Читаєте зараз
Шалена втома на місяці. Названо фактори, що роблять постковідне життя нестерпним

Шалена втома на місяці. Названо фактори, що роблять постковідне життя нестерпним

Markiian Oliiarnyk
дівчина у масці
  • Деякі люди після одужання від COVID-19 продовжують протягом місяців відчувати неприємні симптоми інфекції.
  • Вчені з’ясували, що до цього призводять чотири фактори.
  • Також стало зрозуміло, як ризик появи постковідних симптомів пов’язаний з розвитком антитіл, що виробляються при COVID-19.

Вчені нарешті зрозуміли причини, чому деякі люди після одужання від коронавірусу продовжують відчувати неприємні симптоми інфекції. Як з’ясувалося, на це впливають доволі розповсюджені фактори. Окрім того, виявилося, що у людей, які схильні до довгострокових наслідків коронавірусу, антитіла проти нього виробляються слабше. Це означає, що такі люди більш схильні до повторного захворювання та ускладнень при COVID-19.

Заборона розповідає про дослідження вчених щодо причин виникнення постковідних симптомів.


Довгострокові наслідки COVID-19: ключові фактори

Група з понад 50 вчених з різних країн з’ясувала, чому деякі люди після одужання від COVID-19 продовжують протягом тижнів, а то і місяців відчувати деякі його симптоми. Згідно з дослідженням, опублікованим 24 січня у науковому журналі Cell, з такими проблемами стикаються в середньому від 31% до 69% усіх людей, що хворіють на коронавірус:

  • сильна втома;
  • біль у м’язах;
  • ускладнене дихання;
  • втрата пам’яті;
  • втрата нюху;
  • психічні розлади та інші виснажливі постковідні наслідки. 

Це явище називається Post-acute sequelae of COVID-19 (PASC) або ж довгострокові наслідки коронавірусної хвороби. У дослідженні взяло участь 309 пацієнтів з коронавірусом, за якими лікарі спостерігали протягом двох-трьох місяців після отримання позитивного тесту. 

Вчені склали список з 20 найбільш поширених симптомів, серед яких пацієнти й обирали стан свого самопочуття протягом досліджуваного періоду. З піддослідної групи близько 37% пацієнтів повідомили про те, що відчували три або більше постковідних симптомів протягом кількох місяців після зараження, близько 24% повідомили про один або два симптоми, а 39% заявили, що жодних симптомів не було після одужання.

Згідно з результатами дослідження, на ризик появи довгострокових постковідних симптомів впливають чотири фактори:

  • наявність цукрового діабету другого типу;
  • реактивація вірусу Епштейна-Барра;
  • велика кількість РНК коронавірусу у крові;
  • наявність аутоантитіл, що атакують власний організм.

Серед пацієнтів, у яких спостерігалося три і більше симптомів після одужання, 95% мали один або більше зі встановлених факторів ризику. Найбільш впливовим фактором виявилася наявність в організмі аутоантитіл. Примітно, що у жінок серед посковідних наслідків переважають неврологічні розлади, а у пацієнтів з серцевими захворюваннями частіше на тривалий час зникають нюх і смак.

«Я вважаю, що це дослідження підкреслює важливість проведення обстежень на ранніх стадіях захворювання, щоб зрозуміти, як лікувати пацієнтів, навіть якщо ми ще не знаємо, як використовувати всю цю інформацію», — розповів співавтор дослідження і президент Інституту системної біології США Джим Хіт.

Вчені зазначають, що повністю покладатися на результати цього дослідження не варто, оскільки воно проводилося на надто малій групі пацієнтів, до того ж деякі з них страждали від різного роду хронічних захворювань.

Довгострокові наслідки COVID-19: вплив антитіл 

Згідно з даними іншого дослідження, опублікованого 25 січня у Nature Comminucations, виявлено специфічну сигнатуру антитіл, пов’язану з довгостроковими наслідками COVID-19.

У дослідженні взяло участь 175 пацієнтів, інфікованих коронавірусом, і 40 учасників контрольної групи. Вчені спочатку аналізували рівень антитіл на початку захворювання. А потім, протягом року, спостерігали за піддослідними, збираючи додаткові зразки крові на шостий та 12-й місяць після виявлення COVID-19.

Після зараження коронавірусом у крові починають розвиватися два типи антитіл: імуноглобуліни IgM і IgG. Першим різко підвищується рівень IgM, який допомагає боротися з вірусом одразу після зараження. Далі підвищується рівень IgG, який забезпечує довготривалий імунітет від SARS-CoV-2.

При порівнянні зразків крові вчені виявили, що пацієнти, у яких спостерігалися довгострокові наслідки COVID-19, як правило, мали нижчі показники IgM на початку інфекції та нижчий рівень антитіл під назвою IgG3 через шість та 12 місяців після зараження, ніж у тих, хто не мав тривалих симптомів.

Дослідники з’ясували, що ці показники антитіл разом з іншими супутніми факторами на кшталт бронхіальної астми чи віку учасника пов’язані з ризиками появи довгострокових наслідків після COVID-19. А це, своєю чергою, означає, що люди, у яких виробляється менше антитіл, більш схильні до повторного захворювання та складного перебігу хвороби.

«Загалом ми думаємо, що наші висновки та ідентифікація сигнатур імуноглобуліну допоможуть ранньому виявленню пацієнтів, які мають підвищений ризик розвитку довгострокових симптомів COVID-19, що, своєю чергою, полегшить розуміння та, зрештою, цілеспрямоване лікування наслідків коронавірусу», — розповідає один з авторів дослідження, професор Університетської лікарні Цюриха Онур Бойман.

Раніше Заборона розповідала про те, як вчені з Південної Кореї розробили спеціальний біосенсор для виявлення коронавірусу, який показує таку саму точність як і ПЛР-тест, але набагато швидше.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору