• Аферисти в соцмережах відстежують активність українців, які шукають інформацію про зниклих безвісти або полонених родичів.
• Далі зловмисники намагаються дізнатися у цих людей персональні дані, зокрема і військовослужбовців.
• Є декілька способів, як не потрапили до пастки зловмисників.

Інтернет-шахраї використовують вразливий емоційний стан українців, близькі люди яких перебувають у неволі. Так виманюють інформацію про банківські рахунки, світлини документів тощо. Для цього аферисти видають себе за впливових осіб, якими не є насправді.

Заборона розповідає про способи вберегтися від шахраїв.

Псевдоволонтери та фейкові журналісти: шахрайські схеми 

Зловмисники відстежують у соцмережах публічні повідомлення людей, які шукають інформацію про своїх зниклих безвісти або полонених у РФ родичів. Потім вони намагаються зв’язатися з рідними військових та цивільних в’язнів. Однак видають себе за когось іншого, кажуть у Нацполіції України.

Аферисти можуть представлятися волонтерами, журналістами, представниками державних органів України або Росії. Вони обіцяють посприяти звільненню полонених, організувати телефонну розмову з близькою людиною або надати інформацію про неї.

«Зловмисники користуються вразливим емоційним станом родичів та близьких [полонених], вводячи в оману та виманюючи персональні дані. Для досягнення власних цілей вони випитують конфіденційну інформацію: персональні та контактні дані військових, зокрема ПІБ, найменування військової частини/підрозділу, військове звання, статус військового, а також інформацію про банківські картки, фото документів тощо», — наголошує омбудсмен Дмитро Лубінець.

Є декілька методів, як вберегтися від такого виду шахрайства:

• перевіряти джерела інформації. Завжди з’ясовуйте, хто саме звертається до вас із пропозицією допомоги. Переглядайте дані на офіційних сайтах держустанов або перевірених організацій, які сфокусовані на питаннях звільнення військовополонених;
• захищати особисті дані. Ніколи не передавайте конфіденційні дані незнайомцям. Уникайте розкриття персональної інформації у соціальних мережах, навіть у приватних повідомленнях;
• піддавати критиці сумнівні пропозиції. Будьте обережними з будь-якими фінансовими угодами, пов’язаними з визволенням чи допомогою. Пам’ятайте, що держоргани та офіційні волонтерські організації не вимагають оплату за надання інформації чи допомогу;
• звертатися до правоохоронців. Якщо ви підозрюєте, що стали жертвою онлайн-шахрайства, негайно звертайтеся до кіберполіції за посиланням.

Родич потрапив у полон РФ: що робити

Щоб надати правоохоронцям інформацію про те, що близька людина у полоні та здати біологічні зразки ДНК-профілю, варто зателефонувати за номерами на офіційному сайті Національної поліції. Там можна знайти й алгоритм дій на випадок, якщо потерпіла людина зникла або перебуває у полоні.

А для надійної та безпечної допомоги у пошуку зниклих безвісти, також з питань обміну військовополонених, повернення ув’язнених, депортованих і примусово переміщених цивільних дорослих і дітей радять звертатися до Офісу Омбудсмана. Це можна зробити:

• зателефонувавши за номерами: 0800501720 чи 0442997408;
• написавши на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua;
• звернувшись офлайн через громадську приймальню за адресою: м. Київ, вул. Інститутська, 21/8.

Раніше Заборона розповідала про програму грошової допомоги для сімей українців у російському полоні. Їхні родичі мають право на виплату за кожен рік ув’язнення полоненого.