Читаєте зараз
Шляхетні музики з панк-запалом. Що варто знати про гурт Nazva — профайл Заборони

Шляхетні музики з панк-запалом. Що варто знати про гурт Nazva — профайл Заборони

Катерина Гладка

Галицько-донбаський дует Nazva за кілька років свого існування встиг відіграти кілька сольників із повними залами, записати дебютний лонгплей та мініальбом «Феномен Івасюка», а також стати фаворитом молоді в тіктоці й на стримінгових платформах. Nazva поєднують у собі підкреслену академічність та естетику в стилі 30-х, притому не бояться додавати етнохаусу й панку. Випускова редакторка Заборони Катерина Гладка розповідає, в чому феномен дуету, як він перевідкриває для слухачів українських легенд і в чому творчість гурту співзвучна з культурою Розстріляного відродження. 


Горлівка + Львів

Здавалося б, варто перестати дивуватися, що «Схід та Захід разом», але на багатьох виступах оплески лунають гучніше, коли Павло Гоц і Ярослав Яровенко з гурту Nazva називають свої місця походження — Львів та Горлівка. 

Ярослав переїхав до Львова у 2014-му, коли його рідне місто окупували, згодом почав навчатися на магістратурі у Львівській музичній академії імені Лисенка за класом скрипки, а Павло у Львові народився, експериментував з акторством та має режисерську освіту. Хлопці познайомилися в складі гурту Joryj Kłoc, який доволі відомий у фестивально-андерграундних колах. А потім вирішили започаткувати свій гурт. Хоча у випадку Nazva радше йдеться про аудіовізуальний проєкт, бо музика та форма виступів більше нагадує перформанси, аніж класичні виступи.

У 2020-му Павло та Ярослав уперше створили кооперацію в рамках онлайн-вистави «Не болтай. Generation». Це було аудіовізуальне дійство, на якому Nazva заявили про себе. Як згадують музиканти, спочатку вони багато імпровізували, а далі всі напрацювання вилились у цей проєкт.

Павло Гоц на той час був директором Дому культури, який разом із командою планував реформувати. У його приміщенні і записали виступ. 

Дім культури Nazva

Згодом виникла ідея створення гурту Nazva. Паралельно виникає ще один проєкт — Дім культури також із ім’ям Nazva.

Його заснувало подружжя Павла Гоца та Вікторії Дзизюк (а тепер Віка ще й відповідає за піар гурту). Колишній цех із виробництва радіомедичної апаратури зусиллями молоді став клубом з різноманітними культурними подіями та майданчиком для експериментів. В інтерв’ю виданню «Лірум» Павло згадував, як вони з Вікою прибирали тонни сміття та пилу з приміщення і дружина навіть запропонувала відмовитися від проєкту, поки не пізно.

Та вони не просто не відмовились, а створили в ДК Nazva своє мистецьке ком’юніті. А з початком повномасштабного вторгнення Дім став шелтером для переселенців, волонтерів і продовжив культурницьку діяльність. Тут грали концерти для волонтерів, об’єднувалися харківські, львівські та інші гурти, створювалися колаборації.

Саме ДК можна вважати стартом Nazva, який визначив себе як галицько-донбаський. У 2021 році вийшов перший трек «Дрімота». Далі Павло та Віка зосередилися на гурті, залишивши роботу в Домі культури.

Тікток та повні зали

Як характерні представники покоління Z, хлопці одразу зробили акцент у своєму просуванні на соціальні мережі та стримінгові платформи. І це мало успіх. Наприкінці 2022-го Nazva записують трек «Сіґеле-міґеле», і він стає вірусним у тіктоці та на стримінгах. На сьогодні кількість прослуховувань у Spotify перевалила за 800 тисяч. Він став справжнім різдвяним хітом, а слухачі стали масово гуглити, що значить фраза «сіґеле-міґеле», чим ще більше привернули увагу до пісні. До слова, вона означає «маленьке козенятко» мовою їдиш, щось на кшталт нашої «кози-дерези».

З моменту тікток-успіху Nazva все частіше запрошують на виступи. Влітку гурт грав кілька сольників, зокрема й великий — у Києві 10 червня в Малій Опері. У 2022 році вийшов їхній перший альбом Nazva.

Як неодноразово зауважував Павло Гоц, їхнє ідеальне уявлення про власні концерти та публіку — це сидяча зала, певний академізм що у звучанні, що у зовнішньому вигляді. Вони навіть думали ввести на концерті дрескод — костюми, сорочки й сукні. Орієнтиром та натхненням для музикантів є естетика та культура доби Розстріляного відродження. І, думаю, невипадково, бо за століття після Курбаса й Хвильового чимало подій та тенденцій тої пори повторюються. А повномасштабна російська експансія стала продовженням репресій, які здійснювали ще за часів СРСР у 20–30-х роках.

Новий Івасюк голосом Nazva

У 2023-му музиканти створюють мініальбом для фільму «Феномен Івасюка». В інтерв’ю Суспільному радіо Павло Гоц розповідав, як це сталося: «Якось до мене в гості прийшов Віталій Гордієнко, автор ютуб-каналу “Загін кіноманів”, і сказав: “Я хочу робити фільм про Івасюка”. А я відповів: “Ти ж його вже анонсував”. Віталій пояснив, що перебуває в процесі створення стрічки й запропонував гурту Nazva написати до неї музику. Я погодився. Потім ми довго збирались, аж поки до прем’єри залишився лише тиждень. Тоді ми засіли за роботу й за день записали мініальбом».

До мініальбому увійшло три пісні: «Краса», «Водограй» та «Капелюх». Музиканти обирали композиції, які їм самим резонували, але й водночас ті, що можна було виконувати вільно у зв’язку з авторським правом. 

«Ми насправді вибрали їх дуже багато. Але зупинилися саме на тих, які будуть співзвучні з гуртом Nazva. Наприклад, “Краса” — пісня про Донецьк, а ми ж галицько-донбаський гурт. “Водограй” — про водоспад Гук, це вже наша суто західнянська тема. А “Капелюх”, така юнацька пісня Івасюка, залицяльна, теж близька за настроєм гурту Nazva», — розповідав Павло Гоц.

Феномен Nazva

Серед нової хвилі молодої української музики Nazva стрімко набирає обертів. Місяць тому вони випустили трек «На дно» спільно з бандуристкою Мариною Круть (KRUTЬ), і він теж став популярним в інстаграмі та тіктоці. Шляхетність із панковістю, етнічна складова, гумористичність, експерименти зі стилями та звучанням, а також активна й доволі об’єднана аудиторія — усе це рухає гурт уперед. І попри те, що в Nazva грає всього дві людини, вони вміло поєднують різні інструменти так, що саунд здається більш об’ємним. 

Наразі хлопці працюють над новим альбомом, який обіцяли випустити у вересні. Він буде не звичайним, а колабораційним: до створення і поезії, і музики, і навіть до оформлення обкладинки альбому долучилися різні митці та блогери. Як кажуть самі музиканти, матеріалу в них багато і вистачить уже й на наступний альбом — встигати б тільки записувати. 

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій