Що дивитися на Одеському кінофестивалі. Рекомендації Заборони
З 14 до 21 серпня проходитиме Одеський міжнародний кінофестиваль — одна з найголовніших кіноподій року. Досі дивно це підкреслювати, але фестиваль відбудеться в офлайн-режимі, на відміну від 2020 року. Журналіст Роман Губа рекомендує стрічки, які варто побачити на фестивалі або згодом в українському прокаті.
Цього року фестиваль зосередився на українському кіно і має дві національні конкурсні програми: повнометражну та програму короткого метру. Крім цього є ще позаконкурсна програма «Українська ретроспектива: Незалежні», куди увійшли найкращі українські фільми останніх 30 років. Не обійдеться і без прем’єр стрічок з Каннського кінофестивалю. Зокрема, до програми «Фестиваль фестивалів» увійшов переможець Канн — бодіхоррор «Титан» режисерки Жулії Дюкурно. З повною програмою фестивалю можна ознайомитися тут.
«Із зав’язаними очима», режисер Тарас Дронь
Рік: 2020
Країна: Україна
Жанр: драма
Тривалість: 105 хвилин
Стрічка, що перемогла в конкурсі Competition 1-2 торішнього Варшавського кінофестивалю. За сюжетом, молода бійчиня MMA втрачає на війні коханого чоловіка й отримує ледь не тавро «вдови героя», якого прагне позбутися. Вона залишає спорт та починає нові стосунки.
Попередня робота цього режисера — комедія «DZIDZIO Перший раз», що водночас дивує і тішить, адже цього разу режисер взявся за серйозну тему, пов’язану з сучасними українськими реаліями. До того ж у центрі оповіді жінка з небажаним для себе соціальним статусом.
Фільм увійшов до повнометражної національної конкурсної програми.
«Аннетт», режисер Леос Каракс
Рік: 2021
Країна: Франція, Мексика, США, Швейцарія, Бельгія, Японія, Німеччина
Жанр: мюзикл, драма
Тривалість: 139 хвилин
Леос Каракс повернувся в кіно після майже десятьох років мовчання. Його попередня робота «Святі мотори» вийшла 2012 року.
«Аннетт» — це не просто історія про доньку стендап-коміка (Адам Драйвер) та оперної співачки (Маріон Котіяр), як описано в синопсисі фільму. Це мюзикл на пісні видатного американського гурту Sparks, який брав участь у створенні стрічки. Навряд чи в Україні на цей фільм чекає касовий успіх, але він точно має вийти в національний прокат восени.
«Аннетт» відкривала цьогорічний Каннський кінофестиваль та претендувала на «Золоту пальмову гілку». Проте головний приз фестивалю відійшов «Титану», а Леос Каракс отримав винагороду за найкращу режисуру. В Одесі фільм покажуть в програмі «Фестиваль фестивалів».
«Ґунда», режисер Віктор Косаковський
Рік: 2020
Країна: Норвегія, США, Велика Британія
Жанр: документальна драма
Тривалість: 93 хвилини
У цьому фільмі ви не побачите акторів — і навіть людей взагалі. Це спостереження за життям свині на ім’я Ґунда та її поросятами. У фільмі також з’являються інші тварини з ферми, між якими існує невимовний зв’язок. Виконавчим продюсером фільму став актор Гоакін Фенікс, відомий своєю зоозахисною діяльністю. Ще одне цікаве режисерське рішення — фільм знято в чорно-білих кольорах.
Історія Ґунди так вразила російську кінокритикиню Алісу Тайожну, що вона на довгий час відмовилася від їжі тваринного походження. Стрічка входить до програми «Гала-прем’єри» Одеського кінофестивалю.
«Кисневий голод», режисер Андрій Дончик
Рік: 1991
Країна: Україна
Жанр: драма
Тривалість: 92 хвилини
Одна з найцікавіших програм цьогорічного фестивалю — «Українська ретроспектива: Незалежні». До неї потрапили стрічки, зняті в період з 1991 до 2021 року. Частина з них вийшла в 90-ті, коли прокатної системи як такої не було, а отже, мало хто бачив їх на великому екрані.
«Кисневий голод» Андрія Дончика можна умовно віднести до групи фільмів про дідівщину, яких чимало вийшло за часів перебудови. Хвиля стрічок про жорстокість у радянській армії була реакцією на послаблення цензури та запит на розкриття табуйованих тем. Основою сценарію стали ранні оповідання письменника Юрія Андруховича. У цьому фільмі одну зі своїх найкращих ролей зіграв актор Тарас Денисенко.
«Аматор», режисер Кшиштоф Кесльовський
Рік: 1979
Країна: Польща
Жанр: драма
Тривалість: 112 хвилин
Цьогоріч ОМКФ вшановує видатного польського режисера Кшиштофа Кесльовського (1941-1996) спеціальною ретроспективою його фільмів.
«Аматор» — одна з найкращих польських стрічок 1970-х. Робітник Філіп (Єжи Штур) купує восьмиміліметрову кінокамеру, аби фільмувати свою доньку, але натомість починає знімати документальне кіно. Його талант помічає партійне керівництво заводу та замовляє йому кілька фільмів. З цього моменту Філіп уже не є «вільним художником»: він змушений виконувати «замовлення».
Крім «Аматора» на фестивалі також покажуть трилогію «Три кольори», яку режисер зняв у останні роки життя.
