіпріота, і важко буде простежити, хто насправді власник», — пояснює економістка.

Кому вигідно виводити гроші через офшори?

Великим компаніям, які хочуть платити менше податків, приховати своїх власників або захистити бізнес від нестабільної економіки чи навіть рейдерства. Крім того, в більшості офшорів не треба регулярно звітувати про свої фінанси. Податки залежать від місцевого законодавства. Податку на прибуток може не бути взагалі (щороку треба буде платити лише фіксовану суму від кількасот до кількох тисяч доларів), або ж прибуток може бути близько 9—12 %.

Також, пояснює Дарія Михайлишина, офшори стають дуже вигідними для російських компаній: «Фактично це можливість сховатися та працювати в Україні, незважаючи на санкції».

Центр економічної стратегії досліджував вплив російського бізнесу на українську економіку — і виявив, що саме через офшори компанії з РФ заходять у сектори критичної інфраструктури та економіки. Йдеться переважно про сектор енергетики, банківську сферу, металургію та телекомунікації. За словами дослідниці, щонайменше у двох із трьох великих мобільних операторів є частка РФ. «Часто це означає, що, якщо Росія контролює велику частку ринку, вона (у разі потреби або за сигналом з боку її керівництва) може заблокувати роботу цих секторів», — коментувала Дарія Михайлишина. 

Аби оцінити масштаб, під час дослідження зважали на частку ВВП, частку загальних інвестицій, бази даних. Так, рівень російських інвестицій, зокрема через офшори, становив близько 6—7 % від ВВП. Це вдвічі більше, ніж частка без офшорів.

Це працює так, пояснює економістка: російські власники нібито продають свої компанії комусь іншому, хоча по факту нічого не змінюється. Так було із мережею автозаправних станцій — замість «Лукойл» і ТNK з’явилася мережа Аmic, власники якої буцімто австрійці.

Які країни називають офшорними?

Загалом їх можна розбити на кілька груп. Британський журналіст і автор книги «Острови скарбів. Податкові гавані та люди, що обікрали світ» Ніколас Шаксон виокремлює чотири такі групи, пише Hromadske.

По-перше, це так звані традиційні європейські офшори: Швейцарія, Люксембург, Ліхтенштейн, Монако, Кіпр, Велика Британія, Нідерланди та інші. По-друге, острови, де працюють залишки англійського законодавства (острови колишньої Британської імперії). Саме на цих островах зосереджено близько половини світових офшорів: Кариби, Бермуди, острови в Гібралтарі, Джерсі та інші. По-третє, це американські офшори (наприклад, Панама). Серед українських компаній найпопулярніше місце для офшорів — це Кіпр. На другому й третьому місцях — Туреччина і Молдова, а в десятку входять також Беліз, Сейшели, Панама, Швейцарія, Узбекистан, Сент-Кіттс і Невіс та Маршаллові Острови.

Нагору