Тест на реформи. Що ще має зробити Україна, аби розпочати переговори про вступ до ЄС

Лідери Європейського Союзу мають ухвалити резолюцію про офіційне відкриття переговорів про вступ України та Молдови на саміті в середині грудня 2023 року. Але до цього обидві країни мають пройти тест.

8 листопада Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори щодо вступу до ЄС з Україною та Молдовою, а Грузії — надати статус країни-кандидата при виконанні низки умов (у тому числі дотримання зовнішньої політики Брюсселя). Тепер вирішальне слово за ЄС.

Річ у тім, що в Союзі побоюються, що чим більшим ставатиме об’єднання, тим складніше буде ухвалювати рішення на основі принципу консенсусу. Для цього потрібно змінити правила — зокрема ті, що стосуються інтеграції нових економік у сформований баланс. Наприклад, зернове питання, що скандально вирішувалося між дружніми країнами, є одним з тих самих каменів спотикання.

Утім, Україна не просить для себе особливих умов на шляху до ЄС і поступово виконує рекомендації Європейської комісії. Як саме проходить цей процес, дізналася редакторка Заборони Ірина Олійник. 

Рекомендації Єврокомісії: які з них Україна виконала у повному обсязі

За кілька тижнів до знакового саміту президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн вже вшосте приїхала в Київ для обговорення дорожньої карти вступу України до ЄС, а також продовження європейської фінансової підтримки для відновлення країни внаслідок війни.

«В Євросоюзі вражені реформами, які українська влада провела у розпал війни на шляху вступу в ЄС. Я знаю, що ви перебуваєте в процесі завершення великих реформ. І якщо це станеться, я впевнена, що українська амбітна мета переходу на наступний етап процесу вступу буде досягнута», — заявила фон дер Ляєн 4 листопада 2023 року.

«У Брюсселі цілком конкретно і серйозно думають і планують, як буде відбуватися інтеграція нових країн, і, звичайно, України. Повномасштабна російська війна проти України відкрила вікно можливостей реальної інтеграції в ЄС, — наголошує у розмові з Забороною заступниця голови депутатської фракції партії “Слуга Народу” Євгенія Кравчук. — Між заявкою на членство в Євросоюз і наданням офіційного статусу країни-кандидата пройшло зовсім мало часу: ми подали заявку в лютому [2022 року], а в червні вже отримали цей офіційний статус. Однак це не означає, що ми можемо перескочити якісь рекомендації ЄС або не виконати якусь європейську директиву».

У червні 2022 року Україна отримала план із семи рекомендацій, який необхідно впровадити для початку переговорів щодо вступу країни в блок та адаптації українського законодавства до європейського. Ось його пункти:

• реформа Конституційного Суду; 
• реформа Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС);
• антикорупційна реформа;
• боротьба з відмиванням коштів; 
• антиолігархічна реформа; 
• зміни у законодавство про медіа; 
• зміни у законодавство про нацменшини.

Згідно з внутрішнім звітом Єврокомісії, який отримала «Радіо Свобода», Україна в повному обсязі виконала чотири з семи критеріїв:

• впровадження законодавства щодо процедури добору суддів Конституційного Суду України відповідно до рекомендацій Венеційської комісії;
• завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
• відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам FATF і схвалення стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору;
• реформа медіагалузі — приведення українського законодавства у відповідність до Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги.

Судова реформа в Україні: крок до євроінтеграції

Реформування судової системи та процедури добору суддів до Конституційного суду стали одними з перших вимог, які почала виконувати Україна на шляху до євроінтеграції. Зокрема, відбулися зміни у процедурі конкурсного відбору членів Конституційного Суду (КС). Відповідний закон №9322 парламент ухвалив у серпні 2023 року. Нині відбір до судового органу здійснює дорадча група експертів, де вирішальний голос мають міжнародні експерти. Вона оцінює кандидатів на доброчесність та професійність. Далі за них голосує Верховна Рада.

«Процедура відбору членів Конституційного суду має бути прозорою, без жодних політичних призначень, адже довіра до судової системи та її рішень надзвичайно важлива, — стверджує Кравчук. — [До реформи] дуже часто призначення суддів здійснювалося на основі політичного рішення, зокрема якщо це по суддівській або парламентській квоті. Тобто ця система була як закритий клуб».

Відкритості конкурсного відбору суддів сприяє залучення представників міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює в галузі верховенства права, судової реформи, антикорупційної політики, зауважує голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов.

«Це вперше, мабуть, в Україні, коли максимально нівелюється політичний вплив на призначення суддів КСУ — надзвичайно важливого органу, який наділений повноваженнями, зокрема, щодо визнання неконституційними законів України. І ми свідомо на це пішли, тому що хочемо, щоб не було питань до цього процесу, жодного політичного впливу, і була максимальна довіра до тих кандидатів, які будуть обрані й рекомендовані для призначення на посади суддів КСУ», — зазначає Маслов (партія «Слуга Народу»).

В рамках реформ також перезапустили діяльність головного органу в системі судової влади — Вищої ради правосуддя (ВРП). Вона не функціонувала від початку повномасштабного вторгнення РФ, бо більшість її членів добровільно звільнилися, не бажаючи проходити перевірки в межах судової реформи. У січні 2023 року на суддівському зʼїзді вдалося обрати вісім нових членів і таким чином відновити роботу.

Судова реформа прямо залежить від діяльності ВРП, адже лише ця комісія відповідає за призначення всього корпусу суддів та прокурорів та дотримання норм Конституції і законів України. Також вона може звільняти суддів та притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Боротьба з корупцією, нацменшини та олігархи: додаткові пункти для вступу в ЄС

Три пункти супроводжуються додатковими рекомендаціями від Єврокомісії щодо подальшого доопрацювання:

• реалізація антиолігархічної реформи. У Брюсселі наполягають, що Україні все ж варто схвалити закон про лобіювання відповідно до європейських стандартів;
• зміни до законодавства про нацменшини;
• посилення боротьби з корупцією. В рамках останнього пункту Єврокомісія очікувала призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

В рамках протидії корупції та відмиванню коштів нещодавно Верховна Рада ухвалила законопроєкт про політично значущих осіб (англ. PEP, Politically Exposed Persons). За словами народного депутата від «Голосу» Ярослава Железняка, це останній крок для початку перемовин про членство України у ЄС, адже законодавча ініціатива відповідає стандартам міжнародного фінансового моніторингу AML/CFT та буде зарахована як виконання вимог МВФ.

Водночас в ЄС вважають, що Україна не виконала в повному обсязі рекомендації Венеційської комісії в рамках законодавства про нацменшини, згадані у висновку від червня 2023 року та від жовтня 2023 року. Мова йде про зміни до законів про державну мову, ЗМІ та освіту для нацменшин.

У червні 2023 року деякі положення закону про нацменшини розкритикувала Венеційська комісія. Найбільш суперечливим виявився мовний аспект під час навчання дітей. Річ у тім, що в школах, де переважають нацменшини, частина кожного предмету викладається державною мовою, а частина — мовою національної меншини. І відсоток української у викладанні поступово збільшуватиметься. Венеційська комісія закликала відкласти переведення системи освіти на державну й продовжити перехідний період. 

Молдова та Україна: спільне рішення ЄС?

Партнерство між Кишиневом та Києвом нині допомагає і Молдові, і Україні, вважає депутат Європарламенту, віцеголова групи Європейської народної партії (ЄНП), голова делегації Європарламенту у Комітеті Парламентської асоціації ЄС — Молдова Зігфрід Мурешан. В інтерв’ю партнерам Заборони ZiaruldeGardă він підкреслив, що Україна має велику симпатію на європейському рівні завдяки своїй мужній боротьбі. Тому політик вважає дуже важливим, щоб вся та європейська підтримка, яка мобілізується для України, була мобілізована і для Молдови. Тож наразі Кишинів може багато виграти від цього тандему.

«Є й деякі переваги Молдови перед Україною. Наприклад, ситуація в Молдові простіша, без військових конфліктів. Реформи відбуваються трохи легше та швидше. Що буде у довгостроковій перспективі, ніхто сказати не може. Тому Республіка Молдова, можливо, буде готова до вступу швидше, залежно від розвитку військового конфлікту в Україні», — вважає Мурешан.