Дотиснули, але не до кінця: головне про мітинги у Грузії 7-8 березня

• Парламент Грузії 7 березня ухвалив у першому читанні закон про іноагентів. Документ пропонував зобов’язати деякі неурядові та медійні організації оголосити себе іноагентами.
• Десятки тисяч людей зібралися біля будівлі парламенту з вимогою його скасувати. Поліція застосовувала проти них водомети та сльозогінний газ.
• Подібний документ діє у Росії. Впродовж 11 років його доповнювали, зробивши в рази жорсткішим. 

Влада Грузії за три дні встигла ухвалити і відкликати (але не відмовитися від ідеї) з парламенту скандальний законопроєкт, який призвів до багатотисячних мітингів. Документ фактично перекреслив би можливість для країни вступити у Євросоюз, а також поставило під загрозу низку основоположних прав громадян. 

Заборона розповідає про грузинський та аналогічний російський законопроєкти, а також про самі протести.

Грузинська влада відкликала законопроєкт про іноагентів  

Документ «Про прозорість фінансування зовнішнього впливу», який коротко називають законом про іноагентів, було ухвалено у першому читанні 7 березня 2023 року, пише BBC.

Він зобов’язує неурядові та медійні організації, які отримують понад 20% свого фінансування з-за кордону,  зареєструватися у спеціальному реєстрі, тобто фактично оголосити себе іноземними агентами. Інакше загрожує великий штраф або тюремне ув’язнення строком на п’ять років.

Проти законопроєкту виступила опозиція. Вона заявляє, що документ має на меті придушення інакомислення та становить загрозу для демократії. Крім того, він нібито підготовлений за російським зразком — все це означає відхилення від євроінтеграційного курсу країни.

Такі думки підтверджують представники ЄС та США:

• представник Держдепу США Нед Прайс вважає, що проєкт стане величезною невдачею і вдарить по правах народу Грузії;
• верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель попередив, що законопроєкт несумісний із цінностями та стандартами ЄС.

9 березня 2023 року закон відкликали з парламенту.

«Ми бачимо, що законопроєкт викликав розбіжності у суспільстві. Машина брехні змогла негативно представити документ і ввести в оману певну частину громадськості. На нього наклеїли брехливий ярлик російського закону, а ухвалення в першому читанні в очах частини громадськості було представлено як відступ від європейського курсу», — йдеться у спільній заяві керівної партії країни «Грузинська мрія» та руху «Сили народу», які утворюють парламентську більшість.

При цьому вони зазначили, що не відмовляються від документа остаточно. 

«Коли емоційний фон спаде, ми краще пояснимо суспільству, для чого був законопроєкт і чому важливо було забезпечити прозорість іноземного впливу в нашій країні. Для цього ми розпочнемо зустрічі з населенням і донесемо до широкої громадськості правду про кожну деталь справи, — заявили представники партій.

Протести у Грузії 7-8 березня

Після ухвалення документа у першому читанні 7 березня на вулиці Тбілісі вийшли тисячі людей, які вимагали від влади скасувати його. Більшість зібралася біля будівлі парламенту Грузії. Поліція намагалася розігнати мітингарів, використовуючи сльозогінний газ та водомети. За попередніми даними, того дня було затримано 66 людей.

Мітинг біля будівлі парламенту Грузії 7 березня. Фото: Радіо Свобода

У ніч проти 8 березня правоохоронці таки розігнали учасників акції. Силовики повністю зайняли територію, прилеглу до парламенту. Однак вже вранці протестувальники знову збиралися на проспекті Руставелі (центральна вулиця навпроти парламенту).

Близько 21.00 (за Києвом) між учасниками акції протесту та поліцією почалися зіткнення. Щоб відтіснити людей від будівлі парламенту, силовики знову використали водомети та газ, а також світло-шумові гранати, 

Мітингарі відступили до проспекту Руставелі і почали зводити барикади.

Поліція проводила затримання — попередньо арештували ще 16 людей.

Закон про іноагентів у РФ

Російська влада ухвалила закон у 2012 році. Документ дозволив Мін’юсту визнавати некомерційні організації іноземними агентами, якщо вони:

• займаються політичною діяльністю;
• отримують фінансування з-за кордону.

Критерії, за якими визначається така діяльність, як пише Радіо Свобода, у законі чітко не визначені. І це дозволяє владі переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, екології, захисту прав людини тощо.

Протягом наступних років документ робили все жорсткішим. Останні зміни набрали чинності 1 грудня 2022 року. 

Згідно з оновленим документом:

• іноагентом можна визнати фізичну особу або організацію, які не обов’язково отримують іноземне фінансування, але й просто ‘перебувають під впливом’. Як визначається цей вплив, не уточнено;
• у реєстрі іноагентів публікуватимуть не тільки ім’я, а й персональні дані людей, які потрапили у список;
• буде створено новий реєстр для афілійованих з іноагентами. Це співробітники неурядових організацій та ЗМІ, які визнали такими, а також керівники та засновники всіх цих організацій, у тому числі – колишні;
• ЗМІ, в яких є співробітники-іноагенти, мають маркувати свої матеріали спеціальною позначкою (раніше це стосувалося тільки засобів масової інформації, які як були визнані такими повністю);
• іноагентам не можна працювати педагогами у державних та муніципальних організаціях, а також загалом навчати неповнолітніх і поширювати серед них будь-яку інформацію;
• іноагенти не можуть бути членами виборчих комісій, брати участь у створених владою консультативних, дорадчих та експертних органах, проводити незалежну антикорупційну експертизу та публічні заходи. 

В країні-терористці станом на кінець 2022 року налічувалося 348 іноземних агентів, більшість з них — ЗМІ.

Раніше Заборона розповідала про масові протести у КНР на початку грудня 2022 року, а також про політику нульового ковіда, до скасування якої вони призвели.