Протести у Тбілісі: що чекає на Грузію після відкликання закону про «іноагентів». Розбір Заборони

Масштабні протести у Грузії спалахнули 7 березня 2023 року на тлі ухвалення у першому читанні закону про «іноагентів». В центрі Тбілісі кілька днів поспіль відбувалося протистояння пікетувальників та силовиків (громадян розганяли водометами та сльозогінним газом), що зрештою закінчилося відкликанням закону з парламенту. Заборона розповідає, яким чином неухвалений закон міг обмежити громадянську свободу та роботу ЗМІ в країні та чого варто очікувати від партії влади «Грузинська мрія» далі.

Від бійок у парламенті до масових протестів

Законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», також відомий як закон про «іноагентів», в грузинському парламенті зареєстрували в лютому 2023 року. Ініціювала його партія «Сила народу», яку заснували вихідці з владної партії «Грузинська мрія». 20 лютого журналісти прийшли до парламенту та виступили з галсом «Ні російському закону!», звертаючи увагу на його схожість з аналогічною нормою російського законодавства.

Відповідно до положень цього документа, грузинським ЗМІ та громадським організаціям, що отримують більш ніж 20% фінансування з-за кордону, надаватимуть статус «агентів іноземного впливу». Організації, які підпадають під це визначення, мають щороку подавати фінансову декларацію. Тому, хто спробує ухилитися від реєстрації або не подасть декларацію, загрожуватиме штраф розміром 25 тисяч ларі (близько 9,5 тисяч доларів) для юридичних осіб або кримінальна відповідальність та позбавлення волі на термін до 5 років для фізичних осіб.

За словами спікера грузинського парламенту Шалви Папуашвілі, мета цього законопроєкту — «забезпечити прозорість зовнішнього фінансування». А голова партії «Сила народу» Міхаїл Кавелашвілі запевняв, що основні положення були запозичені з закону США про реєстрацію іноземних агентів. 

«У нас була дискусія щодо того, наскільки наша ініціатива відповідає американському закону. Ми нікого ні в чому не обмежуємо, навпаки — говоримо про демократію та прозорість», — прокоментував Кавелашвілі. 

Натомість в Державному департаменті США заяву з боку партії «Сила народу» спростували: «Твердження про те, що цей законопроєкт заснований на законі США про реєстрацію іноземних агентів, є свідомо хибними. Цей законопроєкт, схоже, заснований на аналогічному російському та угорському законодавстві. Запропонований закон заглушить незалежний голос громадян Грузії, які прагнуть створити краще майбутнє для свого суспільства. Ми вважаємо, що такий закон створить потенційну загрозу євроатлантичній інтеграції Грузії», — заявив представник Держдепу США Нед Прайс.

Втім, у пояснювальній записці до закону співавтори вказали, що законопроєкт буцімто не суперечить законодавству ЄС. Однак лідери ЄС також розкритикували скандальний документ. Зокрема, глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що законопроєкт про «іноагентів» несумісний з цінностями ЄС та суперечить меті Грузії щодо вступу в Євросоюз.

Закон про «іноагентів» став би перепоною для Грузії на шляху до євроінтеграції — також зауважує в розмові з Забороною глава опозиційної фракції в парламенті «Єдиний національний рух» Хатія Деканоїдзе. На її думку, протестувальники вийшли відстоювати своє європейське майбутнє, а не слідувати за рішеннями політиків, які ухвалюють проросійські закони, адже 7 березня проти законопроєкту виступили не тільки громадяни країни, а й частина депутатів.

Те, що закон суперечить всім європейським нормам і має на меті лише обмежити права та свободи громадян і засобів масової інформації в країні, стверджує і колишній міністр закордонних справ Грузії та співзасновник «Асоціації реформ Грузії» Сергі Капанадзе.

Росія — зручний партнер

Парламентську більшість у Грузії складає партія «Грузинська мрія», яку очолює олігарх та премʼєр-міністр Грузії 2011–2012 років Бідзіна Іванішвілі. Партія перемогла на парламентських виборах у 2012 році. Опозиційна йому Деканоїдзе вважає, що Іванішвілі та його політична сила давно та відкрито заграють з Москвою.

«“Грузинська мрія” — це владна партія проросійського олігарха Іванішвілі, який заробив свої статки на початку 1990-х у Росії. Потім він переміг на виборах у Грузії у 2012 році й з того часу поступово веде антизахідну істерію. Я давно вважаю, що Іванішвілі став серйозною загрозою для грузинської демократії та безпеки», — говорить депутатка.

Про політичні вподобання провладної більшості свідчить не тільки останній скандальний закон, а й позиція влади Грузії щодо російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. Грузинська влада не підтримала західні санкції проти Росії та з початком мобілізації у РФ надавала прихисток чоловікам, які хотіли уникнути участі у війні проти України.

Деканоїдзе вважає, що такими діями чинна влада Грузії демонструє, що не готова вберегти Україну як стратегічного партнера. Вона також називає риторику «Грузинської мрії» антиєвропейською і такою, що підіграє офіційній Москві: «Іванішвілі думає, що єдиний спосіб зберегти владу — це грати за правилами Путіна, тому веде пропаганду і грає на страхах людей, як російські медіа. Основний меседж — якщо Грузія підтримає західну політику чи підтримає Україну, у Тбілісі будуть проблеми з Москвою. Тим самим [партія влади] залякує людей війною».

На думку Капанадзе, такий політичний курс зараз найбільш вигідний для «Грузинської мрії» та її очільника: «Для Іванішвілі Росія — це, можна сказати, зручний партнер, [там] не вимагають демократії та підсилення різних інституцій, там вимагають лише лояльності».

Що чекає на Грузію в майбутньому?

Політичні діячі, з якими поспілкувалася Заборона, сходяться на думці, що під час майбутніх парламентських виборів 2024 року «Грузинська мрія» не матиме активної підтримки, адже переважна більшість громадян, особливо молодь, що активно виступила проти закону про «іноагентів», хоче європейського майбутнього.

«Підтримка “Грузинської мрії” серед громадян дуже сильно впала з огляду на останні події. Я думаю, що народ Грузії вже зробив свій вибір», — підкреслює Хатія Деканоїдзе.

Восени цього року Єврокомісія має оприлюднити рішення з приводу статусу Грузії як кандида на вступ до ЄС. Для цього в країні мають провести низку демократичних реформ, зокрема виконати 12 пунктів, на яких наголосив Захід. Серед них — деолігархізація, зміна виборчого законодавства та створення плюралізму ЗМІ.

Крім того, Європейський союз наголошує на подоланні політичної поляризації, забезпеченні співпраці політичних партій та реформуванні судів і виборчої системи. До вимог Заходу також належить забезпечення повноцінного та незалежного функціонування всіх державних інститутів та усунення впливу особистих інтересів на економічне, політичне та суспільне життя з боку політичних діячів.

«Минулого року ми не отримали статус кандидата в Євросоюз через дві причини. Перша з них — те, як влада Грузії позиціювала себе стосовно війни в Україні. На жаль, ми не надали необхідної підтримки Україні. Другий чинник — це антидемократичні кроки, наприклад, оцей останній закон про “іноагентів”», — наголошує Сергій Капанадзе.

У своїй заяві президентка Грузії Саломе Зурабішвілі також розкритикувала закон та заявила, що він абсолютно неприйнятний, оскільки «має на меті віддалити країну від Європи».

Після відкликання скандального закону партії «Грузинська мрія», «Сила народу» та парламентська більшість виступили зі спільною заявою, що не збираються остаточно відмовлятися від ініціативи. Політичні сили зауважили, що чекатимуть, «коли спаде емоційна напруга у суспільстві» та пояснять громадськості, «для чого був законопроєкт і чому важливо було забезпечити прозорість іноземного впливу в країні».